Connect with us

Війна

Пам’яті воїна Максима Бабарикіна (позивний «Бабай»)

Published

on


Народився в Криму, виріс у Луганську, загинув на фронті у Донецькій області

Максим хотів боронити Україну ще з 2014 року, але тоді в нього тільки-но народилася друга дитина. А вже у 2022 році чоловік пішов на фронт, вступив до полку сил спецпризначення “Азов” та служив стрільцем-санітаром у складі 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Побратими згадують, як «Бабай» завжди був першим у бою й на нього можна було покластися.

“Перше і найбільше питання в голові: Як я скажу мамі? Чомусь не було сумнівів, що це буду я”, – пригадує сестра загиблого Оксана свої перші думки, коли дізналась, що Максим загинув.

Він народився в селі Мирза-Кояш (раніше Красноармійське) Перекопського району Криму. За декілька років сім’я переїхала на Луганщину, там народилися молодші брат і сестра Максима. Він старший на 9 років за Оксану. За її словами, він був їй як батько.

“Батька не стало рано, розлучилися вони, коли я була зовсім маленькою, і то мені Максим був за батька весь час. Він любив дуже працювати — і він працював сам, і любив, щоб працювали всюди всі. Але добрий і завжди приходив на допомогу”, – розповідає жінка.

У 18 років Максим пішов на строкову службу до армії.

“Сказав тоді своїй дівчині, що якщо почнеться в Україні війна, то він піде воювати”, – згадує його слова Оксана, коли він повернувся

Коли у 2014 році почалася війна, Максим хотів піти в АТО, але тоді в нього народилася друга дитина.

“Він зібрав сумки, зателефонував якимось знайомим, йому зібрали всю амуніцію, все. І він першій своїй дружині Марині сказав, що він їде в АТО. Тоді саме народилася його друга донька. І вона впала на коліна і сказала: “Я тебе просто не пущу”, – згадує Оксана.

Та коли почалося повномасштабне вторгнення РФ, чоловік, не роздумуючи, пішов до військкомату. Спершу потрапив до тероборони, яка захищала Київ. Влітку 2022 року вступив до полку ССО “Азов”.

“Він дуже хотів попасти саме в “Азов”, в третю штурмову, і він дуже довго до цього йшов. Він дуже довго навчався, дуже довго чекав, поки попаде саме туди — кудись на першу лінію фронту. Він так цього хотів. У нас з ним є переписка, де він пише: “Я їду на нашу малу родину”, – розповідає жінка.

Спогадами про «Бабая» діляться і його побратими.

“Він завжди був першим. Яке б не було завдання, чи був би вихід, в нього не було навіть такого слова, що “я там не піду”, що “я там сумніваюся”, “це не для мене”, – зазначає військовий на позивний «Рефіч».

Водночас боєць «Тім» наголошує, що з Максимом ніколи не було страшно.

“Ти ніколи не переживав, що в тебе залишиться не прикрита спина, або ця людина якось зможе тебе підставити чи ще щось”, – додає воїн.

6 липня 2023 року бригада пішла в контрнаступ поблизу Кліщіївки Бахмутського району Донецької області. Це був останній бій Максима. Обидва військових кажуть, що «Бабай» загинув, прикривши собою побратимів.

“Ми всі п’ятеро спостерігали, як просто його життя закінчується. Він завжди рятував життя, а тут ми спостерігаємо, як в секунді його життя закінчується. І ми розуміли в ті моменти, що ми взагалі безсилі”, – пригадує «Рефіч».

“Це не просто якась шалена куля чи якийсь уламок прилетів невдалий. Людина загинула зі зброєю в руках і дивилася сміло в очі ворогу, прикрила собою групу, своїм тілом”, – зазначає «Тім».

Максима Бабарикіна поховали на Алеї Героїв Лісового кладовища в Києві. Йому назавжди 42 роки.

Шана і слава Герою!

