Connect with us

Війна

Як чотирирічна Мілана дочекалася свого тата-морпіха

Published

on


Оборонець Маріуполя, військовослужбовець 36 окремої бригади морської піхоти Денис повернувся з майже трирічної російської неволі і знову став на захист України

У грудні минулого року в Миколаєві на одній із акцій на підтримку військовополонених поруч із мамою стояла маленька дівчинка з плакатом: «Я не хочу свят, моя мрія – обмін тата». Це – Мілана, яка знала свого батька лише з фотографій. Він потрапив у російський полон, коли їй було трохи більше ніж рік. Виглядало справжнім дивом, коли за кілька днів після тієї акції мама дівчинки Діана почула по телефону рідний голос чоловіка Дениса і його слова: «Слава Україні!».

РОСІЯНИ ВИМАГАЛИ У ПОЛОНЕНИХ ВІДМОВИТИСЯ ВІД ГРОМАДЯНСТВА

25-річний Денис – захисник Маріуполя. Родом із села Костуватого колишнього Братського, а нині – Вознесенського району Миколаївщини. Виріс у багатодітній родині. Закінчив професійний ліцей за фахом кухар-кондитер, але професію обрав іншу – у 2019 році уклав контракт із ЗСУ та пішов служити у ППО 36 окремої бригади морської піхоти. У полоні пробув 993 дні.

Денис

…Ми зустрічаємось через три місяці після його повернення. Позаду – тривала реабілітація, довгоочікувані зустрічі та обійми з рідними, фактично знайомство з донечкою. Морпіх розповідає, що під час їхньої першої зустрічі маленька Мілана підбігла до нього, обійняла, поцілувала і почала плакати… У перші дні дівчинка була трохи збентежена, але доволі швидко адаптувалася. І вже невдовзі малеча не злазила з татових рук, знала його звички й уподобання.

Попри те, що після звільнення минуло не так багато часу, Денис уже повернувся на службу в ЗСУ. І все ж знайшов можливість поділитися своєю історією.

– 27 лютого 2022 року завершувався термін мого контракту в ЗСУ. Я мав демобілізуватися, хотів перейти працювати у ДСНС. Але почалася повномасштабна війна, і наш підрозділ був задіяний у обороні Маріуполя. Потім – важкі бої на Азовмаші. Ми перебували оточені, спробували прорватися до своїх, але через відсутність зв’язку, брак боєприпасів та озброєння не вдалося це зробити. У нас невдовзі не залишилося ні набоїв, ні їжі. 12 квітня 2022 року потрапили у полон. Спочатку нас «прийняли» представники так званої ДНР, повезли в сумнозвісну Оленівку. Цькували собаками, били, у хід йшли гумові палиці, електрошокери. Зрештою, перевезли до однієї з колоній Смоленської області РФ. Почалися допити, нас примушували підписувати чисті листки паперу. Я відмовився, тож отримав… О шостій ранку після підйому нас шикували посеред камери, наказували тримати руки за спиною і так стояти до 22-ї, – розповідає Денис.

Додає, що в перші пів року хлопцям, які перебували в одній камері, забороняли спілкуватися між собою. Було холодно, на вікнах узимку висіли бурульки. Проте одягати бушлати дозволяли лише під час прогулянок на вулиці.

На запитання, як він це витримав, відповідає: «Спочатку було дуже складно, адже росіяни увесь час казали, що, мовляв, Україна вже окупована, що вас усі кинули, що дружина хоче виїхати до Росії… Вимагали відмовитися від свого громадянства, обіцяли, що родину перевезуть, дадуть житло, роботу… Але переважна більшість із нас не погоджувалась. Коли ж надійшла звісточка від дружини і фотографії, стало значно легше – це додало сил і впевненості, що на мене чекають. Перший лист дружина написала мені ще у вересні 2022 року. Але я отримав його тільки у серпні 2023-го».

Йому за весь час дозволили написати вісім листів приблизно такого змісту: «Живий-здоровий, перебуваю в РФ, одягнений, взутий, годують добре, меддопомогу надають…». Та до рідних потрапили лише два. Своєю чергою з пів сотні листів, які написала Денису дружина, дійшла менш ніж половина. Але воїн вважає, що йому ще пощастило, бо деякі хлопці взагалі не отримали жодного листа.

