На цьому член Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Володимир В’ятрович наголосив у Фейсбуці, передає Укрінформ.

На сьогодні в Україні нікотинові снюси досі продаються без жодних обмежень, зазначив він.

«Найстрашніше, що головною мішенню їх виробників є саме діти, які, споживаючи цей підступний виріб без диму й запаху тютюну, вже в дитячому віці стають нікотинозалежними. А ми не можемо зупинити цю біду лише тому, що схвалений комітетом з охорони здоров’я законопроєкт 14110-д з минулого року ніяк не дійде до цієї зали», – наголосив депутат.

В’ятрович нагадав, що громадська коаліція «Реанімаційний пакет реформ» днями оприлюднила заяву із закликом до парламенту терміново вирішити це питання. За його словами, ідеться про «очевидні і невідкладні речі», а саме: поширення на згадані вироби дії антитютюнового законодавства, заборону реклами та продажу дітям, маркування упаковок попередженнями про небезпеку.

«Я закликаю керівництво парламенту, представників усіх фракцій почути українську громадськість, медичну спільноту, профільний комітет і нарешті розглянути й ухвалити законопроєкт 14110-д», – заявив В’ятрович.

Як повідомлялося, зареєстрований під номером 14110-д проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання нікотиновмісних продуктів» зареєстрований у Верховній Раді від 29 грудня минулого року. У картці документу зазначається, що наразі він очікує розгляду.

Днями громадські організації закликали Раду до невідкладних дій задля захисту здоровʼя дітей і молоді від нікотинових виробів.

Раніше голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький наголосив, що антитютюнове законодавство в Україні не враховує появу нових тютюнових виробів і потребує оновлення.

Фото: Bengt Wiberg from Pixabay

“Мій син Андрій воював за Україну, тому що вважав, що в нас має бути власна та вільна держава”, – каже Ярослав Миколайович Шипка.

Інтент продовжує цикл публікацій про загиблих захисників “Герої не вмирають“.

Водій стрілецького відділення 122 бригади територіальної оборони Андрій Ярославович Шипка 9 вересня 2024 року на Покровському напрямку прибув для допомоги побратимам на позицію “ЛОКІ”. У результаті комбінованого удару артилерії та дронів ворога він отримав поранення, несумісні з життям.

Про його життя, любов до пісень та танців, життєві принципи та автопригоди розповіли батько Ярослав Миколайович, донька Тетяна, син Андрій та шваґро Мирон Гринчишин.

“Нашої мами не стало дуже рано, і тато виховував нас сам, – розповідає Тетяна. – Мені було 11, а брату лише 5 років. Тато прокидався у п’ятій ранку і виїжджав на роботу. Але намагався ввечері бути дома, щоби ми були разом. За вечерею на кухні ми розмовляли про різне. Я старша, і тато зі мною міг на більш відкриті теми говорити, ділитися своїми переживаннями. Ми були дуже близькі. Разом на вихідні ми їхали гуляти центром або йшли в кафе посидіти. Часто виїжджали на природу, на озеро або в ліс.

ФОТО надане співрозмовниками

Батько був дуже добрим і до мене з братом, і взагалі до всіх. Тато займався вантажними автоперевезеннями, працював сам на себе. Його добре знали й у нас у селі Братковичі, і взагалі на Львівщині. Якщо було потрібно, він міг прийти на допомогу в будь-який час дня чи ночі. І я така ж добра до людей, які і він, і завжди готова прийти на допомогу. А після того, як тато загинув, я стала більш рішуча та відповідальна.

ФОТО надане співрозмовниками

Тато вчив нас, що головне – це завжди залишатися людиною. Бути чесним і робити так, щоб ніколи не було соромно за себе. У вільний час любив слухати музику, а на святах йому подобалось танцювати”.

“Ми з Андрієм були одружені на рідних сестрах, Марії та Ірині, – розповідає Мирон Гринчишин. – І тому зверталися один до одного “шваґро”. 25 років ми були найближчими друзями, Андрій мені був як брат. Мій шваґро був добряга. Мужики часто такі тверді, гострі, запальні. Але не він. Я міг до нього зі своїми проблемами 150 разів телефонувати, він завжди брав слухавку.

Андрій жив заради дітей, працював з ранку до вечора. В 90-ті у нього була фура, і ми разом возили картоплю на схід – на Донбас та на Дніпропетровщину. А потім він займався перевезеннями тут, на Львівщині. Часто то була доставка будівельних матеріалів. Інколи у клієнтів грошей вже не вистачало, а ремонт треба було завершувати. Шваґро завжди йшов людям назустріч, допомагав, а гроші міг почекати, не робив із цього проблему.

У 2022 році ми одразу пішли до військкомату. Але в першу чергу брали хлопців, що мали досвід АТО. Шваґро сказав, що коли прийде його час, то й він піде до армії”.

ФОТО надане співрозмовниками

“Андрій був дуже добрим до своїх дітей, – розповідає його батько Ярослав Миколайович. – Встиг поставити дітей на ноги та й пішов захищати країну. Коли ми спілкувалися останній раз, він сказав, що йде на передову. Зараз він із богом, і я молюся за нього. На його похованні було дуже багато людей із нашого села, з сусідніх сіл, були колеги й клієнти. Він справжній герой і вважав, що має боронити державу, хотів, щоб Україна була вільна та незалежна”.

ФОТО надане співрозмовниками

“Я вдячний татові за безліч файних моментів, – каже син Андрій. – Він з самого дитинства постійно брав мене з собою, коли кудись їхав. А на 18-річчя батько подарував мені Ауді А6. Я спочатку працював на автосервісі, а зараз продовжую батьківську справу”.

ФОТО надане співрозмовниками

“Батько виходив на позицію 6 вересня 2024 року, – продовжує донька Тетяна. – Ми спілкувались, і він казав, що може трапитися різне. Що я маю бути сильною й думати за двох – за себе й за молодшого брата. 9 вересня з татом обірвався зв’язок. 9 місяців він вважався зниклим безвісти. Жили з вірою та надією й намагалися його знайти. 7 червня 2025 року ми його поховали.

ФОТО надане співрозмовниками

Один із побратимів розповідав мені, що наш тато завжди був готовий йти на допомогу та ризикувати власним життям. І ранених забирати, і за водою йти під кулями. Батько віддав життя за мирне небо для своїх дітей і взагалі для всіх. Він справжній герой”.

Антон Терехов

В Одесі судитимуть військовослужбовця, який вимагав гроші від матері мобілізованого

У місті Одеса розпочинається судовий розгляд справи військовослужбовця, який обвинувачується у вимаганні грошових коштів у матері мобілізованого. Зловмисник обіцяв за 6000 доларів залишити її сина служити у тилу, а згодом взагалі звільнити його від проходження військової служби.

Деталі справи:

• В обмін на значну суму у шість тисяч доларів США військовослужбовець гарантував відсутність бойових завдань для сина потерпілої;
• Окрім того, він обіцяв повне звільнення з армії у подальшому;
• Під час затримання злочинця, у його автомобілі поліція виявила холодну зброю, що ще більше ускладнює його юридичний статус.

На даний момент слідчі завершили повний цикл розслідування кримінальної справи та офіційно скерували обвинувальний акт до суду. Військовому, який є фігурантом цієї справи, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.