Фото: особистий архів Оксани Павленко



Джерело

Війна

Пам’яті поліцейського Андрія Тарчинського

Published

on


Передавав свій досвід миротворця у Косові й Боснії та Герцеговині побратимам на сході України

Старший сержант поліції Андрій Тарчинський загинув 19 вересня 2023 року у Херсоні в результаті ворожого обстрілу. Йому було 49 років.

Андрій народився 8 лютого 1974 року у селі Дачне Широківського району Дніпропетровської області.

Життєвий шлях чоловіка був яскравим — він був миротворцем у Боснії та Герцеговині, а у 1995 році пішов працювати у патрульно-постову службу Херсона. У 2001 році у складі миротворчої місії поїхав у Косово, де охороняв державні установи і служив на блокпостах і кордоні.

Після анексії росіянами Криму у 2014 році Андрій добровольцем записався в батальйон міліції «Херсон» і невдовзі виїхав на схід України. Він і двоє його побратимів – Руслан Сторчеус і Влад Ковальов – 23 серпня 2014 року увійшли в Іловайськ і після зайняття позицій разом із бійцями батальйонів «Донбас» та «Миротворець» героїчно тримали оборону.

«З Андрієм ми познайомилися у 2014 році, коли він прийшов на службу в батальйон «Херсон». Майже одразу після знайомства ми вирушили на схід України, у АТО. Він передавав нам свій досвід, навчав нас, ніколи не залишався осторонь. В Іловайську він отримав поранення, але, незважаючи на це, допомагав своїм побратимам, надавав їм медичну допомогу та рятував життя. На нього можна було покластися у будь-якій ситуації», – зазначив побратим із позивним «Гема».

Андрій був важко поранений у Іловайську, але зміг вийти з оточення. Після лікування і реабілітації чоловік продовжив службу у лавах батальйону «Херсон», забезпечував правопорядок у Сватовому на Луганщині і Кураховому на Донеччині.

Указом Президента України №316/2015 від 8 червня 2015 року його було нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни». Окрім того, поліцейський був відзначений і низкою нагрудних знаків Міністерства внутрішніх справ України.

Після повернення із зони АТО Андрій продовжив служити поліцейським із реагування патрульної поліції сектору поліцейської діяльності на воді Херсонського районного управління поліції.

Після початку повномасштабного російського вторгнення він служив у Херсоні. Андрій завжди казав, що захищати інших – це його обов’язок. А після деокупації правобережжя Херсонщини разом із колегами забезпечував проведення контрдиверсійних і стабілізаційних заходів.

Після підриву росіянами Каховської ГЕС під обстрілами вивозив людей із затоплених районів Херсона.

Життя Андрія обірвав ворожий снаряд 19 вересня 2023 року, коли росіяни масовано обстріляли Херсон. Зранку того дня екіпаж водної поліції вирушив на патрулювання. Окупанти вдарили по місту зі ствольної артилерії і поцілили у тролейбус із пасажирами. Чоловік перебував неподалік та отримав поранення, несумісні з життям.

Церемонія прощання з Андрієм Тарчинським відбулася 23 вересня 2023 року у Херсоні. Наприкінці жовтня 2023 року одну з вулиць Центрального району міста перейменували на його честь.

За словами колеги Миколи Іващенка, поліцейський завжди був позитивною людиною і мав авторитет серед товаришів по службі – усі вони прислухалися до думки Андрія.

«Він прагнув удосконалювати службові катери, постійно щось підфарбовував, ремонтував, навіть у вільний час займався цими справами. Було видно, що людина з душею підходила до своєї роботи, віддавалась їй повністю. Андрію можна було довірити завдання різного характеру. І він був Патріотом із великої літери», – сказав Іващенко.

Окрім цього, чоловік жив за принципом: ніколи не кидати товаришів — ні у житті, ні на полі бою.

