Війна
Начальник Генштабу ЗСУ зустрівся з майбутніми керівниками армійських корпусів

Начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-майор Андрій Гнатов зустрівся зі слухачами курсу підготовки керівного складу армійських корпусів.
Про це у Фейсбуці повідомляє пресслужба Генштабу ЗСУ, передає Укрінформ.
“Наразі планово триває процес укомплектування армійських корпусів військовослужбовцями з реальним бойовим досвідом. Організаційно-штатну структуру підсилюємо досвідченими бойовими командирами. Щоб перемагати, потрібно відповідати вимогам часу та ситуації на полі бою. Ми робимо для цього все необхідне”, — наголосив Гнатов.
Він нагадав, що армійський корпус розглядається як основна складова для проведення операцій.

Під час курсової підготовки напрацьовано пропозиції щодо узагальнення та впровадження бойового досвіду, підготовки доктринальних документів, а також автоматизації низки процесів у ЗСУ, зокрема постачання озброєння, військової техніки, боєприпасів тощо.
Як повідомляв Укрінформ, у ЗСУ триває робота щодо укомплектування організаційних ядер управлінь нових корпусів. Президент Володимир Зеленський 14 квітня провів Ставку, на якій були заслухані доповіді щодо формування корпусної системи.
Фото: Генштаб ЗСУ
Війна
Шмигаль назвав пріоритети Міноборони на цей рік

Міністр оборони Денис Шмигаль назвав пріоритети діяльності Міноборони на цей рік.
Як передає Укрінформ, про це Шмигаль повідомив у Телеграмі.
«Нарощування виробництва зброї, збільшення міжнародної допомоги, покращення управління оборонними ресурсами, цифровізація — пріоритети діяльності Міноборони на цей рік. Презентував Президенту України, Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України Володимиру Зеленському основні завдання МОУ до кінця 2025 року, на 2026 рік і середньострокову стратегію. Координуємо нашу роботу задля максимального результату», – зазначив Шмигаль.
За його словами, серед ключових завдань на найближчі пів року:
- збільшення закупівель української зброї до 50%;
- аудит домовленостей з партнерами, ритмічність фінансування, своєчасне надходження військової допомоги, а також формування оновлених планів військової допомоги на 2026 рік;
- запровадження нових підходів до планування оборони держави й трансформація Сил оборони, зокрема через перехід на корпусну систему;
- розробка нового контракту для військовослужбовців з покращеними умовами служби;
- покращення управління оборонними ресурсами;
- забезпечення інтеграції України в безпекові механізми ЄС та реалізація з партнерами спільних проєктів в ОПК через ініціативу Build with Ukraine;
- продовження цифровізації та розвитку цифрових продуктів (Армія+, Резерв+), цифровий ТЦК;
- запуск Defense City (екосистеми для підтримки критично важливих виробників ОПК) та масштабної грантової програми підтримки стартапів у сфері військових технологій.
Шмигаль підкреслив, що всі зміни мають бути максимально відчутними для людей.
«Маємо амбітні цілі та рішучість втілювати наші пріоритети задля українських захисників і захисниць, задля розбудови безпечної, мирної та самодостатньої України», – наголосив Шмигаль.
Як повідомляв Укрінформ, Шмигаль підписав наказ про впровадження системи DELTA на всіх рівнях Сил оборони.
Фото: Денис Шмигаль, Телеграм
Війна
Зеленський на нараді з військовим керівництвом визначив пріоритетні цілі

“Провів нараду щодо дипстрайків – наших цілком справедливих відповідей на російські удари. Доповідали Збройні сили України, Служба безпеки України, міністр оборони та секретар РНБО про результати наших операцій, а саме – про масштаб уражень у Росії, співвідношення між ціною удару та результатом, вплив на воєнну машину агресора”, – зазначив Зеленський.
За словами Президента, важливо, що для України стає більш привабливим баланс між українськими інвестиціями в далекобійну зброю різних типів та її досягненнями.
Він підкреслив, що російська логістика, військові об’єкти, з яких бомбардують українську територію, елементи їх воєнної економіки зазнали значних втрат.
“Визначили пріоритети для дипстрайків і наших оборонних виробництв. Спроби Росії затягнути війну матимуть для неї свою ціну. Вдячний усім, хто працює заради української сили. Пишаюся нашими воїнами!”, – наголосив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, за словами Зеленського, росіяни кожну добу скидають близько 200 керованих авіабомб проти українських громад та позицій.
Фото: facebook.com/zelenskyy.official
Війна
як у липні горіли найдорожчі міфи російського ВПК

