Політика
Україна ініціює засідання Радбезу ООН і Постійної ради ОБСЄ через удар Росії по Кривому Рогу
Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН і позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ через балістичний удар Росії по Кривому Рогу.
Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в соцмережі X, передає Укрінформ.
Він відзначив, що минулого тижня Росія націлилася на дитячі майданчики у звичайному житловому масиві касетною боєголовкою для максимального збільшення втрат.
“Україна ініціювала термінове засідання Ради безпеки ООН і позачергове засідання Постійної ради ОБСЄ, щоб вивести російські злочини на перший план. Обидві зустрічі будуть скликані завтра та допоможуть просувати мирні зусилля та підзвітність”, – заявив глава МЗС.
Сибіга наголосив, що рішуча міжнародна відповідь на російські звірства є критично важливою, адже такий терор ніколи не повинен нормалізуватися.
“Ми закликаємо як до різкого засудження, так і до рішучих дій. Росія повинна припинити терор проти українських дітей і мирного населення, відповісти на пропозицію США про повне припинення вогню, яку прийняла Україна, і припинити війну”, – зазначив міністр.
Як повідомлялось, російська армія вдарила ракетою по житловому кварталу Кривого Рогу. Ракета влучила поблизу дитячого майданчика. Одразу було відомо про 19 загиблих, з яких 9 – діти. Згодом стало відомо, що в лікарні померла ще одна людина.
У місті оголошено триденну жалобу.
Список жертв російської терористичної атаки, які загинули 4 квітня у Кривому Розі: Тимофій (3 роки), Аріна (7 років), Радислав (7 років), Герман (9 років), Аліна (15 років), Данило (15 років), Микита (15 років), Костянтин (16 років), Нікіта (17 років).
Дорослі: Марія Вовасова (79 років), Віта Головко (56 років), Дар’я Оніна (22 роки), Сергій Самодін (67 років), Сергій Смотолок (58 років), Володимир Новіков (58 років), Олег Дехтеренко (54 роки), Вячеслав Реместо (33 роки), Владислав Стихіляс (29 років), Лариса Чернявська (55 років), Олександр Горяйнов (57 років).
Президент Володимир Зеленський у Римі розпочав зустріч зі спеціальним представником президента США з питань України Кітом Келлогом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Кіт Келлог входить до складу американської делегації, що братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України, що відбудеться у столиці Італії 10-11 липня.
Як повідомляв Укрінформ, учора, 8 липня, президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація має намір постачати Україні більше оборонної зброї. За його словами, українці повинні мати змогу захистити себе. Ця заява пролунала після паузи у поставках зброї зі Сполучених Штатів.
Гендиректор ОЗХЗ посол Фернандо Аріас наголосив, що ситуація в Україні залишається тривожним нагадуванням про загрозу застосування хімічної зброї у сучасних конфліктах, а також підкреслив необхідність посиленої міжнародної співпраці для запобігання таким злочинам.
Європейський суд з прав людини у середу оголосить рішення у міждержавній справі “Україна та Нідерланди проти Росії”.
Як передає кореспондент Укрінформу, рішення зачитають під час публічного слухання в Будівлі прав людини в Страсбурзі.
Йдеться про справу, яка охоплює події на сході України, що розпочались у 2014 році, включно зі збиттям літака рейсу MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, а також з вторгненням російських військ на територію України з 2022 року.
Справу формують чотири міждержавні заяви: перша й друга подані Україною у 2014 році. Вони стосуються системних порушень прав людини Росією на сході України, включно з викраденням груп дітей і їх тимчасовим вивезенням до РФ. Третя, подана Нідерландами у 2020 році, присвячена збиттю рейсу MH17. Четверту заяву держава Україна внесла у 2022 році – вона стосується порушень прав людини в умовах повномасштабної агресії Росії після 24 лютого 2022 року.
Україна та Нідерланди як держави-заявники посилаються на численні порушення Європейської конвенції з прав людини, зокрема на статті 2- 5, 8 -11, 13 і 14 – право на життя, заборона тортур, свободи слова, мирних зібрань, свобода совісті та інші.
На стадії розгляду по суті 26 держав-учасниць Конвенції отримали дозвіл на подання спільної письмової позиції, а також на усні виступи під час слухання у Великій палаті. Окремі подання також зробили Польща та Велика Британія.
Наразі на розгляді ЄСПЛ залишаються ще три міждержавні заяви “Україна проти Росії” та близько 9500 індивідуальних скарг, що стосуються подій у Криму, на сході України, в акваторії Азовського моря та в контексті повномасштабного вторгнення Росії.
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2024 року ЄСПЛ оголосив рішення по суті в першій міждержавній справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», визнавши існування численних порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму з боку держави-агресора.
Фото: ennhri.org
-
Усі новини1 тиждень agoчи є в ньому натяк на спін-офф
-
Відбудова1 тиждень agoУ Луцьку демонтують частину будинку, що найбільше постраждала від удару РФ
-
Суспільство1 тиждень agoЦентр ідентифікації тіл репатрійованих захисників планують відкрити наприкінці літа
-
Події1 тиждень agoМеджибізький замок внесуть до держреєстру нерухомих пам’яток України
-
Війна1 тиждень agoНа фронті – 76 боєзіткнень від початку доби, на семи напрямках точаться бої
-
Усі новини1 тиждень agoвже знайшовся покупець — відео
-
Політика1 тиждень agoГоловування Данії в Раді ЄС може сприяти відкриттю переговорних кластерів для України
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже відновили 130 закладів освіти, пошкоджених російськими обстрілами