Суспільство
У Миколаєві запланували будівництво сучасних очисних споруд для відновлення водопостачання Анонси
У Миколаєві стартував проєкт будівництва сучасних очисних споруд для “Миколаївводоканалу” в межах програми Європейського інвестиційного банку. Місто звернеться до Уряду по субвенцію, адже самостійно не може взяти кредит на реалізацію проєкту.
Відповідне рішення прийняли на сесії Миколаївської міської ради.
У Миколаєві розпочинають реалізацію масштабного інфраструктурного проєкту — будівництва сучасних очисних споруд на базі міського комунального підприємства “Миколаївводоканал”. Відповідне рішення ухвалили під час останньої сесії Миколаївської міської ради.
Проєкт впроваджуватиметься в межах національної ініціативи “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України”, яка фінансується за участю Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Цей крок має розв’язувати проблему застарілої системи очищення стічних вод у місті та підвищити якість послуг водопостачання й водовідведення.
Міський голова Олександр Сєнкевич підкреслив, що наразі міська влада не має змоги брати кредитні зобов’язання для реалізації проєкту, тому планує звернутися до Уряду з проханням профінансувати проєкт у вигляді державної субвенції.
Це перший крок до виділення коштів. Ми ініціюємо участь нашого підприємства у програмі ЄІБ. Поки що це тільки старт — будуть проєктування, торги, оформлення дозвільної документації. На це може піти два-три роки, — пояснив Сєнкевич.
Міський голова також висловив сподівання, що проєкт буде звільнено від сплати ПДВ, адже він має соціальне значення і не приноситиме прибутку. Податки на реалізацію планують частково покривати з міського бюджету.
Передбачається, що Європейський інвестиційний банк не лише профінансує частину робіт, а й візьме на себе ключові етапи реалізації — від розробки проєктної документації до проведення міжнародних тендерів.
За словами міського голови, будівництво нових очисних споруд — це важлива складова модернізації водопровідно-каналізаційної інфраструктури Миколаєва, яка особливо актуальна після руйнувань, спричинених воєнними діями.
Минулого року повідомлялося, що новий водогін з Південного Бугу, який має забезпечити Миколаїв питною водою, планують ввести в експлуатацію до осені 2025-го. За словами голови Агентства відновлення Сергія Сухомлина, потреба у будівництві водогону є критичною — це один з пріоритетів у відновленні міста.
Сам водогін будує Агентство, але зведення очисних споруд для забезпечення якості води — завдання міської влади, і це стало окремим викликом, адже на реалізацію такого проєкту раніше передбачали до п’яти років, а подати воду треба вже наступного літа.
Нещодавно Сухомлин наголосив, що завдяки пришвидшеним темпам роботи централізоване водопостачання у Миколаєві планують запустити вже в серпні 2025 року. При цьому загальну вартість проєкту вдалося зменшити з 8 до 5 мільярдів гривень.
В Україні завершився прийом заяв за програмою «Пакунок школяра». За допомогою від держави звернулося понад 205 тис. родин першокласників.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, передає Укрінформ.
«1 листопада завершився прийом заяв на державну програму «Пакунок школяра». За час її дії батьки першокласників подали понад 205 тисяч заяв, із них більше ніж 195 тисяч уже погоджено», – йдеться в повідомленні.
За даними міністерства, найчастіше родини використовували 5 000 державної допомоги на купівлю дитячого одягу — 30% усіх витрат, сімейного одягу — 27,8%, канцелярських товарів та шкільного приладдя — 15%.
Батьки також купували товари в магазинах зі зниженими цінами (5,5%), іграшкових магазинах (4,2%) та взуттєвих магазинах (3,4%).
Як повідомлялося, цьогоріч навчальний рік у 11 940 школах розпочинають понад 3,5 млн учнів і учениць. Серед них — 243 398 першокласників, 148 065 з яких, за даними Мінсоцполітики, отримують «Пакунок школяра».
Фото: freepik
Росія наразі не планує проводити аналогічні гуманітарні операції після евакуації жителів окупованих Олешок на Херсонщині.
Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам, повідомляє Цензор.НЕТ.