«КОЛИ ХТОСЬ ІЗ ХЛОПЦІВ СКАЗАВ, ЩО НЕ ВИСТАЧАЄ ХЛІБА, МУШТРУВАЛИ»

Денис розповідає, що найтяжчими були 2022–2023 роки. Годували погано: каша, залита холодною водою, або так званий суп із кількома шматочками картоплі. Хто обурювався такою їжею – примушували вчити вірші, гімн РФ і розповідати вголос. Якщо хтось не міг запам’ятати – залишали без їжі всю камеру. Тоді Денис дуже схуд – його вага становила менш ніж  52 кілограми…

– Дуже хотілося солодкого. Меддопомоги теж нормальної майже не було. Якщо хтось скаржився на підвищену температуру чи на погане самопочуття, то спочатку його били, а вже тоді могли дати якусь пігулку. Казали, що це, мовляв, для профілактики – щоб менше їх турбували, – зазначає Денис.

Він пригадує, що одного разу до них завітали представники Червоного Хреста. Хлопцям наказали стати обличчям до вікна. Хтось із візитерів запитав, чи є, мовляв, скарги. Усі промовчали… «Ну, тоді гарного вам відпочинку!» – почули цинічне побажання.

Наші воїни не скаржилися, бо це не мало жодного сенсу.

– Коли приїздили з організації із захисту прав людини, то хтось із хлопців сказав, що не вистачає хліба… Так після того, як ті поїхали, їх усією камерою вивели в коридор, муштрували, примушували віджиматися, стрибати… І лише у 2024 році почали годувати трохи ліпше. Якось Червоний Хрест привіз 20 пакунків із гуманітарною допомогою. Щоправда, до нас вони потрапили вже напівпорожніми: у кожному залишався деякий одяг, трохи цукерок і банка згущеного молока. Це все розділили на 250 людей, – каже співрозмовник.

Коли приїжджала перевірка, продовжує розповідь Денис, їм могли дати чисту постіль, дозволяли нормально помитися, переодягнутися.

«ЗАСПОКОЇВСЯ, ЛИШЕ КОЛИ СТУПИВ НА УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ» 

– У жовтні 2024 року, під час чергового візиту Червоного Хреста, нам дозволили зареєструватися в їхній базі, щоб рідні мали змогу переконатися, що ми живі. Дуже хотілося сподіватися, що нас готують для обміну. Хоча росіяни переконували, що це може статися лише після завершення бойових дій. До того ж морпіхів обмінювали рідко. За майже три роки мого перебування в цій колонії таких випадків було всього два, тому те, що сталося зі мною, – дійсно диво, – зауважує він.

Денис розповідає, що 28 грудня 2024 року його покликали перед вечерею, оглянули, потім поголили, переодягли, зав’язали очі, руки і сказали, що повезуть в іншу колонію.

– Коли зняли пов’язку з очей, ми були вже на кордоні з Білоруссю. Я до останнього боявся, що нас можуть повернути назад. Остаточно заспокоївся, лише коли ступив на українську землю, – ділиться морпіх.

ДЕНИС ІЗ ДРУЖИНОЮ ТА ДОНЬКОЮ ХОДЯТЬ НА АКЦІЇ НА ПІДТРИМКУ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ

Питаю у співрозмовника, чи змінюються цінності після таких випробувань. 

– У полоні я почав вірити в Бога. Читав духовну літературу, яку нам давали. А ще зрозумів, що треба більше уваги приділяти родині: насправді те, що мене вдома чекають дружина, донька, батьки, допомогло вижити. До війни я якось над цим не замислювався, – каже Денис.

Морпіх також поділився кумедним випадком, який стався, коли народилася його донька. Він тоді був на службі.

– Хлопці попросили приготувати обід, я поставив варити макарони. Аж тут телефонує дружина і каже, що в нас народилася дівчинка. Я так зрадів і розхвилювався, що навіть не запитав про вагу та зріст. І геть забув про ті макарони, тож вони згоріли. Лише через деякий час перетелефонував дружині й розпитав про все докладніше, – розповідає.

До слова, старший брат Дениса, Іван, теж служить у ЗСУ, хоч у нього – четверо маленьких дітей. 

Обережно цікавлюсь у Дениса його самопочуттям. Він каже, що вдома вже добряче підгодували і нині його вага – понад 70 кг. Але не приховує, що остаточно ще не адаптувався. Попри турботу рідних і відносно спокійну обстановку, досі підспудно відчуває страх. А ще має певні проблеми зі здоров’ям, наразі чекає на комплексне медичне обстеження, яке пообіцяла організувати одна з благодійних організацій.

