На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час форуму Ukraine’s EUmembership: not if, but when, передає кореспондент Укрінформу.

Глава уряду акцентував, що за останні три роки Українська держава досягла значного прогресу, від часу подання заявки на членство у ЄС до початку переговорів про вступ, «що наразі є найважливішим пріоритетом для нашого уряду».

Водночас Шмигаль нагадав, що українська сторона веде інтенсивні двосторонні зустрічі з європейською, а також завершує детальний перегляд українського законодавства, щоб забезпечити його узгодження із законодавством ЄС за 30 розділами.

«Наша галузева інтеграція також поглиблюється. Для Європейського Союзу це можливість зміцнити сильні сторони єдиного ринку в епоху зростаючої геополітичної конкуренції. Автономні торговельні заходи між Україною та ЄС, які дозволяють більшості українських товарів надходити до ЄС без тарифів і квот, значно посилили стійкість обох наших сторін і обох наших економік. Угода про лібералізацію транспорту скасувала потребу в спеціальних дозволах і стимулювала взаємну торгівлю. Це високоефективні інструменти економічної підтримки у воєнний час, і ми розраховуємо на їх розширення і зрештою перехід на постійні довгострокові механізми», – підкреслив Шмигаль.

Також він відзначив, що Україна прагне приєднатися до ініціативи «Роумінг як вдома», аби українці більше не платили додатково за послуги мобільного зв’язку та Інтернету в ЄС.

За його словами, цей крок посилив би зв’язки між українцями, які зараз проживають у ЄС, з їхньою батьківщиною.

«Іншою ключовою метою є приєднання України до угоди, яка полягає у прийнятті нашої промислової продукції, що підтримає зростання українського виробництва, пропонуючи європейським компаніям надійну та конкурентоспроможну альтернативу імпорту з третіх країн», – зауважив Прем’єр.

Він також повідомив, що Україна прагне приєднатися до єдиної зони платежів у євро – SEPA, «що дозволить українським підприємствам здійснювати платежі з європейськими партнерами так само легко, як і в самому ЄС».

«Ми вже завершили двосторонній скринінг у рамках трьох переговорних кластерів щодо основ внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Ми очікуємо, що ці переговорні кластери будуть офіційно відкриті в найближчі місяці. Власне, ми сподіваємося, що це станеться в першій половині цього року. У 2025 році наша мета – відкрити всі шість кластерів переговорів про вступ одночасно, і ми активно працюємо над досягненням цієї мети», – наголосив Шмигаль.

Прем’єр переконаний, що Україна до цього готова, адже довела, «що може рухатися з безпрецедентною швидкістю та досягати результатів за місяці замість років».

Він також підкреслив, що членство України в Європейському Союзі є не лише історичною необхідністю – це результат, від якого виграють усі.

«Для мене велика честь вітати сьогодні започаткування програми підтримки європейської інтеграції України «Україна в ЄС». Ця ініціатива чітко демонструє, що Європейський Союз залишається чудовим партнером, який іде пліч-о-пліч з Україною на нашому шляху до спільного європейського майбутнього», – зазначив Шмигаль.

Глава уряду наголосив, що приєднання України до європейської сім’ї – «це набагато більше, ніж просто стратегічна мета. Це відображення того, ким ми є, відображення відданості нашим найглибшим спільним цінностям і підтвердження історичного шляху, з якого немає шляху назад».

«Я твердо вірю, що Україна стане членом ЄС одразу після завершення повномасштабної війни», – підсумував Прем’єр.

Як повідомляв Укрінформ, Польське головування в ЄС переконує Угорщину у необхідності відкриття першого переговорного кластера про членство України в ЄС у цьому півріччі.

Кількість українців, які вважають поганим для України, що Дональд Трамп став президентом США, зросла з 21% у грудні 2024 року до 73% у березні 2025-го.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати двох соціологічних опитувань, які провів Київський міжнародний інститут соціології в лютому-березні 2025 року.

