Політика
Спецпредставник Трампа оскандалився заявою про Будапештський меморандум і «російську» ядерну зброю в Україні
Спецпредставник президента США з особливих доручень Річард Ґренелл заявив, що передана Україною Росії ядерна зброя за Будапештським меморандумом буцімто була «російською».
Про це він написав у соцмережі Х, передає Укрінформ.
«Давайте прояснимо ситуацію з Будапештським меморандумом: ядерна зброя належала Росії і була її залишками. Україна повернула ядерну зброю Росії. Вона не належала Україні. Це незручний факт», – заявив Ґренелл.
У коментарях до допису спецпредставнику Трампа нагадали, що у підсумку Росія порушила зобов’язання за Будапештським меморандумом. У відповідь Ґренелл написав коротко: «Правда».
Окрім того, на його заяву відреагував експосол США в Україні (1998-2000 рр.), нині співробітник Стенфордського Центру міжнародної безпеки та співпраці, а також старший співробітник Інституту Брукінгса Стівен Пайфер.
Ексдипломат зазначив, що Ґренелл категорично неправий. «Я допомагав вести переговори щодо Будапештського меморандуму. Ґренелл категорично неправий. Ядерні боєголовки в Україні були колишніми радянськими, а не російськими. Боєголовки на зберіганні перебували під виключною відповідальністю України. Міжконтинентальні балістичні ракети і бомбардувальники були ліквідовані в Україні, за винятком невеликої кількості, відправленої до Росії для списання боргів», – написав Пайфер.
Він підкреслив, що Україна вирішила відправити ядерні боєголовки до Росії на ліквідацію значною мірою через те, що Москва взяла на себе зобов’язання поважати суверенітет і територіальну цілісність України та не застосовувати силу проти країни.
Як повідомляв Укрінформ, у результаті розпаду Радянського Союзу в 1991 році, Україна успадкувала третій у світі ядерний арсенал (1734 стратегічні боєголовки). Однак вже 2 червня 1996 року Україна стала без’ядерною. Всі ядерні боєприпаси були передані з України до Росії, а до 2001 року – всі 176 пускових шахт були виведені з експлуатації.
Визначальну роль в ядерному роззброєнні України має Будапештський меморандум.
Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – міжнародна угода, яка укладена 5 грудня 1994 року між Україною, Росією, Великою Британією та США про гарантії безпеки Україні у зв’язку з набуттям нею неядерного статусу. Того ж самого дня, Україна приєдналась й до ДНЯЗ.
Меморандум містив наступні шість принципових зобов’язань для США, Британії і РФ стосовно України: зобов’язання поважати незалежність, суверенітет України та існуючі кордони; зобов’язання не використовувати загрозу силою або саму силу проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і гарантування, що їхня зброя ніколи не буде використаною проти України, за винятком випадків самооборони або інших сценаріїв, визначених Статутом ООН; зобов’язання щодо утримання від економічного тиску, спрямованого на те, щоб залучити до своїх інтересів виконання Україною прав, які випливають з її суверенітету, з метою отримання будь-яких переваг; зобов’язання, яке полягає у заклику до Ради Безпеки ООН до негайних заходів для надання допомоги Україні, яка є державою-учасницею ДНЯЗ та не володіє ядерною зброєю, у випадку, якщо Україна стане жертвою агресії або об’єктом загрози агресії з використанням ядерної зброї; зобов’язання, яке полягає у тому, щоб утриматися від використання ядерної зброї проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка сама не має ядерної зброї, за винятком ситуацій нападу на них, їхню територію або їхні підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє ядерною зброєю; зобов’язання, у разі виникнення ситуації, що породжує питання щодо виконання викладених вище зобов’язань, проведення консультацій Україною, РФ, Великою Британією і США.
Фото: /Mega Agency/East News
Політика
Зеленський закликав Раду невідкладно ратифікувати угоду про Спецтрибунал щодо злочину агресії РФ
Президент Володимир Зеленський заявив, що підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
Про це глава держави повідомив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Щойно підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Угода була підписана нещодавно між нашою державою та Радою Європи і тепер має бути оперативно ратифікована, щоб розпочати процес реального створення трибуналу», – розповів Зеленський.
Він також доручив якнайшвидше опрацювати та внести на розгляд Верховної Ради необхідні законодавчі зміни, щоб «з нашого боку все було забезпечено на сто відсотків заради повної реалізації угоди про створення трибуналу».
«Прошу народних депутатів розглянути це питання невідкладно», – сказав Президент.
Він додав, що очікує «і на швидке представлення командами Міністерства закордонних справ України та Офісу відповідного графіка роботи з партнерами для імплементації угоди про створення трибуналу та фактичного запуску інституції».