А ще Денис із дружиною та донькою відвідують акції на підтримку військовополонених. Морпіх упевнений, що це важливо. Він також звертається до міжнародних гуманітарних організацій із проханням приділяти більше уваги полоненим українцям: «До морської піхоти в РФ особливе ставлення, наших рідко обмінюють. Тож хочеться, щоб, поки наші хлопці там, міжнародні організації реально допомагали їм вижити».

Сподіваємося, що його почують… А ще віримо, що прийде час, коли всі наші захисники, які нині перебувають у російській неволі, повернуться додому й обіймуть своїх рідних.

Алла Мірошниченко, Миколаїв

Фото авторки та з архіву Дениса



Джерело

Війна

На фронті від початку доби 114 зіткнень, найгарячіше

Published

on



Між Силами оборони України та російськими військами від початку доби відбулося 114 бойових зіткнень, 35 з них – на Покровському напрямку.

Про це Генеральний штаб Збройних сил України повідомив у Фейсбуці, оприлюднивши оперативну інформацію станом на 16:00 неділі, 14 вересня, передає Укрінформ.

Артилерійських обстрілів з території РФ зазнали прикордонні населені пункти, зокрема Ситне, Малушине, Руденка, Соснівка, Чуйківка, Кореньок, Бачівськ, Нововасилівка, Бруски Сумської області; Михальчина Слобода, Хрінівка Чернігівської області.

На Північно-Слобожанському і Курському напрямках російські війська п’ять разів проводили наступальні дії, наразі триває одне боєзіткнення. Ворожа авіація завдала сім авіаударів, загалом скинувши 15 керованих авіаційних бомб, також ворог здійснив 110 обстрілів, зокрема один – із реактивних систем залпового вогню.

На Південно-Слобожанському напрямку українські військові відбили чотири російські штурми поблизу Вовчанська та в напрямку Одрадного, три боєзіткнення тривають.

Ворог двічі атакував на Куп’янському напрямку в районах населених пунктів Куп’янськ та Степова Новоселівка.

Читайте також: Ситуація у Купянську перебуває під контролем ЗСУ – Генштаб

На Лиманському напрямку українські підрозділи відбили три атаки у напрямку Ставків та поблизу населених пунктів Шандриголове, Дерилове, Колодязі, Торське, п’ять боєзіткнень тривають.

На Сіверському напрямку українські воїни відбили сім атак – ворожі підрозділи намагалися просунутися в районах Григорівки, Дронівки, Виїмки та Федорівки. Дотепер тривають ще п’ять боєзіткнень.

На Краматорському напрямку відбулося п’ять зіткнень із росіянами у районах Ступочок та Олександро-Шультиного, у двох локаціях бої тривають.

На Торецькому напрямку російські загарбники п’ять разів штурмували позиції Сил оборони у районах Плещіївки, Катеринівки та Степанівки. Українські підрозділи відбили три атаки, ще два бої тривають.

На Покровському напрямку російські загарбники здійснили 35 атак на позиції українських захисників у районах населених пунктів Федорівка, Никанорівка, Мирноград, Родинське, Сухецьке, Промінь, Лисівка, Удачне, Новопідгородне, Молодецьке, Новоукраїнка, Філія, Дачне, Новоіванівка та в бік Новопавлівки. Українські захисники вже відбили 29 атак, бої тривають.

Читайте також: Дрони ГУР атакували хімічне підприємство у Пермському краї РФ – джерело

На Новопавлівському напрямку війська РФ 15 разів йшли в наступ на позиції українських військ поблизу населених пунктів Маліївка, Толстой, Олександроград, Тернове, Березове, Темирівка, Комишуваха, Ольгівське, два боєзіткнення тривають.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили ворожу атаку поблизу Полтавки. Авіаударів зазнали населені пункти Білогір’я та Залізничне.

На Оріхівському напрямку ворог двічі наступав поблизу Новоандріївки та Степногірська.

На Придніпровському напрямку українські захисники відбили п’ять штурмових дій росіян. Авіація загарбника завдала удару некерованими авіаційними ракетами по Ольгівці.

Як повідомляв Укрінформ, бійці Головного управління розвідки Міністерства оборони України та Сил спеціальних операцій здійснили низку унікальних з точки зору складності операцій з припинення залізничного сполучення за напрямками Орел-Курськ та Санкт-Петербург-Псков.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Continue Reading

Війна

Спецпризначенці здійснили комбіновану атаку на залізничну інфраструктуру Росії

Published

on


Бійці ГУР МО та ССО здійснили низку унікальних з точки зору складності операцій з припинення залізничного сполучення за напрямком Орел-Курськ та Санкт-Петербург-Псков.