У пам’яті тих, хто знав чоловіка, він назавжди залишиться надійним другом, людиною із великим благородним серцем, готовою до самопожертви заради інших, яка самовіддано та вірно служила Україні і українському народу.

«Я дуже пишаюся нашою поліцією і своїм батьком. Вони захищали наше місто. Мій батько захищав свою Україну і дуже сильно любив її. Він був дуже світлою та доброзичливою людиною, опорою та підтримкою нашої сім’ї. Він захищав наше життя і життя інших цивільних людей та своїх побратимів. Він був і назавжди залишиться у нашій пам’яті, для нашої родини Героєм», – заявила молодша донька Анна.

Слава захиснику України!

Фото: Нацполіція, МВС



Джерело

Continue Reading

Війна

Зеленський оцінив ситуацію на фронті

Published

on



Президент Володимир Зеленський вважає, що попри складну ситуацію і серйозні виклики для українських військових ситуація на фронті є непоганою.

Про це глава держави заяви під час брифінгу, відповідаючи на питання про найсильніші позиції української сторони у перемовинах та тим, над чим слід ще попрацювати, передає кореспондент Укрінформу.

“Зараз складно сказати (над чим українській стороні слід було б попрацювати – ред.). Я вважаю, що ми зараз в гарній формі. Попре те, що в принципі важко і складно, я вважаю, що у нас фронт у непоганому стані на сьогодні. Бажано краще. Безумовно, є виклики, є дефіцити”, – заявив Зеленський.

Глава держави також наголосив, Збройні сили України – це гарантія безпеки і незалежності держави.

Читайте також: Результати переговорів в Ер-Ріяді: Зеленський назвав розбіжності у позиціях України та Росії

“Але, в принципі, десь ми щось там, знаєте, напрацювали. І щодо снарядів, і щодо допомоги: десь розблокували. Нові дрони зв’являються. Я вважаю, що ми в непоганому стані перебуваємо. І це важливо на перемовинах: тримати удар”, – додав він.

Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні наголосив, що війну принесли з Росії, і саме туди треба війну виштовхувати. Державу-агресора потрібно змушувати до миру, тиснути, щоб була безпека.

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Війна

Британська розвідка розповіла про наслідки українського удару по аеродрому «Енгельс-2»

Published

on



Атака Сил оборони України безпілотниками на склади боєприпасів аеродрому стратегічної авіації «Енгельс-2» у Саратовській області (РФ) призвела до значних пошкоджень.

Про це у соцмережі Х повідомляє Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на дані розвідки, передає Укрінформ.

«ЗСУ здійснили атаку дронів по складах боєприпасів в районі російського аеродрому «Енгельс-2» стратегічної авіації 19-20 березня. «Енгельс-2» є військовою базою, яка широко використовується для ударних операцій приблизно в 600 км від кордону України. У зоні удару майже напевно зберігалися авіаційні боєприпаси, які використовувалися проти України», – заявили у відомстві.

Зазначається, що значні втрати, ймовірно, короткостроково призупинять виконання ударних операцій з аеродрому, змусять Росію покращити свою оборонну позицію та поповнити запаси боєприпасів.

«Російські літаки, ймовірно, також були розосереджені на навколишні аеродроми, що стало стандартною практикою у відповідь на українські операції вглиб», – додали у відомстві.

Читайте також: З’явилися супутникові знімки наслідків удару по російському аеродрому «Енгельс-2»

У міністерстві зауважили, що ця атака на російський склад боєприпасів стала найуспішнішою цього року.

«Атака також підкреслює тривалі проблеми розтягнутого російського ППО на тлі необхідності захистку військових локацій стратегічного значення», – підсумували у відомстві.

Як повідомлялося, Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що у ніч проти 20 березня військові Сил Оборони України вдарили по аеродрому «Енгельс-2», після чого там здійнялася пожежа та вибухнули боєприпаси, які там зберігалися.

Фото ілюстративне



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.