Позиції Євросоюзу, Китаю та України у питанні завершення війни наразі дуже схожі, кожна сторона виступає за негайне припинення вогню та початок реальних переговорів для досягнення справедливого і сталого миру на основі принципів Статуту ООН.

Таку думку в телеефірі висловив голова правління Фундації Пилипа Орлика, експерт із міжнародної політики, контрпропаганди та роботи з урядами країн Європи Артем Миколайчук, передає Укрінформ.

«Передреволюційні настрої в СССР тривали майже 20 років. Але зараз, завдяки діям України, завдяки роботі українського ОПК, завдяки мужності й відданості наших воїнів ці процеси в Росії відбуваються значно швидше. Федоров поставив задачу – мінус 50 тисяч росіян щомісяця. І, як на мене, це абсолютно правильна задача для Міністерства оборони під час війни. У Росії вже є страх, уже є катастрофи, уже є невдоволення. Ми фактично змусили їх пройти той шлях, який СССР проходив від кінця 70-х до початку 90-х років, але в набагато коротший термін», – вважає експерт.

При цьому Миколайчук переконаний, що нинішнє невдоволення всередині Росії вже не є контрольованим процесом з боку Кремля, а стало прямим наслідком війни, ударів по території РФ та втрат російської армії: «Це не контрольовано. Це невдоволення, яке зробила Україна. Це ракети, це дрони, це смерті російської армії на фронті».

За його словами, ситуація сьогодні є значно глибшою, ніж під час походу очільника ПВК «Вагнер» Євгенія Пригожина на Москву, однак головна відмінність полягає у відсутності постаті, здатної очолити внутрішній протест у Росії. «І російський бунт бездумний, безпощадний, він, звісно, можливий, але я вважаю, що йому потрібен лідер», – зазначив Миколайчук.

У цьому контексті він наголосив, що Україні необхідно вже зараз формувати власну стратегію роботи з майбутнім російським політичним середовищем. «У Росії є задекларовані цілі. Вони хочуть Донбас. Вони хочуть, щоб російська стала другою мовою. Вони багато чого від нас хочуть. І вони це декларують постійно – у перемовних процесах, публічно, через свої медіа. Натомість Україні теж потрібно визначитися зі своєю стратегією та розуміти, з ким вона готова вести переговори у майбутньому», – переконаний експерт.

У цьому контексті Миколайчук прямо назвав людину, яку вважає потенційним центром впливу всередині російського опозиційного середовища: «Я прямо скажу, хто має бути. Денис Капустін (командир Російського добровольчого корпусу – ред.)».

Він також додав, що Україна має вже зараз на державному рівні визначати суб’єктів для можливих майбутніх переговорів, оскільки прямих контактів із Путіним фактично не існує: «Жодного дзвінка Зеленського до Путіна, жодних прямих перемовин один на один не відбулося».

За словами Миколайчука, Росія дедалі більше робить ставку не лише на фронт, а й на спроби внутрішньої дестабілізації України: «Росія не здатна збити українську ракету. Її можливо знищити тільки зсередини, в Україні. Вони це розуміють – і роблять на це ставку».

У цьому контексті Миколайчук згадав атмосферу перших місяців повномасштабного вторгнення, коли українське суспільство було максимально об’єднаним і зосередженим на виживанні держави.

Водночас він підкреслив, що демократична природа українського суспільства стала однією з причин стійкості держави, однак сьогодні частина суспільства починає сприймати ситуацію так, ніби країна живе у мирний період. На думку Миколайчука, українське суспільство не повинно втрачати усвідомлення того, що країна продовжує жити в умовах повномасштабної війни.

За словами Миколайчука, сьогодні ключовим викликом для України залишається збереження внутрішньої єдності та концентрація на перемозі у війні. «Нам потрібно зараз згадати, що ми у війні. Нам потрібно об’єднатися. Ми маємо робити все для того, щоб Росія розвалилася. Ми маємо зараз зосередитися саме на цьому», – підсумував експерт.

Раніше колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер в інтерв’ю Укрінформу висловив думку, що «мирні переговори» між Україною та Росією за участю США з боку Кремля є фікцією, оскільки Росія не налаштована на завершення війни. Волкер припустив, що повноцінної мирної угоди не буде досягнуто.

Фото: Фундація Пилипа Орлика

Німеччина може рішучіше підтримувати Україну, адже нині вона витрачає на допомогу їй 0,55% ВВП.