Як повідомляють джерела в Головному управлінні розвідки, в результаті ураження обʼєкта ліквідовані двоє росгвардійців, ще одному відірвало ноги. 

За інформацією співрозмовника, напередодні на залізничному перегоні Малоархангельск-Глазуновка співробітниками РЖД було виявлено невідомі міни. До вказаного місця окупанти викликали інженерний розрахунок спецпідрозділу Росгвардії. Проте під час невдалого розмінування відбувся підрив, внаслідок якого двоє російських росгвардійців ліквідовані, а один отримав мінно-вибухову ампутацію нижніх кінцівок. 

Унаслідок вибуху станом на 22.00 13 вересня було зупинено залізничне сполучення федерального значення, затримуються понад 15 поїздів в обох напрямках. Диверсію на залізниці підтвердив і т.зв. «губернатор» Андрій Кличков, а місцеві жителі публікують кадри пожежі.

Ще одну атаку здійснено в ніч на 14 вересня: близько 02:30 відбувся підрив залізничного сполучення Санкт-Петербург-Псков на перегоні Строганово-Мшинська. Там внаслідок атаки зійшов з рейок локомотив та знищено 15 паливних цистерн разом з пальним.

Читайте також: У Генштабі підтвердили ураження Кірішського НПЗ у Ленінградській області

Як зазначає джерело в ГУР, операції здійснені спільно з підрозділами Сил Оборони України.

«Ці залізничні гілки є критично важливими логістичними ланками в постачанні окупаційних військ на Харківському та Сумському напрямках. В результаті руйнування залізничної інфраструктури на цих ділянках, росіяни відчують значні ускладнення в логістиц, що своєю чергою суттєво відобразиться на їхній спроможності здійснювати активні дії проти українських Сил Оборони», – підкреслює співрозмовник в українській розвідці.

Як повідомляв Укрінформ, в Орловській області РФ стався вибух на залізниці, загинули бійці Росгвардії.

Перше фото ілюстративне: Unsplash, решта – із соцмереж



Джерело

Continue Reading

Війна

чому та як США позбуваються старих винищувачів — деталі

Published

on


Україна отримала близько 20 винищувачів F-16, необхідних Збройним силам для відбиття повітряних атак Росії. Від початку вторгнення до появи літаків пройшло два роки: партнери ледь відшукали 80 одиниць, які можуть надати українцям. Аналітики розповів, що відбувається з винищувачем, який почали випускати близько 50 років тому, а тепер сотні апаратів іржавіють на полігонах Пентагону.

Березень цього року став водночас радісним і сумним для 309-ї винищувальної ескадрильї на базі ВПС Люк недалеко від Фенікса, штат Арізона. Протягом цього місяця ескадрилья почала виводити з експлуатації старі літаки F-16, які протягом багатьох років базувалися на базі ВПС Люк. Тепер база зосередиться на нарощуванні потенціалу багатоцільових винищувачів п’ятого покоління F-35A Lightning II. Виведення з експлуатації торкнеться старих, менш технологічних модифікацій F-16, а новіші моделі F-16 будуть підтримувати і модернізувати для продовження служби. Проте ВПС США мають намір вивести з експлуатації весь свій парк F-16 до 2040-х років, звільнивши ресурси для новіших і більш просунутих літаків.

Фокус переклав статтю безпекового аналітика Брендона Вайхерта про винищувачі четвертого покоління F-16 Fighting Falcon, від якого відмовляються заради винищувача п’ятого покоління F-35 Lightning II. У статті “Історії з кладовища: як ВПС США вбивають свої F-16″на порталі National Іnterest докладно описують, як непотрібні літаки списують та розбирають на брухт.



ВПС США мають намір вивести з експлуатації весь свій парк F-16 до 2040-х років

Фото: Getty Images

Як помирає літак F-16

Процес виведення з експлуатації літаків, в тому числі F-16, оформлений в щорічних бюджетних пропозиціях ВПС США, що подаються Конгресу в рамках запитів Міністерства оборони на фінансовий рік (ФР). Ось ключові етапи:

