Події
За час повномасштабної війни загинули 200 українських митців і 102 медійники
В Україні від початку повномасштабного російського вторгнення загинули 200 українських митців і 102 медійники.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.
Як зазначили у відомстві, «ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х — на початку 30-х років XX століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні Росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України».
«Літературно-мистецьке покоління, відоме як «Розстріляне відродження», подарувало світові шедеври літератури, живопису, музики та театру. Ці митці були гордістю нашої нації. Сьогодні ми знову втрачаємо не просто талановитих українців, а частину нашої душі, адже кожен наш митець — це унікальна особистість, яка збагачувала українську культуру», – зауважили у МКСК.
Журналісти, які працюють в Україні, створюють важливі новини, розслідування і репортажі в умовах підвищеного ризику, наголосили у МКСК. Вони фіксують події війни, щоб надати Україні і світу достовірну інформацію про те, що відбувається.
«Медійники 24/7 збирають неспростовні докази злочинів окупантів та висвітлюють силу, подвиг і мужність наших захисників», – підкреслили у міністерстві.
За даними МКСК, під час війни загинули семеро іноземних медійників.
У міністерстві наголосили, що систематичні злочини проти журналістів і медіа, вчинені Росією, становлять серйозну загрозу для свободи слова й інформаційної безпеки, підривають демократичні цінності і права людини, а також закликали зберігати пам’ять про загиблих.
На сайті МКСК оприлюднені списки митців і працівників культури та медійників, які загинули через війну.
Як повідомляв Укрінформ, у Сумах 13 квітня внаслідок ракетного удару російських військ загинула Олена Когут – артистка оркестру Сумського національного театру імені Щепкіна, концертмейстер Сумської обласної філармонії, викладачка Сумського фахового коледжу мистецтв і культури імені Бортнянського, артистка солістка-інструменталістка, концертмейстер Сумської обласної філармонії.
У Києві у кінотеатрі “Жовтень” з 16 липня по 10 вересня відбудеться показ п’яти культових українських фільмів 1960-1970-х років.
Як передає Укрінформ, про це Довженко-Центр повідомив у Фейсбуці.
Нова ретроспектива “Поетичне кіно. Розквіт” продовжить серію показів “Поетичне кіно. Витоки”, яку Довженко-Центр проводив із квітня по липень.
Її фокусом стали фільми, що передвістили ключову течію українського кінематографа.
Цього ж разу на великому екрані можна буде подивитися п’ять культових фільмів, що склали осердя кіноканону українських 1960-1970-х.
У програмі – “Камінний хрест”, “Вечір на Івана Купала”, “Білий птах із чорною ознакою”, “Захар Беркут” і “Пропала грамота”.
Кожен показ супроводжуватиметься вступним словом від кінознавців Довженко-Центру. Вони не лише доповнять контексти кожного фільму, а й допоможуть вибудувати загальну лінію тяглості поетики українського кіно, котру визначили як головну тему 2025 року.
На сайті “Жовтня” можна придбати квитки на деякі покази. Перший із них, “Камінний хрест” (1968) Леоніда Осики, відбудеться вже 16 липня.
Як повідомляв Укрінформ, на Міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах, який проходитиме з 4 по 12 липня, продемонструють чотири українські фільми.
Кадр із фільму “Камінний хрест”
У Києві в “Українському домі” з 23 по 26 жовтня 2025 року відбудеться фестиваль книжок про культуру “Фундамент”, що зосереджується виключно на нонфікшені та культурологічній літературі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо з посиланням на соцмережі фестивалю.
Цьогорічною фокусною темою фестивалю стануть історії про подорож — як буквальні, так і метафоричні.
Фестиваль “Фундамент” вперше провели восени 2024 року. Його засновниці та кураторки – головна редакторка видання Сенсор Анастасія Євдокимова та літературознавиця, головна редакторка журналу The Ukrainians Богдана Неборак. Подія позиціонує себе як нішевий книжковий фестиваль.
У 2025 році основна тема — “Історії про подорож”.
За словами організаторок, книжка постає провідником на шляху інтелектуальної подорожі, що відбувається “через слово й уяву, ідеї та категорії, дослідження та мрії”.
На фестивалі обговорюватимуть такі поняття, як розташування і перенесення, процес і результат мандрів, а також експедиції всередину себе, вглиб України, картографування місць пам’яті.
У програмі — ярмарок книжок, мистецькі виставки та публічні події. Умови участі для видавців оголосять 24 липня.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві з 4 по 6 липня відбудеться третій фестиваль “Протасів Яр” пам’яті громадського активіста і розвідника 93-ї бригади “Холодний яр” Романа Ратушного.
Фото: pixabay
Російська пропаганда намагається протягнути минуле в майбутнє, задача українських науковців пояснити причини та наслідки цього.
Про це в телеефірі розповів голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, передає Укрінформ.
“Російська пропаганда закликає до минулого. Відповідно, ідеологічно Російська Федерація наповнена в цілому минулим. “І мертвим, і живим, і ненародженим”, як каже Шевченко, то у московитів це навпаки – мертвим, і живим, і мертвим. Вони тягнуть минуле в майбутнє. Українці ж думають завжди про майбутнє. Відповідно, яка переможе ідеологія? Звісно, ідеологія майбутнього. Але для цього нам треба справді роз’яснювати. Не відповідати на російську пропаганду в прямому сенсі слова, а роз’яснювати, чому вони це роблять, роз’яснювати причини, наслідки. І оце якраз і є основним, що ми сьогодні маємо нести – роз’яснення”, – сказав Алфьоров.
Водночас він зауважив, що часу на пояснення в України дійсно мало, враховуючи, що в попередні роки держава мало приділяла уваги гуманітарним питанням, і проєкти в цій сфері – дослідження, книги, лекції – реалізовувалися переважно за міжнародні кошти.
“Давайте відверто, якщо історик, кандидат наук в академії наук отримує близько 5000 грн, то як можна робити історичні процеси? Зрозуміло, що через це дуже багато істориків займалися або чужими грантами, чужими дослідженнями, або просто починали репетиторство з НМТ, раніше ЗНО, або займалися іншими справами. Але за роки незалежності ми зробили диво. Академічні історики опублікували величезну кількість робіт, але єдиною проблемою була несуміжність академічної історії та історії популярної. Тому що сидіти в архівах, знайти щось цікаве і пояснити це популярною доступною мовою – це важко”, – наголосив Алфьоров.
Як повідомляв Укрінформ, Кабінет Міністрів України 27 червня призначив українського історика та майора запасу Олександра Алфьорова головою Українського інституту національної пам’яті. 2 липня міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький представив колективу Українського інституту національної пам’яті нового керівника.
Фото: Олександр Алфьоров/facebook
-
Одеса1 тиждень agoУ липні запустять додатковий потяг з Вінниці до Одеси – Укрзалізниця
-
Політика1 тиждень agoнардеп Дмитрук заявив, що Україна, Росія та Білорусь «один народ»
-
Події1 тиждень agoУ Житомирі проходить виставка, присвячена зруйнованим пам’яткам Маріуполя
-
Війна1 тиждень agoЗараз у ворога немає переправ через Оскіл
-
Війна1 тиждень agoНа фронті від початку доби сталися 69 зіткнень, третина з них
-
Політика1 тиждень agoЕрдоган обіцяє зробити максимум для зустрічі Зеленського і Путіна
-
Політика1 тиждень agoВисокі ставки, рекордні витрати та майбутнє України в Альянсі
-
Війна1 тиждень agoВ РФ засудили ще чотирьох українських військових за «Курську операцію»