Про це під час презентації в Києві книги «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» заявив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький, передає кореспондент Укрінформу.

У Києві презентували книгу «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» / Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ

Міністр нагадав, що був свідком трагічних подій, які розгорталися довкола Запорізької атомної електростанції – як на той час заступник глави МЗС у 2022-му році разом із колегами організовував перший візит на окуповану ворогом АЕС місії МАГАТЕ на чолі з Рафаелем Гроссі.

«Через безперервні обстріли ми змушені були зупиняти делегацію агентства. Пан Гроссі був дуже наполегливим, як і вся делегація. І звісно, ми робили все для того, щоб цей візит відбувся. Це були довгі години переговорів, які тривали до пізньої ночі. Перемовини велися не лише з делегацією МАГАТЕ, а й із Російською Федерацією. Тепер завдяки книзі, на презентації якої ми присутні, усі мають змогу дізнатися, чому ми це робили», – зазначив Точицький.

Зібрані у виданні розповіді очевидців – це, за його словами, потужна зброя у боротьбі з російською пропагандою. Це – дієвий засіб відновлення справедливості.

«Росія використовує цілий арсенал інструментів для стирання правди про свої злочини. Від місцевих колаборантів, які створюють ілюзію народної підтримки, до російських дипломатів, котрі намагаються виправдати агресію на міжнародній арені. Росатом, політики та військові РФ – усі вони залучені до цієї брудної мережі. Наслідуючи практики радянських спецслужб, агресор активно використовує дезінформацію, маніпулювання в медіа, підробку документів, поширення фейків та відкриту пропаганду», – нагадав урядовець.

Україна і увесь цивілізований світ мають протистояти цим спробам. Знущання із персоналу атомної електростанції, безпідставні обстріли та захоплення інших ядерних об’єктів (зокрема Зони відчуження) – грубі порушення міжнародного права, за що держава-агресорка має нести відповідальність.

«Спільно маємо запобігти спробам вкотре переписати українську історію, яка неодноразово переписувалася спочатку Російською імперією, потім Радянським Союзом, тепер – РФ. Ми маємо отримати достовірну інформацію про злочини Росії на Запорізькій атомній станції. Закликаємо всіх міжнародних партнерів продовжити тиск на агресора, посилити санкції, збір свідчень та документування злочинів. Адже інформаційна війна після припинення бойових дій не завершується», – підсумував Точицький.

Видання «Голоси України, Том другий: ядерна захищеність у часи війни» презентували Всесвітній інститут ядерної захищеності (WINS) спільно з Міністерством енергетики України, Державною інспекцією ядерного регулювання України, АТ «НАЕК «Енергоатом» за підтримки Норвезького агентства з радіаційної та ядерної безпеки (DSA). Унікальне видання містить інтерв’ю з представниками української ядерної галузі і включає 22 свідчення людей, які працюють в атомній енергетиці, пережили окупацію, полон і тортури, а також ухвалювали важливі рішення у критичні моменти.

Як повідомлялося, WINS – міжнародна неурядова організація, в центрі уваги якої – розбудова глобальної спільноти професіоналів з ядерної захищеності, готових співпрацювати задля посилення фізичної безпеки ядерних та інших радіоактивних матеріалів. Створили інституцію 2008 року на Генеральній конференції МАГАТЕ. Зараз вона об’єднує понад 9000 членів зі 166 країн.

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Наталя Анісімова відмовилась від кваліфікаційної перевірки й втратила посаду.

Рішення про звільнення ухвалила Вища рада правосуддя під час засідання.

Підставою для звільнення стала відмова судді проходити кваліфікаційне оцінювання, необхідне для підтвердження відповідності займаній посаді. Це передбачено Перехідними положеннями Конституції України та регламентується рекомендацією Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

За законодавством, усі судді, які були призначені на посади до реформи правосуддя, повинні пройти оцінювання на відповідність професійним критеріям. Відмова від проходження такої перевірки автоматично стає підставою для звільнення.

Таким чином, рішення Вищої ради правосуддя відповідає вимогам Конституції та є наслідком реформи судової системи в Україні.

У декларації Анісімової за 2024 рік містяться досить скромні, як для представника судової системи, статки.

Згідно з документом, у власності судді перебувають три квартири (дві у Донецьку, одна в оренді в Білгород-Дністровському), а також земельна ділянка та дачний будинок у Донецькій області.

Перша квартира була придбана ще в 1997 році у місті Донецьку. Її загальна площа становить 69,7 квадратних метрів. На момент придбання вона оцінювалася у 11 833 гривень. Власником цього житла є сама Наталя Анісімова.

Друга квартира також знаходиться в Донецьку, її загальна площа – 50,7 квадратних метрів. Суддя стала її власницею у 2006 році. На момент набуття права власності квартира коштувала 148 975 гривень.

Окрім цього, у 2016 році Анісімова оформила оренду ще однієї квартири у Білгород-Дністровському Одеської області. Житло має площу 35 квадратних метрів і належить громадянці Оксані Воронковій.

Також у декларації вказано, що суддя володіє земельною ділянкою площею 1 255 квадратних метрів у селі Авдіївське Покровського району Донецької області. Ділянка була придбана у 2008 році за 3 009 гривень.

Окрім цього, в тому ж селі їй належить садовий (дачний) будинок загальною площею 84,2 квадратних метрів, який вона придбала одночасно із земельною ділянкою у 2008 році за 47 695 гривень.

Автомобілів, цінного рухомого майна, цінних паперів чи корпоративних прав Наталя Анісімова не має. За 2024 рік суддя отримала 1 мільйон 383 тисяч 928 гривень заробітної плати. Грошові активи в банках, фінансові зобов’язання та нематеріальні активи у декларації відсутні.

У жовтні 2017 року СБУ повідомили судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду про підозру у створенні терористичної групи, шахрайстві та підробці документів.

За даними слідства, у 2015-2016 роках суддя разом з учасниками терористичної організації “ДНР” підробляла рішення Кіровського районного суду Донецька, незаконно переоформлюючи квартири на окупованій території. Вона зберегла печатку суду та дані власників нерухомості, що дозволяло оформлювати майно на підставних осіб, після чого ним розпоряджалися бойовики. Раніше Анісімова працювала в суді на окупованій території, а згодом переїхала на Одещину, де отримала нову посаду.

6 березня Вища рада правосуддя відправила у відставку  Ярославу Балан, яка працювала в Одеському окружному адміністративному суді. Також ВРП прийняла заяву про відставку ще одного судді.

Крім того, Дисциплінарна палата вимагає звільнити суддю Київського районного суду Одеси Людмилу Салтан, яку відсторонили від правосуддя через вимагання хабаря.

Ірина Глухова

41-річний чоловік у 2024 році, не маючи ліцензій на оптову та роздрібну торгівлю тютюновими виробами, придбав велику партію незаконно виготовлених сигарет. Для їх зберігання він орендував три складські приміщення в різних районах Білгорода-Дністровського, а також приховував товар у власному будинку в одному з курортних селищ. Про це повідомляє Бессарабія.UA з посиланням на БЕБ Одеської області.

Фігурант реалізовував продукцію через месенджери, на місцевому ринку та відправляв поштою.

Під час обшуків детективи БЕБ вилучили понад 66 тисяч пачок сигарет без акцизних марок на загальну суму майже 7 мільйонів гривень.

Чоловіка визнали винним за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування підакцизних товарів). Суд призначив йому штраф у розмірі 85 тисяч гривень із конфіскацією та знищенням незаконної продукції.