За словами Пєскова, Москва вважає гуманітарну операцію в Олешках успішною та високо оцінює координацію її учасників.
“Планів та ініціатив, аналогічних цій гуманітарній операції, наразі немає, однак у кожному випадку інтереси громадян будуть на першому місці”, — заявив речник Кремля.
Нагадаємо, з тимчасово окупованого міста Олешки до Генічеська вивезли тіла 47 загиблих цивільних. Понад пів року вони зберігалися у підвалах місцевої лікарні.
В свою чергу Омбудсман Дмитро Лубінець підтвердив, що під час режиму тиші з міського моргу вивезли тіла загиблих жителів. Також провели репатріаційні заходи – зібрали тіла як військових, так і цивільних.
30 жовтня українська делегація на чолі з уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем прибула до окупованих Олешків на Херсонщині. Люди, які хотіли виїхати з міста на підконтрольну Україні територію, отримали таку змогу.
Того ж дня з Олешків вирушили дві колони: одна прямувала до України, інша – до росії.
Наразі, за словами Уповноваженого з прав людини Дмитра Лубінця, гуманітарна місія в Олешках успішно завершилася. Він зазначив, що люди, які прибули в Україну, дуже втомлені після складної дороги, але водночас щасливі. Омбудсмен розповів, що евакуйовані діляться пережитим, розповідають про свої плани, говорять про те, що потрібно їм зараз.
Якісна, своєчасна та доступна медицина – це не лише фундаментальне право людини, а в багатьох випадках і життєва необхідність.
Питання дотримання прав пацієнтів, реалізації державних гарантій у сфері охорони здоров’я та покращення доступу до медичних послуг стали головними темами робочої зустрічі Представника Уповноваженого Ігоря Міщенка з в.о. директора Південного міжрегіонального департаменту НСЗУ Денисом Чорним,повідомили у Представництві Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області, передає Район.Медицина.
Під час засідання сторони обговорили ключові аспекти взаємодії та функціонування медичної сфери в умовах сучасних викликів.
Основні напрями співпраці та контролю
Денис Чорний ознайомив учасників зустрічі з пріоритетними напрямами роботи Національної служби здоров’я України. Зокрема, увагу зосередили на таких питаннях:
- Програма медичних гарантій: особливості її реалізації та забезпечення безоплатних послуг для пацієнтів;
- Контрактування закладів: порядок укладання договорів із закладами охорони здоров’я та фінансування медичних послуг;
- Моніторинг: контроль за дотриманням лікувальними закладами умов договорів з НСЗУ;
- Доступність та якість: рівень надання медичної допомоги пацієнтам у різних регіонах.
Медицина в умовах війни: фокус на людиноцентричність
Учасники зустрічі наголосили, що сьогодні особливої уваги потребують такі напрями, як лікування бойових поранень, повноцінна реабілітація, підтримка ментального здоров’я, а також медична допомога ветеранам, дітям та людям із хронічними захворюваннями.
У таких реаліях критично важливо, аби система охорони здоров’я залишалася людиноцентричною – повністю орієнтованою на потреби пацієнта, його стан здоров’я та життєві обставини.
Учасники висловили вдячність за конструктивний діалог. Адже вирішення проблем у сфері медичного забезпечення – це передусім захист прав людини, її здоров’я, гідності та невіддільного права на життя.
-
Політика1 тиждень agoРубіо заявив, що війна Росії проти України стосується Донбасу, і закликав шукати дипломатичний компроміс
-
Одеса1 тиждень agoГрафіки світла в Одесі та області 26 жовтня: час відключень
-
Війна6 днів agoЧим українська крилата ракета-дрон «Барс» зацікавила Німеччину
-
Війна1 тиждень agoРосія збільшила використання китайських верстатів та обробних центрів у виробництві балістики
-
Суспільство4 дні agoНовини на ранок
-
Одеса7 днів ago
Відеоспостереження в Одесі: 920 камер і розпізнавання облич
-
Війна5 днів agoДемченко розповів про ситуацію в областях, що межують з Росією
-
Одеса1 тиждень ago
Атака на Одещину 26 жовтня: пожежі та наслідки ударів