Про це сказав головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО в Європі, генерал Крістофер Каволі, його процитувало агентство Reuters.

На його переконання, будь-яке припинення Сполученими Штатами поставок зброї та розвідувальної інформації Україні вкрай згубно позначиться на її військових зусиллях, незважаючи на спроби Києва диверсифікувати постачання зброї.

Коментарі генерала, як зазначає агентство, прозвучали після того, як президент США Дональд Трамп тимчасово припинив деяку допомогу Україні після перепалки в Овальному кабінеті з українським колегою Володимиром Зеленським.

Трамп тоді заявив, що у Зеленського “немає шансів закінчити війну без підтримки США”.

Нагадаємо, Міністерство оборони України пропонувало запровадити новий механізм ротації військових, які постійно беруть участь у боях з окупантами. Верховна Рада не поспішає схвалювати цю ініціативу.

Фокус писав про нові правила бронювання працівників в Україні, які діють з 1 квітня. Максимальну квоту на кількість заброньованих отримали підприємства, що обслуговують об’єкти критичної інфраструктури.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.

“Загроза застосування балістичного озброєння в областях, де оголошено повітряну тривогу”, – ідеться у повідомленні.

О 18:50 Повітряні сили повідомили про відбій загрози.

Як повідомляв Укрінформ, раніше по всій Україні оголошували повітряну тривогу через зліт російського винищувача МіГ-31К, що є носієм гіперзвукових ракет типу “Кинджал”.

Про подробиці операції з порятунку поранених бійців в інтерв’ю Укрінформу розповіла її учасниця, керівниця стратегічних комунікацій КБ «Burevii» Ольга Гарбовська.

«Бійці на Куп’янському напрямку пішли на завдання, і їх атакували. Всі троє отримали поранення. Були спроби їх евакуювати, але неуспішні, й бійці пробули в сірій зоні аж 32 дні до моменту евакуації. Їм скидали воду, ліки за допомогою дронів. Так вони й протрималися весь цей час», – повідомила вона.

За словами учасниці операції, оточену позицію весь час обстрілювали, зокрема фосфорними бомбами. Пораненим вдавалося переховуватися в різних приміщеннях населеного пункту, де вони мали виконувати завдання. Щоб підтримувати з ними зв’язок по рації, за допомогою FPV-дрона їм надсилали запасні акумулятори для радіостанцій. Військовослужбовець, який мав легші травми і міг рухатися, доглядав важкопоранених побратимів.

«І врешті до нас звернулася волонтерка Ксенія – вона шукала виробників наземних дронів, щоб з їх допомогою спробувати евакуювати хлопців. Більше ніхто за це не взявся. Операцію ми планували з 92-ю ОШБр зо п’ять днів, в ній взяли участь понад 50 людей», – розповіла керівниця стратегічних комунікацій конструкторського бюро.

Для планування евакуації залучили спеціалістів у галузі РЕР, РЕБ, аеророзвідку, пілотів, зокрема НРК (наземних роботизованих комплексів). 92-га бригада виділила власні ресурси і розвідбатальйон, щоб підсилити сусідню 154-ту ОМБр.

«Наше конструкторське бюро та фахівці-волонтери “Інженерного корпусу” підготували кілька наземних дронів, під час планування та реалізації операції буквально ризикували здоров’ям і життям. Ми розуміли, що шансів на успіх небагато», – зізналася Гарбовська.

Як пояснила учасниця спецоперації, складність її реалізації полягала в тому, що місцевість проглядалася ворогом з повітря, а території були заміновані. Для евакуації вирішили застосувати НРК Ardal, до якого на жорсткому зчепленні приєднали причіп, в який мали поміститися бійці.

«В результаті ми один дрон таки втратили вже в ході операції – підірвався на міні. Тож ми оперативно корегували план відповідно до ситуації та місць ведення боїв, що велися на цьому напрямку, дещо змінили маршрут. На щастя, ми мали ще один дрон, і з ним вже все вийшло», – розповіла комунікаційниця.

Обраний НРК, за її словами, дуже потужний, з гарними показниками прохідності, досить компактний, і його легко транспортувати. Незважаючи на розміри, розрахований на 250 кг навантаження.

«Нам важливо було, щоб мав велику потужність і швидко їхав: затримуватися в тих місцях не варто, хотіли прослизнути швиденько. І наш дрон із причепом подолав в обидва боки близько 17 км, операція тривала чотири години (під постійними обстрілами) – від старту до повернення», – повідомила Гарбовська.

Як повідомляв Укрінформ, наприкінці березня наземний роботизований комплекс Ardal евакуював трьох поранених бійців, які місяць перебували в оточенні. Як повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, робот Ardal пройшов понад 17 км під обстрілами мінометів та артилерії, щоб евакуювати поранених, яких не вдавалося забрати із сірої зони.

Фото надане КБ “BUREVII”