Connect with us

Війна

Начальник Генштабу ЗСУ зустрівся з майбутніми керівниками армійських корпусів

Published

on


Начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-майор Андрій Гнатов зустрівся зі слухачами курсу підготовки керівного складу армійських корпусів.

Про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ, передає Укрінформ.

“Наразі планово триває процес укомплектування армійських корпусів військовослужбовцями з реальним бойовим досвідом. Організаційно-штатну структуру підсилюємо досвідченими бойовими командирами. Щоб перемагати, потрібно відповідати вимогам часу та ситуації на полі бою. Ми робимо для цього все необхідне”, — наголосив Гнатов.

Він нагадав, що армійський корпус розглядається як основна складова для проведення операцій.

Під час курсової підготовки напрацьовано пропозиції щодо узагальнення та впровадження бойового досвіду, підготовки доктринальних документів, а також автоматизації низки процесів у ЗСУ, зокрема постачання озброєння, військової техніки, боєприпасів тощо.

Читайте також: Начальник Генштабу ЗСУ і головнокомандувач Збройних сил Бельгії обговорили обстановку на фронті

Як повідомляв Укрінформ, у ЗСУ триває робота щодо укомплектування організаційних ядер управлінь нових корпусів. Президент Володимир Зеленський 14 квітня провів Ставку, на якій були заслухані доповіді щодо формування корпусної системи.

Фото: Генштаб ЗСУ



Джерело

Війна

Шмигаль назвав пріоритети Міноборони на цей рік

Published

on


Міністр оборони Денис Шмигаль назвав пріоритети діяльності Міноборони на цей рік.

Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомив у Телеграмі.

«Нарощування виробництва зброї, збільшення міжнародної допомоги, покращення управління оборонними ресурсами, цифровізація — пріоритети діяльності Міноборони на цей рік. Презентував Президенту України, Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України Володимиру Зеленському основні завдання МОУ до кінця 2025 року, на 2026 рік і середньострокову стратегію. Координуємо нашу роботу задля максимального результату», – зазначив Шмигаль.

За його словами, серед ключових завдань на найближчі пів року:

  • збільшення закупівель української зброї до 50%;
  • аудит домовленостей з партнерами, ритмічність фінансування, своєчасне надходження військової допомоги, а також формування оновлених планів військової допомоги на 2026 рік;
  • запровадження нових підходів до планування оборони держави й трансформація Сил оборони, зокрема через перехід на корпусну систему;
  • розробка нового контракту для військовослужбовців з покращеними умовами служби;
  • покращення управління оборонними ресурсами;
  • забезпечення інтеграції України в безпекові механізми ЄС та реалізація з партнерами спільних проєктів в ОПК через ініціативу Build with Ukraine;
  • продовження цифровізації та розвитку цифрових продуктів (Армія+, Резерв+), цифровий ТЦК;
  • запуск Defense City (екосистеми для підтримки критично важливих виробників ОПК) та масштабної грантової програми підтримки стартапів у сфері військових технологій.

Шмигаль підкреслив, що всі зміни мають бути максимально відчутними для людей.

Читайте також: Росія планує до кінця року сформувати 10 нових дивізій – Сирський

«Маємо амбітні цілі та рішучість втілювати наші пріоритети задля українських захисників і захисниць, задля розбудови безпечної, мирної та самодостатньої України», – наголосив Шмигаль.

Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль підписав наказ про впровадження системи DELTA на всіх рівнях Сил оборони.

Фото: Денис Шмигаль, Телеграм



Джерело

Continue Reading

Війна

Зеленський на нараді з військовим керівництвом визначив пріоритетні цілі

Published

on



“Провів нараду щодо дипстрайків – наших цілком справедливих відповідей на російські удари. Доповідали Збройні сили України, Служба безпеки України, міністр оборони та секретар РНБО про результати наших операцій, а саме – про масштаб уражень у Росії, співвідношення між ціною удару та результатом, вплив на воєнну машину агресора”, – зазначив Зеленський.

За словами Президента, важливо, що для України стає більш привабливим баланс між українськими інвестиціями в далекобійну зброю різних типів та її досягненнями.

Він підкреслив, що російська логістика, військові об’єкти, з яких бомбардують українську територію, елементи їх воєнної економіки зазнали значних втрат.

Читайте також: Генштаб підтвердив ураження в Росії Афіпського НПЗ

“Визначили пріоритети для дипстрайків і наших оборонних виробництв. Спроби Росії затягнути війну матимуть для неї свою ціну. Вдячний усім, хто працює заради української сили. Пишаюся нашими воїнами!”, – наголосив Зеленський.

Як повідомляв Укрінформ, за словами Зеленського, росіяни кожну добу скидають близько 200 керованих авіабомб проти українських громад та позицій.