  • Бюджетна пропозиція (і схвалення Конгресу): у своїй бюджетній документації ВПС визначають літаки, що підлягають виведенню з експлуатації, наприклад, старі F-16, посилаючись на такі чинники, як вік, витрати на технічне обслуговування, оперативна значимість при протидії загрозам з боку рівних супротивників на кшталт Китаю та необхідність виділення коштів на модернізацію. Конгрес повинен схвалити виведення з експлуатації, внісши свої обмеження або зміни з огляду на прогалини в можливостях або законодавчі пріоритети. У 2025 фінансовому році ВПС планували вивести з експлуатації 250 літаків різних типів, у тому числі 11 літаків F-16C, щоб вивільнити ресурси для новіших літаків.
  • Ліквідація: після затвердження в Конгресі літаки списують, як це сталося в березні цього року на базі ВПС Люк.
  • Зміни в навчанні та експлуатації: навчання льотчиків F-16 консолідували й перенесли. Наприклад, авіабаза Люк, основний центр підготовки льотчиків F-16, завершила останній курс у вересні 2024 року й останній навчальний виліт у лютому цього року, повністю перейшовши на експлуатацію F-35A. У майбутньому підготовка льотчиків F-16 ВПС США буде перенесена на авіабазу Холломан в Нью-Мексико після поетапної заміни варіантів літаків, яка почалася в липні 2023 року.

Процес виведення літаків ВПС з експлуатації складний і часто охоплює передислокацію літаків з їхніх баз в 309-ту групу з технічного обслуговування і відновлення авіаційної техніки (AMARG), широко відому як “кладовище літаків”, на базу ВПС Девіс-Монтан недалеко від Тусона, штат Арізона. Там вони залишаються для довгострокового зберігання, можливого повторного введення в експлуатацію, канібалізації на запчастини або остаточної утилізації та роззброєння.

Також можливе переміщення цих літаків в інші авіаційні підрозділи для виконання спеціальних завдань. Наприклад, старі F-16 можна використовувати для навчання у варґеймах або тестування озброєння. Останній F-16 з бази Люк попрямує до 16-ї ескадрильї озброєння на базі Нелліс у південній Неваді. Крім того, виведені з експлуатації F-16 можна переробити в БПЛА QF-16 для тренувань і випробувань або передати в дар музеям.

Нарешті, ВПС можуть передати виведені з експлуатації літаки союзним країнам. Зараз ведуться переговори про продаж літаків F-16 ВПС США таким країнам, як Бразилія або Сінгапур.

Літаки F-16, винищувач F-16, F-16 США, F-16 авіація США, Виведення F-16 з експлуатації, F-16 допомога Україні, F-16 авіація ЗСУ, F-16 заміна на F-35



США відмовляються від F-16 та переходять на F-35

Фото: Getty Images

Як відбувається утилізація літаків F-16

Якщо літаки визнані непридатними для польотів і, отже, непотрібними іншим підрозділам ВПС або союзним країнам, вони проходять поетапний процес утилізації — здебільшого на “кладовищі літаків” на базі ВПС Девіс-Монтан. Цей об’єкт вміщує майже 4000 літаків, щорічно приймаючи близько 300 нових. База в Аризоні обрана через посушливий клімат; вважається, що утилізація літаків в жаркому і сухому пустельному середовищі зводить до мінімуму корозію літаків і підвищує екологічну безпеку.

Процес виведення з експлуатації або утилізації в Девіс-Монтані проходить наступним чином:

  1. Після прибуття літаки проходять дезактивацію: вибухопатрони катапульт і секретне обладнання (наприклад, авіоніку або чутливу електроніку) видаляють у цілях безпеки.
  2. Літак миють прісною водою, щоб видалити забруднення. Паливну систему зливають, заправляють легким консервуючим мастилом, яке пропускають через двигуни й знову зливають, щоб залишити захисну антикорозійну плівку.
  3. Для захисту від погодних умов і комах наноситься ущільнювач з вінілового пластику під назвою Spraylat — зазвичай два шари, спочатку чорний, потім білий. Потім F-16 буксирують на стоянку на величезному кладовищі літаків за межами міста Тусон, штат Аризона.
Літаки F-16, винищувач F-16, F-16 США, F-16 авіація США, Виведення F-16 з експлуатації, F-16 допомога Україні, F-16 авіація ЗСУ, F-16 заміна на F-35



Армія США поступово утилізує винищувачі F-16

Фото: Відкриті джерела

Після цього літаки класифікують залежно від їхнього майбутнього потенціалу, який визначає, чи буде проведена утилізація і якщо так, то коли саме. F-16, особливо старіші моделі Block, часто потрапляють до категорії переробки або утилізації.