«Уже цього року в Росії мають відчути, що їхня відповідальність за злочин агресії є неминучою і що реально розпочався міжнародний юридичний процес для притягнення Росії до відповідальності. Агресія є злочином, і дійсно невідворотне покарання Росії за цей злочин є глобальним інтересом всіх у світі, хто хоче для своїх людей мирного життя», – підсумував глава держави.
Як повідомляв Укрінформ, 25 червня Зеленський у Палаці Європи у Страсбурзі поставив підпис під угодою з Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України. З боку Ради Європи документ підписав генеральний секретар РЄ Алан Берсе.
Після підписання основної угоди про створення спецтрибуналу щодо злочину агресії РФ проти України ще одну (додаткову) угоду мають підписати Нідерланди. Після цього парламенти країн Ради Європи та Україна мають ратифікувати основний документ.
Перший заступник міністра оборони України Сергій Боєв і тимчасово повірений у справах посольства Японії в Україні Юджі Токіта обговорили подальші кроки щодо поглиблення безпекової співпраці країн.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністество оборони України.
Японська делегація висловила вдячність Україні за участь у Міжнародній виставці озброєння та військової техніки DSEI Japan 2025. За словами посла, такі заходи та двосторонні діалоги сприяють поглибленню співпраці України та Японії.
Боєв, своєю чергою, наголосив, що поряд із пріоритетом України у налагодженні оборонної співпраці важливою залишається гуманітарна та фінансова підтримка.
“Ми зацікавлені у взаємовигідному співробітництві та відкриті до пропозицій. Японія демонструє високий рівень розвитку технологій – це може стати ключем до глибшої взаємодії”, – підкреслив перший заступник міністра оборони.
Японська сторона висловила зацікавленість в обміні досвідом з Україною у низці питань, зокрема в сфері інноваційних розробок.
Боєв підкреслив, що підтримка України з боку Японії ще раз підтверджує, що тихоокеанський та європейський регіони обʼєднані: “У нас спільні загрози, і наша відповідь на них повинна бути спільна”.
Як повідомляв Укрінформ, за словами Боєва, Україна готова до співпраці у сфері виробництва дронів, боєприпасів та ракет у межах ініціативи Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe).
Фото: Міноборони
Бразилія виступає за дипломатичний шлях врегулювання російсько-української війни через діалог за участю ширшого кола міжнародних партнерів, а не лише Європи.
Про це у розмові з Укрінформом заявив посол Бразилії в Україні Рафаель де Мелло Відал.
“Народ Бразилії глибоко співпереживає стражданням українського цивільного населення — дітей, родин. Це тема щоденних обговорень, яка має сильний суспільний резонанс, зокрема й у парламенті, також тому, що в Бразилії проживає майже мільйон українців. Саме тому уряд так рішуче налаштований допомогти Україні та Росії знайти дипломатичний вихід — принаймні досягти припинення бойових дій, щоби створити умови для ширших мирних домовленостей”, – сказав дипломат.
Коментуючи безрезультатність попередніх домовленостей у врегулюванні російсько-української війни, посол Бразилії зауважив, що, можливо, потрібна нова, стабільніша домовленість із новими учасниками — не лише європейськими.
“Європейські партнери — ключові, так, але потрібні й ті, хто може ефективно вести діалог з обома сторонами та викликати довіру. Ми віримо в діалог, а не в ізоляцію. Відсторонення сторін від переговорів ніколи не приведе до миру”, – переконаний де Мелло Відал.
Як повідомляв Укрінформ, президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сільва заявив, що двічі розмовляв з очільником Кремля Володимиром Путіним, щоб переконати його розпочати мирні переговори щодо України.
-
Усі новини7 днів agoІгор Кондратюк приховував службу свого сина через Віталія Козловського
-
Події6 днів agoФільм «Notre guerre» Леві є кінематографічним свідченням стійкості українців
-
Усі новини6 днів agoвчені наблизилися до розгадки значень кіпу (фото)
-
Політика1 тиждень agoМЗС України вважає маніпулятивними «національні консультації» в Угорщині щодо членства Києва в ЄС
-
Політика7 днів agoЗеленський обговорив з сенаторами Конгресу США підтримку України й ініціативу Трампа про припинення вогню
-
Політика6 днів agoЧернишов подав клопотання про перенесення засідання ВАКС
-
Усі новини6 днів agoЗахист від балістики — у США успішно випробували радар Lockheed Martin
-
Політика6 днів ago
Обрання запобіжного заходу Чернишову перенесли на 27 червня