С-500, Су-34, «Василий Быков» та інші – добірка найболісніших утрат російських «аналоговнєтов» за минулий місяць
У липні Сили оборони України завдали потужного удару по спроможностях російської армії. У прицілі опинилися командні пункти, арсенали, військова техніка та озброєння, серед якої чимало дороговартісних зразків, які російська пропаганда роками позиціонувала як найкращу новітню зброю. Операції, які провели наші воїни в районі бойових дій і в глибокому тилу противника, продемонстрували вразливість навіть найбільш захищених військових об’єктів. Ці удари мають не лише військову, а й також репутаційну цінність. Ворог втрачає не лише мільйони доларів, а й довіру до власної техніки. Нижче – короткий огляд «найжирніших» уражень військової техніки озброєння російської армії в липні.
Очолює перелік новітній зенітно-ракетний комплекс С-500 «Прометей», що, за версією російських розробників, «не має аналогів у світі». Його було вражено під час бойового чергування у Брянській області.
Зазначимо, що С-500, здатний вражати гіперзвукові цілі, балістичні ракети, літаки та навіть супутники на низькій орбіті. Натомість «Прометей» сам став мішенню для високоточного ракетного удару. Вартість комплексу оцінюється у понад 1 мільярд доларів США. Його знищення є серйозним фінансовим ударом і потужним репутаційним провалом для російського військово-промислового комплексу.

А в тимчасово окупованому Криму оператори ГУР МОУ за допомогою морських дронів Magura V5 знищили патрульний корабель проєкту 22160 «Василий Быков». Це новітній корабель довжиною 94 метри, який може бути озброєний крилатими ракетами «Калібр», має вертоліт, інше озброєння. Його вартість близько 65 мільйонів доларів. Унаслідок атаки корабель дістав критичні ушкодження й затонув. Примітно, що саме цей корабель у 2022 році брав участь у відомому «діалозі» з українськими захисниками острова Зміїний.
У Підмосков’ї український БпЛА влучив у радіолокаційну станцію С-400 «Триумф» – ключовий елемент цього комплексу. РЛС призначена для виявлення та супроводу різних повітряних цілей, включно з літаками, крилатими ракетами та балістичними ракетами. РЛС С-400 може водночас обробляти велику кількість цілей, забезпечуючи інтеграцію з іншими системами управління та ракетами. Заявлений радіус її дії до 400 км. Знищення РЛС, вартість якої є найвищою в системі (весь комплекс оцінюється у 625 мільйонів доларів), тимчасово «осліпила» ППО, що прикривала Підмосков’я.

Водночас у Бєлгородській області Росія втратила ще один зенітно-ракетний комплекс С-300П та радіолокаційний комплекс «Небо-М». За оцінками експертів, вартість цих утрат перевищує 300 мільйонів доларів. Сучасний РЛК «Небо-М» здатний виявляти цілі на відстані до 600 км, а ціна лише одного комплексу С-300П може сягати чверті мільярда доларів.

Ще однієї серйозної втрати ворог зазнав на Донеччині. Під час спецоперації воїни ГУР МОУ знищили мережу ворожих засобів ППО, серед яких – радари «Подлет», «Ниобий-СВ», «П-18» та дві пускові установки С-300В. Загальна вартість знищеного обладнання становить 125–135 мільйонів доларів.

На Запорізькому напрямку не витримав випробування українським FPV‑дроном російський «убивця дронів» «Репелент-1». Комплекс радіоелектронної боротьби, який мав перехоплювати дрони, сам став його жертвою та перетворився на купу обгорілого металу.

Крім того, в липні потужного удару завдано по авіабазі «Морозовськ» у Ростовській області – пункту базування російських винищувачів-бомбардувальників Су-34. Під час нічної атаки БпЛА було пошкоджено щонайменше три літаки Су-34. Вартість одного борту оцінюється у 36–50 мільйонів доларів. Потенційні втрати ворога – від 108 до 150 мільйонів доларів, не враховуючи пошкодження інфраструктури та боєприпасів. Операція вкотре продемонструвала вразливість тилових об’єктів противника.

Також протягом липня зафіксовано численні ураження, які здійснили наші воїни, російських систем великих калібрів, серед яких, зокрема, важка вогнеметна система ТОС-1А «Солнцепек» та самохідний міномет 2С4 «Тюльпан».
Богдан Булава, Іван Ступак
Ілюстрації з відкритих джерел у мережі «Інтернет»
-
Відбудова5 днів ago
На Чернігівщині повністю відновили 82 заклади освіти
-
Суспільство1 тиждень ago
ДБР розслідує загибель чоловіка, який стрибнув із мосту під час перевірки ТЦК Анонси
-
Війна5 днів ago
По всій Україні оголошували повітряну тривогу через зліт МіГ-31
-
Відбудова5 днів ago
Уряд спрямував Агентству відновлення 319,2 мільйона залишків із фонду ліквідації наслідків агресії РФ
-
Відбудова4 дні ago
Катерина Осадча, засновниця благодійного фонду
-
Усі новини4 дні ago
новий просунутий ШІ зможе легко їх замінити
-
Події1 тиждень ago
ГУР презентувало фільм «Дорога смерті» про операцію «Легіону Свободи» на Запоріжжі
-
Політика4 дні ago
Зеленський ввів у дію рішення РНБО про санкції проти 94 фізичних і 5 юридичних осіб