Connect with us

Війна

Операція зі знищення «Москви» спланована виключно ВМС ЗСУ

Published

on



Операція щодо знищення крейсера «Москва» спланована виключно ВМС ЗСУ і не мала бути ні з ким погоджена, окрім українського керівництва.

Про це в телеефірі сказав речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Укрінформ.

«Ми не отримували ніяких координат щодо місця знаходження крейсера «Москва». І операція щодо знищення цього корабля, флагмана Чорноморського флоту, була повністю спланована і виконана виключно Військово-Морськими силами. Ми, звісно, погоджували нанесення вогневого ураження з вищим керівництвом, згідно зі структурою підпорядкування. Отримавши відповідний дозвіл, і це, звісно, керівництво українське, нанесли цей удар. Тому інформація щодо координації і надання точної інформації місця знаходження (крейсера «Москва» – ред.) не відповідає дійсності, так само як і інформація щодо того, що це необхідно було погоджувати», – сказав Плетенчук.

Він додав, що наразі ситуація в Чорному та Азовському морях залишається стабільною.

«І це, до речі, теж наслідки в тому числі цієї операції, яка свого часу стала просто черговим поворотним моментом», – сказав Плетенчук.

За його словами, в акваторії Чорного моря залишається два підводних човни, які є носіями крилатих ракет. Кожен з них може мати до чотирьох споряджених Калібрів. В Азовському морі ворожі кораблі відсутні вже більше, ніж півроку.

Раніше видання The New York Times оприлюднило розслідування щодо ролі Сполучених Штатів у плануванні та проведення українських військових операцій проти Росії. Зокрема, як йдеться у розслідуванні, чиновники США були незадоволені тим, що їх не попередили про атаку на російський крейсер «Москва».

Читайте також: ЦРУ допомогло Україні при плануванні атаки на склад з «Іскандерами» й КАБами у Тверської області – NYT

Як повідомлялося, 13 квітня українські ракети «Нептун» вразили флагман чорноморського флоту ракетний крейсер “Москва” вартістю 750 млн дол. 14 квітня він потонув. Російське Міноборони публічно визнавало загибель на «Москві» п’яти моряків.

За даними тодішнього секретаря Ради Національної безпеки та оборони України Олексія Данилова, на момент удару на «Москві» перебували 510 осіб, з яких врятувалися 58.



Джерело

Війна

Чим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину

Published

on




Німеччина найближчими тижнями укладе угоду про придбання  першої партії українських ракет-дронів «Барс» для випробування Бундесвером



Джерело

Continue Reading

Війна

Окупанти будують десятки укриттів для «Гераней» на аеродромі в Криму

Published

on


На аеродромі «Гвардійське» тимчасово окупованого Криму розширюють інфраструктуру для зберігання БПЛА типу «Герань».

Про це повідомляють у Телеграмі аналітики проєкту Dnipro Osint, дослідивши супутникові знімки, передає Укрінформ.

«На нових супутникових знімках зафіксовано будівництво понад 20 невеликих укриттів, захищених земляними насипами, а також близько 40 менших “гаражів”, призначених для зберігання, обслуговування та підготовки безпілотників до запусків», – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що на знімках також помітні наслідки попередніх українських атак: щонайменше один ангар зазнав пошкоджень внаслідок влучання БПЛА.

Аналітики зауважили, що особливість аеродрому «Гвардійське» – використання мобільних пускових платформ замість стаціонарних установок. Безпілотники завантажують на спеціально обладнані автомобілі, з яких надалі здійснюють пуски зі злітно-посадкової смуги.

Читайте також: Ігнат: Росія підвищує роздільну здатність камер на своїх БПЛА

Як повідомляв Укрінформ, 12 жовтня у Криму зафіксували пожежу на аеродромі «Гвардійське», з якого росіяни запускають дрони.

Перше фото ілюстративне: Defense Express



Джерело

Continue Reading

Війна

ППО Нової пошти — компанія підтвердила збиття російських Shahed

Published

on



“Нова пошта” реалізувала проєкт приватної протиповітряної оборони та вже має збиття російських ударних безпілотників типу Shahed.

Про це повідомив співвласник групи компаній Nova Вячеслав Климов на 12-му Київському міжнародному економічному форумі в Києві, передає “Interfax-Україна”.

За словами Климова, компанія не розголошуватиме кількість збитих безпілотників. Він зазначив, що “Нова пошта” є однією з небагатьох компаній, які реалізували проєкт приватної ППО.

Співвласник Nova наголосив на важливості розвитку таких ініціатив. За його словами, бізнес може брати на себе функції, які до повномасштабного вторгнення вважалися виключною відповідальністю держави.

Ще одним напрямом, у якому компанії можуть самостійно забезпечувати захист своїх об’єктів, Климов назвав гасіння пожеж. Він розповів, що співробітники “Нової пошти” самостійно ліквідовують значну частину займань, спричинених російськими атаками, не чекаючи на прибуття Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

За словами Климова, великі підприємства шукають у Європі пожежні авто, щоб створювати власні пожежні служби. Він вважає, що бізнес має право самостійно гасити пожежі на своїй території.

Основним напрямом діяльності “Нової пошти” залишається експрес-доставка документів, посилок і великогабаритних вантажів.

У першому півріччі 2026 року консолідований чистий прибуток компанії зріс на 24,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 2,195 млрд грн. Виручка за цей час збільшилася на 31,8% — до 39,127 млрд грн.

Станом на 13 липня 2026 року мережа “Нової пошти” налічувала 54,7 тис. точок обслуговування по всій Україні, зокрема 16,8 тис. відділень і 37,9 тис. поштоматів.

Раніше повідомлялося, що “Нова пошта” призупинятиме роботу відділень незалежно від рівня повітряної загрози — “жовтого” чи “червоного”. Компанія також запровадила власну систему виявлення небезпеки. Якщо вона фіксуватиме ризик для конкретного відділення, його закриють навіть без офіційного попередження.

Також Фокус розповідав, яких фінансових збитків зазнали “Укрпошта”, “Нова пошта” та Meest через російські атаки та як тепер працює доставка.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.