В Україні триває підключення шкіл до освітньої платформи «Мрія», наступне завдання – впровадити у ній ШІ-тьютора для створення індивідуальних освітніх траєкторій для учнів.

На цьому під час п’ятого Саміту перших леді та джентльменів на тему «Освіта, що моделює світ» наголосив перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає кореспондент Укрінформу.

Саміт перших леді та джентльменів у Києві / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

«Сьогодні вже близько 2 100 шкіл приєдналися до «Мрії». До кінця року, думаю, їх буде вже до 3 000, а у 2026 році йтиметься, напевно, про 6 000 – 7 000 шкіл. Наступне наше завдання, над якими ми вже працюємо, – це побудова індивідуальних освітніх траєкторій для дітей. Ми хочемо, щоб у кожного учня з’явився свій е-тьютор, який буде допомагати будувати і проходити цю освітню траєкторію. Інтеграція штучного інтелекту може допомогти нам пришвидшити цей шлях», – сказав Федоров.

Крім того, штучний інтелект, інтегрований у «Мрію», допоможе, на думку Федорова, нівелювати існуючу різницю в навчанні в різних регіонах, яка залежить від доступу до освітніх ресурсів.

«Наше завдання – відкрити рівний доступ для всіх. І штучний інтелект також може допомогти у цьому. І ми вже навчаємо національну велику мовну модель на даних Всеукраїнської школи онлайн, яка є важливим проєктом нашої освітньої екосистеми. Ми навчили цю модель на всьому контенті, який сьогодні використовується в школі, в підручниках тощо. І зараз основна задача – навчити її, щоб вона стала справжнім наставником та помічником для дітей», – додав перший віцепрем’єр.

Читайте також: МКСК розглядає можливість інтеграції елементів культурної спадщини у застосунок «Мрія»

Він висловив сподівання, що Україна стане однією з перших у світі, яка масштабує цю ідею на школи всієї країни.

Як повідомлялося, освітня платформа “Мрія” стала частиною програми Google.org Fellowship та отримає 1,5 млн дол. на розвиток цифрової освіти в Україні.

Перше фото: Мінцифри

Фото Укрінформу можна купити тут

Щонайменше 99 тисяч наказів на стягнення аліментів було ухвалено українськими судами за останні 5 років. Найбільше таких наказів було ухвалено у 2021 році – 27 251 наказ. Станом на вересень 2025 року було ухвалено 12 714 таких наказів, зокрема, 948 – на Одещині.

Про це повідомляє Опендатабот.

Кількість судових наказів про стягнення аліментів в Україні поступово скорочується. 99 909 таких рішень було винесено судами з 2021 року по серпень 2025-го. Найбільше таких рішень було зафіксовано у 2021 році — 27 251 наказ. Проте вже у 2024-му їх поменшало на чверть — до 20 504.

12 714 наказів було винесено українськими судами за 8 місяців 2025 року. Це на 6% менше, ніж за той самий період торік, та на 28% менше, ніж у 2021-му. Понад 13% з них цьогоріч винесли на Дніпропетровщині.

Цьогоріч найчастіше суди стягують аліменти за наказами у Дніпропетровській області: там винесли 1 654 рішення — 13% від загальної кількості по країні. Наслідують Одещина із 948 наказами (8%), Харківщина — 837 (7%), Київщина — 810 (6%), та Львівщина — 772 (6%). Сукупно на ці п’ять регіонів припадає майже 40% усіх судових наказів в Україні цьогоріч.

Варто зазначити, що мова йде про кількість ухвалених наказів, а не про виконанні та фактично сплачені кошти — тобто лише ті випадки, коли суд уже виніс документ, з яким можна йти до виконавчої служби.

Заяву про видачу судового наказу підготувати простіше, ніж повноцінний позов, і це економить час та ресурси стягувача. Але за наказом неможливо стягнути додаткові витрати на дитину, лише половину прожиткового мінімуму на дитину або частку від доходу, ще й в обмеженому розмірі. Якщо дитина потребує додаткових витрат, то у таких випадках все одно доведеться звертатися до суду з позовом.

Проте основною перевагою наказного провадження є його оперативність: позивач швидко отримує судове рішення, яке одночасно є і виконавчим документом — закон на це відводить 5 днів, за які можна пред’явити його до виконання. Натомість судовий розгляд у позовному провадженні може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців.

Сергій Лозовський