  • Тип 1000 (довгостроковий). Такі літаки зберігаються в цілості для можливого повторного використання; їхні деталі не знімають без дозволу. Цей вид зберігання рідко призводить до негайної утилізації, але старіші F-16 можуть вивести з цієї категорії, якщо в них не виникне необхідності.
  • Тип 2000 (запчастини). Таким літакам пощастило менше — їх розберуть на запчастини для літаків, що знаходяться в строю. Це найпоширеніший тип F-16 на “кладовищі літаків”. Деталі, що мають високий попит, такі як кронштейни флаперонів, терміново вилучають зі старих F-16. Після вилучення придатних для використання запчастин планер літаків цієї категорії утилізують через зношеність.
  • Тип 3000 (льотний парк). Літаки підтримуються в майже льотному стані для короткострокового зберігання, часто для продажу або передачі. Саме цю категорію продають за кордон замість утилізації.
  • Тип 4000 (надлишки). Літаки останньої категорії повністю утилізуються. Всі придатні для використання деталі знімають, а корпус розбирають і переробляють. Це прямий шлях до утилізації застарілих F-16.
Літаки F-16, винищувач F-16, F-16 США, F-16 авіація США, Виведення F-16 з експлуатації, F-16 допомога Україні, F-16 авіація ЗСУ, F-16 заміна на F-35



Пілот винищувача в кабіні F-16 перевіряє системи літака перед зльотом

Фото: Getty Images

З літаків типу 2000 або 4000 кваліфіковані техніки (“демонтажники”) знімають придатні для повторного використання компоненти. Це “джерело останньої надії” для ВПС США, яке приносить понад 10 тисяч деталей на рік на суму в сотні мільйонів доларів. Деталі перевіряють на якість, а потім відправляють замовнику, якщо в них є термінова необхідність. Після вилучення несучих скоб або інших компонентів F-16 планер літака перетворюється на скелет. Доходи від продажу будь-яких деталей надходять до казни США.

Далі відбувається остаточна утилізація і ліквідація цих колись потужних військових машин. Роззброєний корпус літака розбивають за допомогою важкої техніки — зазвичай великих ножиць, схожих на “Щелепи”, — щоб розрізати корпус на зручні для обробки шматки. Таким чином можна розбирати навіть великі літаки за кілька днів. Лом продається на аукціоні через Управління з повторного використання та маркетингу оборонної продукції (DRMO) уповноваженим покупцям, які потім видобувають для переробки цінні метали, такі як алюміній, сталь і титан. Сортуванням займаються покупці, оскільки внутрішні програми ВПС були згорнуті з міркувань економії.

Якщо знятий з озброєння F-16 має історичну цінність, його частини можуть зберегти для музеїв або зробити з них “стражів воріт” (змонтовані на стовпах експонати).

Сумно прощатися з F-16 — особливо на користь F-35

Виведення F-16 з експлуатації до 2040-х років стане сумним моментом в історії ВПС. Все-таки F-16 — один із найбільш легендарних і перевірених в боях літаків всіх часів. Їх замінюють на нібито більш технологічні бойові літаки F-35A Lightning II. Однак програма F-35 здебільшого виявилася провальною для збройних сил США.

Винищувач F-35B, авіашоу в Сінгапурі



Винищувач F-35B Lightning II морської піхоти США, версія з коротким злетом і вертикальною посадкою, розроблена Joint Strike Fighter, на авіашоу в Сінгапурі

Фото: Getty Images

Хоча F-16 старші й менш досконалі, ніж їхні молодші брати, F-35 все ще не повністю готові до бойових дій. Ба більше, через перевищення видатків і технічні складнощі Пентагону довелося скоротити спочатку заплановане замовлення на F-35. Зараз військові навіть розглядають можливість додавання зовнішніх пілонів до F-35, щоб перетворити їх на ракетоносії, що зведе нанівець стелс-властивості літака — його єдину реальну технологічну перевагу перед F-16.

Збройні сили США виказують ознаки глибокого занепаду. Як і населення США в цілому, армія старішає, а підрозділи виходять на пенсію набагато швидше, ніж їх можна замінити. Це залишає серйозні стратегічні прогалини в обороні Америки. Заміна перевірених F-16 ненадійними F-35 — лише один із прикладів цієї сумної тенденції.

Про автора

Брендон Дж. Вайхерт — аналітик з національної безпеки National Interest, колишній співробітник Конгресу і геополітичний аналітик, який пише для The Washington Times, Asia Times і The-Pipeline. Автор книг Winning Space: How America Remains a Superpower, Biohacked: China’s Race to Control Life і The Shadow War: Iran’s Quest for Supremacy.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.