Connect with us

Відбудова

На Миколаївщині відновили лісосмугу, яка була знищена під час війни

Published

on



На Миколаївщині WWF-Україна разом із The HALO Trust Ukraine та Снігурівською громадою відновили лісосмугу, знищену війною. 

Про це йдеться на сторінці у Фейсбуці WWF-Україна і The HALO Trust Ukraine, передає Укрінформ.

Зазначається, що це пілотний проєкт, який реалізовано в межах ініціативи “Лісосмуги: відновлення та стійкість”, яка допомагає інтегрувати екологічні рішення у процеси розмінування.

Повідомляється, що загалом руками експертів і місцевих мешканців висаджено понад 1000 жолудів дуба та висіяно 100 плодових дерев. Жолуді ще восени 2024 року зібрали небайдужі місцеві мешканці.

Миколаївщина — аграрний степовий регіон, де посуха та висока розораність створюють серйозні виклики для сільського господарства. Саме тому лісосмуги тут мають критично важливе значення. Вони захищають поля від пилових бур, суховіїв, зберігають вологу, підвищують урожайність, слугують прихистком для птахів і комах-запилювачів.

Читайте також: Уряд виділив ₴5,2 мільярда на відновлення доріг у фронтових і прифронтових регіонах

У повідомленнях наголошується, що відновлення лісосмуги на Миколаївщині — лише початок. Україні потрібна національна програма з відновлення природних екосистем як частина аграрної та екологічної безпеки.

Як повідомлялося, на розмінування лісів на Миколаївщині піде не менше 10 років.



Джерело

Відбудова

Розсилка: Відбудова України-2026

Published

on




Нідерланди ратифікували конвенцію про створення комісії для відшкодування збитків Україні. Україна готова створювати умови для спільних з Японією проєктів відновлення – Корецький. На житлові програми у проєкті держбюджету-2027 передбачено близько ₴85 мільярдів. 



Джерело

Continue Reading

Відбудова

На житлові програми у проєкті держбюджету-2027 передбачено близько ₴85 мільярдів

Published

on


Про це у Телеграмі повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає Укрінформ.

«Житлова політика у бюджеті-2027 – це 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше, ніж торік. Житло залишається одним із державних пріоритетів, і цифри це підтверджують», – йдеться в повідомленні.

За інформацією депутата, на програму забезпечення житлом громадян через «єОселю» планується спрямувати 45 млрд грн, на 27,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч.

На компенсації за пошкоджене та втрачене житло у межах програми «єВідновдення» – 24,4 млрд грн (+8,9 млрд грн), на компенсації ветеранам з інвалідністю I та II груп за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» – 6,9 млрд грн (+1,2 млрд грн).

Ще 5,5 млрд грн (+0,3 млрд грн) закладено у спеціальному фонді на реалізацію програми HOME (реалізується за підтримки ЄБРР)

На забезпечення житлом військових у проєкті документа передбачено 2,4 млрд грн.

Читайте також: Проєкт держбюджету2027: на які доходи й видатки розраховує Україна

0,7 млрд грн отримає Фонд енергоефективності для реалізації проєктів з енергоефективності житла та фінансування відновлення зруйнованого житла.

Як повідомлялося, у проєкті Державного бюджету на 2027 рік передбачене зростання доходів на 8,7% до 5,6 трлн грн, видатків – на 13,5% до 7,3 трлн грн. Потреба у міжнародній допомозі оцінюється у 52,6 млрд доларів.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Нідерланди ратифікували конвенцію про створення комісії для відшкодування збитків Україні

Published

on



Нідерланди ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє РЄ.

“Нідерланди офіційно ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог для України”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Гаага, де розташовані численні міжнародні організації, буде місцем розміщення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду вимог поряд із Реєстром збитків для України.

Постійний представник Нідерландів при Раді Європи – посол Андре Гаспельс передав ратифікаційну грамоту конвенції до штаб-квартири організації у Страсбурзі.

Документ було передано у присутності генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.

Для набуття конвенцією чинності її мають ратифікувати 25 держав. Станом на 15 вересня конвенцію підписали 40 країн. Дев’ять держав та Європейський Союз також її ратифікували.

Нідерланди зіграли важливу роль у переговорах стосовно конвенції, а зараз очолюють підготовчий комітет, створений у лютому 2026 року. Його завдання – закласти операційні та практичні основи для роботи майбутньої комісії.

Компенсаційна комісія є другим елементом комплексного механізму компенсацій для жертв війни Російської Федерації. Вона спиратиметься на вже створений Реєстр збитків, який також розташований у Гаазі. Після створення комісія розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо вимог, внесених до Реєстру, визначатиме розмір компенсації у кожному конкретному випадку.

Читайте також: Знищення, пошкодження або втрата культурних цінностей: Реєстр збитків відкрив ще дві категорії заяв

Міжнародна комісія також розглядатиме вимоги, отримані після інтеграції Реєстру до її структури, як це передбачено конвенцією.

Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків додали ще три категорії, які фіксуватимуть втрати бізнесу.

Фото: coe.int



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.