Політика
Не може бути безкарності після таких злочинів
Україна сподівається, що наступні два місяці будуть фінальними для запуску роботи Спецтрибуналу за злочин агресії, тож в очікуванні рішення Ради Європи необхідно було чітко окреслити, зокрема, важливі для ПАРЄ вимоги до його роботи.
Про це заявила народна депутатка Євгенія Кравчук кореспондентці Укрінформу, коментуючи найважливіші пункти, внесені до тексту резолюції ПАРЄ, яку мають ухвалити у середу у Страсбурзі.
«По-перше, не може бути безкарності після такої кількості воєнних злочинів та після злочину агресії, що розпочався раніше. Власне процес по створенню трибуналу вже на такій фінальній стадії. Основна група погодила три документи. Відповідно, зараз ми підійшли до політичного рішення і дуже сподіваємося, що от квітень, травень – це ті місяці, коли ми почуємо про конкретні рішення Ради Європи», – підкреслила Кравчук і додала, що до процесу долучаються і країни, які не є членами РЄ, такі, як Японія, Канада, фактично всі держави G7.
Ще одним знаковим моментом у резолюції, на її думку, є те, що ПАРЄ окреслює умови так званої угоди між Україною та США щодо рідкісноземельних металів.
«Ми вказуємо, що будь-які зобов’язання України по цій угоді не повинні суперечити нашим євроінтеграційним зобов’язанням. І це дуже важливо, бо в першій рамковій угоді, яку Кабінет Міністрів приймав на своєму засіданні, таке речення було – про те, що ця угода не може суперечити нашому євроінтеграційному треку», – зазначила народна депутатка.
За її словами, ще один момент – новини, які схвилювали багатьох українців за кордоном, про нібито рішення ЄС скасувати тимчасовий захист навіть при короткотерміновому перемир’ї.
«Ми прекрасно розуміємо, що таке короткотермінове перемир’я. Зараз перемир’я, як росіяни вважають, але у нас дітей вбивають на дитячих майданчиках. Відповідно, асамблея закликає, що цей статус може бути скасований, коли буде мир справжній і довготривалий», – наголосила Кравчук.
Депутати Асамблеї також звертаються до країн-членів Ради Європи не розглядати відновлення роботи Північного потоку-1 і Північного потоку-2, оскільки такі дії підірвуть енергетичну безпеку континенту.
Нагадаємо, у середу ввечері на сесії ПАРЄ мають відбутись термінові дебати та голосування за резолюцію «Агресивна війна Росії проти України: необхідність забезпечення відповідальності та уникнення безкарності»
Як повідомляв Укрінформ, ПАРЄ відзначає ескалацію втручання в інформаційну безпеку Європи з боку РФ після початку повномасштабної агресивної війни Росії проти України та засуджує навмисне, приховане та маніпулятивне втручання іноземних держав, яке є постійною загрозою демократіям.
Власного фінансового ресурсу Україні не вистачить, щоби одразу утримувати Збройні сили на 800 тис. осіб, тому українська сторона розглядає фінансування армії з боку партнерів як складову гарантій безпеки.
Про це повідомив Президент Володимир Зеленський, відповідаючи на питання, чи буде здатна Україна самостійно фінансувати армію у 800 тис. осіб за умови припинення вогню, передає Укрінформ.
«Ні, не здатна, не вистачить фінансового ресурсу, тому я цей діалог і проводжу з лідерами, тому що розглядаю частково фінансування нашої армії за рахунок партнерів як гарантію безпеки для нас, бо Збройні сили України — це передусім «номер один» гарантія безпеки. Якийсь термін нам потрібен, щоби вирівняти повоєнну економіку і вийти на можливість самостійного фінансування нашої армії. Поки що потрібна допомога партнерів», – сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, чисельність Збройних сил України, згідно з проєктом можливої мирної угоди, становитиме 800 тис. осіб.
Україна передала своє бачення щодо питань територій, становища ЗАЕС та фінансування відновлення американській стороні, і очікує на результати обговорень цих питань між США та Росією.
Як передає Укрінформ, про це повідомив Президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, відповідаючи на питання про “точки перетину” України та США у “найважчих питаннях перемовин”.
“Найважчі питання були і залишаються – це територія України, Запорізька атомна електростанція. Третє питання – гроші на відновлення. Є кілька ще технічних питань щодо гарантій безпеки, формату моніторингу тощо. Це – якщо ми говоримо про 20-пунктний план. Тут питання не в точках перетину, а в тому, що на сьогодні, на саме цей момент, на цю годину, ми передали своє бачення Сполученим Штатам Америки. Вони будуть спілкуватись з Росією, і ми чекаємо на відповідь”, – сказав він.
Президент акцентував: щодо інших документів, зокрема, щодо тих, що стосуються відновлення, гарантій безпеки також українська сторона передала своє бачення США. За його словами, зараз буде спілкування у української та американської груп у Флориді щодо цього.
Оновлюється…
Політика
Греція стала 35-ю країною, що підписала конвенцію про створення Компенсаційної комісії для України
Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
Про це кореспонденту Укрінформу в Гаазі повідомили у пресслужбі Ради Європи.
“Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо завданої шкоди Україні. Документ у Страсбурзі підписав постійний представник Греції при Раді Європи Ніколас Сігалас”, – поінформували в пресслужбі.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе підкреслив, що Міжнародна комісія з розгляду заяв уособлює справедливість і надію для десятків тисяч жертв. “Це наше тверде переконання, що ті, хто постраждав, не будуть забуті. Закликаю до якнайшвидшої ратифікації, щоб ми могли оперативно розпочати роботу комісії для народу України”, – зазначив він.
Як повідомляв Укрінформ, у Гаазі під час міжнародної конференції, організованої Радою Європи та Нідерландами, підписали конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка є частиною механізму компенсації збитків, завданих агресією РФ.
Реєстр збитків для України, створений у 2023 році, збирає та реєструє заяви про компенсацію, подані окремими особами, організаціями та державними органами в Україні. 44 держави та Європейський Союз наразі приєдналися до Реєстру. Він уже отримав понад 80 000 заяв різних категорій.
Фото: ОП
-
Суспільство1 тиждень agoЯкі суші найсмачніші в Одесі: ТОП-3 доставки ролів Реклама Анонси
-
Одеса6 днів agoЗатори біля Паланки — ситуація на кордоні з Молдовою
-
Одеса1 тиждень ago
Ліцензію клініки Odrex в Одесі зупинено — подробиці
-
Усі новини1 тиждень agoРозлучення Наталки Денисенко – акторка розкрила причину
-
Політика1 тиждень agoМирний план США — Україна передала Штатам реакцію на документ
-
Війна1 тиждень agoСирський окреслив ключові зміни — деталі
-
Суспільство1 тиждень ago
Занедбані будівлі та далекі від безбар’єрності тротуари: в якому стані перебуває Дюківський парк Одеси
-
Суспільство7 днів agoСвириденко взяла участь у церемонії запаленні Ханукії у приміщені українського уряду