Події
Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від університету США
Американський письменник українського походження Аскольд Мельничук став лавреатом премії за найкращу есеїстику від видання Great River Review та університету Міннесоти.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє «Читомо».
Зазначається, що Мельничук отримав відзнаку за найкращу есеїстику від фонду літературних ініціатив імені Волтера Натана, який діє в межах університету Міннесоти.
Відзнаку премії Pink Poetry Prize отримала американська поетка й дитяча письменниця, викладачка університету Іллінойсу Дженіс Н. Гарінґтон. Невдовзі університет Міннесоти, що вручає обидві премії, проведе читання з обома лавреатами.
Аскольд Мельничук – американський письменник, перекладач, редактор, лавреат численних відзнак та нагород, зокрема премії Джорджа Джаррета за видатні заслуги перед суспільством у галузі літератури, а також премії Макґінніса в галузі белетристики.
Він народився 1954 року у Нью-Джерсі в українській родині. Літературна діяльність Мельничука тісно пов’язана з Україною, зокрема він перекладав українських авторів і публікував їхні твори у власному літературному журналі «Агні» (Agni), сам пише про Україну у своїх творах, а останнім часом часто бере участь у літературних подіях в Україні. Вперше він відвідав батьківщину батьків у 1990 році.
Мельничук є автором чотирьох романів, два з яких про українських емігрантів у США після Другої Світової війни та їхній пошук нової ідентичності. Перший роман «Що сказано» (What is told, 1994) увійшов до списку найпомітніших книжок року за версією New York Times. В Україні його переклали і видали у 2017 році у видавництві «Комора».
Great River Review – літературний журнал, що видає університет Міннесоти. Заснований у 1977 році Еміліо Де Граціа. Від часу заснування журнал видавав центр Андерсона раз на два роки з 1996 по 2016 роки. Твори, опубліковані в Great River Review, передруковували в Pushcart Prize: Best of the Small Press, Best American Travel Essays і Best American Sports Stories. Журнал став лавреатом Державної книжкової премії Міннесоти 2002 року за свій двадцять п’ятий номер.
Премію за есеїстику від фонду літературних ініціатив Волтера Натана вручає університет Міннесоти. Програма з креативного письма цього університету заснувала фонд літературних ініціатив імені Волтера Натана у 2022 році. Фонд вручає премію за найкращий есей, а також проводить літературний фестиваль, у якому беруть участь учні середніх шкіл міст-побратимів. Фонд заснували завдяки пожертві Майкла та Джулі Каплан, випускників Коледжу вільних мистецтв, котру ті зробили на честь їхніх батьків, щоб вшанувати пам’ять про них.
Як повідомляв Укрінформ, члени Капітули відзнаки оголосили короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2024 рік.
З 19 по 21 вересня в Києві пройде кінофестиваль «Дні естонського кіно в Україні».
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Асоціацію українських організацій в Естонії, яка є ініціатором проєкту.
Під час відкриття буде продемонстровано фільм Nimed marmortahvli («Імена на мармуровій дошці») видатного естонського режисера Ельмо Нюґанен, який представить стрічку особисто.
Цей фестиваль відбувається вперше і був підтриманий Міністерством культури Естонії та Посольством Естонії в Україні. Організатори впевнені, що проєкт посилить культурні зв’язки між Україною та Естонією та сприятиме тіснішій співпраці у кінематографічній сфері.
Ініціативою для створення фестивалю став «Український кіноклуб в Естонії», заснований у 2023 році. За два роки існування кіноклубу відбулися покази понад 30 українських фільмів у Таллінні та інших містах Естонії. Торік у рамках клубу реалізували проєкт «Зустрічі з культовим естонським кінематографом», під час якого сім естонських фільмів з українськими субтитрами було презентовано в Таллінні, знайомлячи українців із культурою, етносом та історією Естонії.
Для показу в Києві в рамках «Днів естонського кіно» підготували п’ять кінострічок різних часів, що представляють естонський кінематограф: Nimed marmortahvlil; «1944»; Savvusanna sõsarad (Лазневе сестринство); November («Листопад»); Elavad pildid («Живі картинки»).
Покази відбудуться у кінотеатрі «Жовтень». Під час фестивалю українські кінематографісти та глядачі зможуть поспілкуватися з відомими режисерами Ельмо Нюґаненом та Харди Вольмером.
Як повідомляв Укрінформ, у Чернівцях концертом відзначили 55-річчя пісні «Червона рута».
Фото: credo
XVII Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики «Червона рута» відбудеться у партнерстві з Рухом опору Сил спеціальних операцій ЗСУ
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на організаторів фестивалю.
Гасло цьогорічного фестивалю, що проходитиме 17-21 вересня у Львові, – «Червона рута лунає – опір триває!».