Фото: facebook.com/zelenskyy.official



Джерело

Continue Reading

Війна

як у липні горіли найдорожчі міфи російського ВПК

Published

on


С-500, Су-34, «Василий Быков» та інші – добірка найболісніших утрат російських «аналоговнєтов» за минулий місяць

У липні Сили оборони України завдали потужного удару по спроможностях російської армії. У прицілі опинилися командні пункти, арсенали, військова техніка та озброєння, серед якої чимало дороговартісних зразків, які російська пропаганда роками позиціонувала як найкращу новітню зброю.  Операції, які провели наші воїни в районі бойових дій і в глибокому тилу противника, продемонстрували вразливість навіть найбільш захищених військових об’єктів. Ці удари мають не лише військову, а й також репутаційну цінність. Ворог втрачає не лише мільйони доларів, а й довіру до власної техніки. Нижче – короткий огляд «найжирніших» уражень військової техніки озброєння російської армії в липні.

Очолює перелік новітній зенітно-ракетний комплекс С-500 «Прометей», що, за версією російських розробників, «не має аналогів у світі». Його було вражено під час бойового чергування у Брянській області. 


Зенітно-ракетний комплекс С-500 «Прометей»

Зазначимо, що С-500, здатний вражати гіперзвукові цілі, балістичні ракети, літаки та навіть супутники на низькій орбіті. Натомість «Прометей» сам став мішенню для високоточного ракетного удару. Вартість комплексу оцінюється у понад 1 мільярд доларів США. Його знищення є серйозним фінансовим ударом і потужним репутаційним провалом для російського військово-промислового комплексу.


Патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков»

А в тимчасово окупованому Криму оператори ГУР МОУ за допомогою морських дронів Magura V5 знищили патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков». Це новітній корабель довжиною 94 метри, який може бути озброєний крилатими ракетами «Калібр», має вертоліт, інше озброєння. Його вартість близько 65 мільйонів доларів. Унаслідок атаки корабель дістав критичні ушкодження й затонув. Примітно, що саме цей корабель у 2022 році брав участь у відомому «діалозі» з українськими захисниками острова Зміїний.

 У Підмосков’ї  український БпЛА влучив у радіолокаційну станцію С-400 «Триумф» – ключовий елемент цього комплексу. РЛС призначена для виявлення та супроводу різних повітряних цілей, включно з літаками, крилатими ракетами та балістичними ракетами. РЛС С-400 може водночас обробляти велику кількість цілей, забезпечуючи інтеграцію з іншими системами управління та ракетами. Заявлений радіус її дії до 400 км.  Знищення РЛС, вартість якої є найвищою в системі (весь комплекс оцінюється у 625 мільйонів доларів), тимчасово «осліпила» ППО, що прикривала Підмосков’я.


Радіолокаційний комплекс «Небо-М»

Водночас у Бєлгородській області Росія втратила ще один зенітно-ракетний комплекс С-300П та радіолокаційний комплекс «Небо-М». За оцінками експертів, вартість цих утрат перевищує 300 мільйонів доларів. Сучасний РЛК «Небо-М» здатний виявляти цілі на відстані до 600 км, а ціна лише одного комплексу С-300П може сягати чверті мільярда доларів.


РЛС «Ниобий-СВ»

Ще однієї серйозної втрати ворог зазнав на Донеччині. Під час спецоперації воїни ГУР МОУ знищили мережу ворожих засобів ППО, серед яких – радари «Подлет», «Ниобий-СВ», «П-18» та дві пускові установки С-300В. Загальна вартість знищеного обладнання становить 125–135 мільйонів доларів.


Комплекс радіоелектронної боротьби «Репелент-1»

На Запорізькому напрямку не витримав випробування українським FPV‑дроном російський «убивця дронів» «Репелент-1». Комплекс радіоелектронної боротьби, який мав перехоплювати дрони, сам став його жертвою та перетворився на купу обгорілого металу.


Винищувач-бомбардувальник Су-34

Крім того, в липні потужного удару завдано по авіабазі «Морозовськ» у Ростовській області – пункту базування російських винищувачів-бомбардувальників Су-34. Під час нічної атаки БпЛА було пошкоджено щонайменше три літаки Су-34. Вартість одного борту оцінюється у 36–50 мільйонів доларів. Потенційні втрати ворога – від 108 до 150 мільйонів доларів, не враховуючи пошкодження інфраструктури та боєприпасів. Операція вкотре продемонструвала вразливість тилових об’єктів противника.


Важка вогнеметна система ТОС-1А «Солнцепек»

Також протягом липня зафіксовано численні ураження, які здійснили наші воїни, російських систем великих калібрів, серед яких, зокрема, важка вогнеметна система ТОС-1А «Солнцепек» та самохідний міномет 2С4 «Тюльпан».

Богдан Булава, Іван Ступак

Ілюстрації з відкритих джерел у мережі «Інтернет»



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.