«Якщо у грудні 2024 року українці мали обережні та навіть стримано оптимістичні оцінки (щодо того, чи може Україна розраховувати на справедливий мир при президенті США Трампі – ред.), то вже з лютого 2025 року ми бачимо їх значне погіршення. Так, у грудні 2024 року 31% вважали, що при Трампі Україна може розраховувати на скоріше чи зовсім несправедливий мир (причому також не так багато очікували і на скоріше чи повністю справедливий мир, а значна частина мали невизначені очікування, які включали в себе і очікування на принаймні часткову справедливість для України). У період 14 лютого – 4 березня 2025 року частка тих, хто говорить про скоріше чи зовсім несправедливий мир, зросла до 58%. У період 12-22 березня 2025 року їх стало лише трохи менше, і все одно більшість висловлюють критичні міркування – 55%», – зазначають соціологи.

Наразі, за останніми даними, лише 18% опитаних очікують на скоріше чи повністю справедливий мир, а ще 21% вважають, що він буде почасти справедливим, почасти – ні, зауважили у КМІС.

Як зазначається у повідомленні, у грудні 2024 року КМІС також проводив опитування в рамках проєкту IBIF для команди дослідників. Одне із запитань було: «Нещодавно громадяни Сполучених Штатів проголосували за повернення Дональда Трампа на посаду президента США. Як ви думаєте, це добре чи погано для України?». У березні 2025 року соціологи повторили це запитання у власному опитуванні у дещо модифікованій формі: «З січня цього року Дональд Трамп – новий президент США. Як Ви думаєте, це добре чи погано для України?».

Читайте також: Більше половини американців стурбовані діями Трампа

«Ми бачимо навіть більш виражені зміни з грудня 2024 року. Так, перед Новим роком 54% українців вважали, що загалом для України це добре, що Трамп буде президентом США. Проте вже в березні 2025 року так думають лише 19%. Натомість з 21% у грудні 2024 року до 73% у березні 2025 року зросла частка тих, хто вважає, що для України це погано, що Трамп став президентом», – додали у КМІС.

Обидва опитування були проведені методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) і репрезентують доросле населення України на підконтрольних уряду України територіях. Перше опитування було проведене 14 лютого – 4 березня 2025 року і було опитано 2029 респондентів (статистична похибка 2,4%). Друге опитування було проведене 12–22 березня 2025 року і було опитано 1326 респондентів (статистична похибка 2,5%).

Фото: The White House

Про це повідомляється на сайті МЗС ФРН, передає Укрінформ.

«У зв’язку з глухим кутом у відносинах між США та Росією надзвичайно важливо, щоб ми, європейці, показали, що беззастережно підтримуємо Україну та робимо це ще більше… На цьому тлі так важливо бути в Україні зараз і дати зрозуміти, що наступний уряд Німеччини також продовжуватиме надавати масштабну підтримку Україні», – пояснила Бербок мету свого візиту.

Вона зауважила, що Путін хотів завоювати Київ і Україну за три дні, але після більш ніж трьох років жорстокої російської агресії стало очевидним, що його план провалився; Путін втягнув Україну і Росію у жорстоку війну на виснаження, яку він не виграє. Народ України мужньо і рішуче боронить свою незалежність і демократію, підкреслила Бербок.

Глава МЗС ФРН наголосила, що ніхто так не прагне миру, як український народ.

«Україна готова до негайного припинення вогню. Це Путін тягне час, не хоче миру і продовжує загарбницьку війну, порушуючи міжнародне право. Він симулює готовність до переговорів, але ні на міліметр не відступає від своїх цілей», – підкреслила очільниця зовнішньополітичного відомства.

За її словами, партнери України не повинні дозволити, щоб «Путін і його клакери засліпили нас, бо пропозиція миру – це не мир».

Бербок зауважила, що на майбутній зустрічі міністри закордонних справ НАТО європейські країни планують дати зрозуміти американській стороні, що не можна миритися з тактикою зволікання Путіна.

Глава МЗС запевнила, що Німеччина не залишить напризволяще народ України. Рішення партій, які входять у попередній і майбутній уряд, надати додаткові 3 мільярди євро на короткострокову підтримку Україні та ще 8,25 мільярда євро спрямувати на військову підтримку до 2029 року є вираженням твердої міжпартійної солідарності та відданості. За словами Бербок, це чітке свідчення того, що Берлін серйозно налаштований на подальшу підтримку України та європейської безпеки.

Як повідомлялося, це 11-й візит Бербок в Україну та 9-й від початку повномасштабного російського вторгнення.

Фото: Jörg Blank/dpa