«“Червона Рута” – легендарний український фестиваль, який з 1989 року став стартовим майданчиком для відомих нині музичних гуртів і символом культурного спротиву. У 2025 році ми продовжуємо цю традицію – на сцену вийдуть десятки нових виконавців, що формують сучасну музичну культуру. В умовах війни “Червона рута” продовжує виконує свою місію у розрізі культурного спротиву: підтримувати національну ідентичність і активний розвиток культури під час війни. Фестиваль формує нове покоління культурних амбасадорів Руху опору», – наголошують організатори.
Вони додають, що фестиваль завжди був не лише мистецьким, а й суспільним явищем, символом відродження української ідентичності. У радянській Україні «Червона Рута» спричинила культурну революцію, вивівши українську протестну пісню з андеграунду на широку сцену. Сьогодні фестиваль формує моральний компас суспільства та об’єднує митців, ветеранів, культурних діячів, військових і політиків задля підтримки національної ідентичності та розвитку культури під час війни.
Протягом п’яти днів на головній сцені (Концерт Арена Малевич) виступлять понад 400 молодих гуртів і виконавців у шести номінаціях — від етнічних співів і року до експериментальної та сучасної електронної музики. Раніше «Червона Рута» стала стартовою сценою для «Океану Ельзи», «Тартака», Руслани, «Скрябіна» та десятків інших відомих артистів.
На центральних вулицях Львова працюватиме мандрівна сцена за участю представників Культурного десанту та інших артистів, що підтримували Рух опору ССО ЗСУ.
Окрім концертів, фестиваль включатиме панельні дискусії та лекції з дипломатами, військовими, діячами культури, представниками бізнесу та громадського сектору про патріотичне виховання молоді, культурну дипломатію, ветеранську політику.
Сили спеціальних операцій планують провести закриті зустрічі з львівською молоддю: перегляд фільму «Люди кольору свободи» від Центру національного спротиву, презентації муралів переможців конкурсу «Стінописи опору» та історичні лекції.
Розклад музичних виступів 17–21 вересня тут.
Розклад супутніх заходів 17–21 вересня тут.
Як повідомлялося, Рух опору ССО ЗСУ — це громадська ініціатива, спрямована проти окупаційних сил, метою якої є звільнення територій і відновлення державного суверенітету. Діяльність включає як ненасильницький спротив (поширення листівок, наліпок, муралів, збір інформації на ТОТ), так і активні дії (диверсії, саботаж, розвідка, підтримка ЗСУ у спецопераціях).
В українському прокаті з 11 вересня демонструється біографічний фільм «Малевич».
Як передає Укрінформ, це перший художній фільм про видатного митця і найвідомішого киянина. Стрічка досліджує українську ідентичність Казимира Малевича та проводить паралелі з сучасністю, коли російський імперіалізм вкотре намагається знищити українську культурну спадщину.
Фільм охоплює ключові події життя Малевича, відтворюючи епоху, в якій він жив, і пристрасті, що вирували навколо його творчості: заздрість конкурентів, велике кохання, біль за селян, які потерпали від Голодомору, і неприйняття більшовицьких порядків.
Особлива увага приділена знаменній виставці «0,10», на якій вперше було представлено «Чорний квадрат».
Режисерка стрічки – Дарʼя Онищенко, авторки сценарію – Анна Паленчук та Дарʼя Онищенко. У головних ролях: Віталій Ажнов, Олександр Новіков, Ірма Вітовська-Ванца, Олексій Горбунов, Христина Федорак, Марина Кошкіна, Дарія Творонович, Олександр Рудинський та інші.
Фестивальна прем’єра відбулася на кінофестивалі «Молодість» у 2024 році, а покази стрічки проходили також за кордоном – в Італії, Німеччині та Бразилії.
Фільм створено за підтримки Державного агентства з питань кіно та Фільм Центру Сербії.
Як повідомляв Укрінформ, 27 серпня Київський метрополітен запустив потяг, присвячений художнику-авангардисту Казимиру Малевичу.
-
Усі новини1 тиждень agoназвано 5 найпотужніших суперкомп’ютерів 2025 року (фото)
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині й далі посилюється ґрунтова посуха
-
Суспільство1 тиждень agoСвириденко і Зеленська оглянули інфраструктуру підтримки психічного здоровʼя на Київщині
-
Суспільство1 тиждень ago
У Болградському районі пожежа на відкритій місцевості забрала людське життя
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесита затримали за побиття трьох чоловіків: один з потерпілих помер в лікарні – Новини Одеси
-
Суспільство1 тиждень agoВнаслідок атаки в Одесі пошкоджено 18 будинків Анонси
-
Одеса1 тиждень ago
Нічні вибухи на Одещині 2 вересня 2025 року — що відомо про обстріл
-
Події4 дні agoУ Харкові створили музично-хореографічну виставу «Війна. Обличчя. Монологи»