Різка зміна погоди зробила одеські тротуари небезпечними. Дощ, який падає на холодний асфальт і миттєво замерзає, перетворює дороги на ковзанку. Люди змушені рухатися дрібними кроками, тримаючись за паркани, стіни будинків або навіть одне за одного. У місті фіксують зростання кількості падінь і травм. Комунальні служби намагаються реагувати, але через постійні перепади температури пісок і сіль не завжди дають миттєвий ефект.

Журналісти Новини.LIVE дізнавались як одесити рятуються в таку погоду та що радять фахівці. 

Реклама

Ожеледиця в Одесі 

Одеситка Тетяна розповідає, що цього ранку їй довелося буквально вигадувати власні способи порятунку від падінь. Жінка каже, що без додаткових “хитрощів” на ногах утриматися майже неможливо. Вона розуміє: за такої погоди лід утворюється знову й знову. За її словами, ситуація змінюється щогодини, і навіть там, де зранку посипали, вже за кілька годин знову слизько. Саме тому багато людей вимушені йти дуже повільно

“Ганчірочки прив’язала на чоботи, щоб не падати, а раніше я просто так їхала. Це зараз трошки вже підтає, легше стає ходити. Вранці бачила комунальників, працювала, їздили, посипали трошки. Але якщо дощ іде зверху, воно знову замерзає. Тут навіть не їх провина, а погода”, — каже Тетяна.

Схожу думку мають і інші мешканці міста, які вважають, що ожеледиця — це наслідок не лише недопрацювання служб, а й складних погодних умов. Люди кажуть: коли температура постійно коливається навколо нуля, боротися з льодом стає надзвичайно важко. У таких умовах навіть свіже посипання швидко втрачає ефект.

“Слизько. Враховуючи, що в мене взуття жорстке — то воно слизько, але всюди посипано. Навіть у спальному районі. Неможливо одразу все вирішити, коли воно замерзає миттєво, тому, в принципі, нормально”, — говорить Марк.

Лід на тротуарах 

Та не всі одесити поділяють такий спокійний погляд. Для багатьох ожеледиця стала справжнім випробуванням. Люди скаржаться, що у дворах і на зупинках громадського транспорту майже не видно піску. 

“Кошмарний стан тротуарів, на четвереньках ходимо. Ніхто нічого не посипає. Ситуація критична. В Одесі не так часто таке буває — і саме в такі дні повинні були працювати комунальники”, — каже Надія.

Світлана мешкає в районі приватної забудови й каже, що бачить різницю між доглянутими подвір’ями та загальними вулицями. За її словами, біля окремих будинків і підприємців дійсно посипають, але далі — справжній лід.

“Передвигаємось, кроками курочок. Ну, в приватних будинках, де люди дивляться, за будинками, вони посипали. А так по вулиці… Ні, ні”, — розповідає Світлана.

Ще гостріше проблему описує Людмила, яка живе на Слобідці. За її словами, там ситуація виглядає набагато гірше, ніж у центральних районах. Вона каже: дороги перетворилися на суцільну ковзанку. Посипання люди там практично не бачать. А будь-який похід у магазин або на роботу — це стрес і страх упасти. 

“Жахливо. Тут ще більше-менше. А там, де я живу, на Слобідці, там взагалі повністю каток. І нікуди не посипано нічого. Ну, що це таке”, — каже Людмила.

Як вберегти себе в ожеледицю

Ожеледиця небезпечна не лише падіннями, а й загальним хаосом на дорогах і тротуарах. У такі дні зростає кількість травм, ДТП та викликів екстрених служб. Саме тому рятувальники закликають одеситів бути максимально обережними й не ризикувати без потреби. 

“Краще залишити дітей вдома, тому що, в першу чергу, найбільше чомусь падають діти. І в умовах ожеледиці треба дуже обережно йти взагалі по вулиці, дивитися, де посипані тротуари, посипані дороги. Не забувати, що в цих же умовах їдуть автівки оперативних служб — це медики, це наші рятувальники, це поліція. І тому треба бути дуже-дуже обережними, тому що це може бути небезпечно”, — наголошує речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.

Рятувальники радять обирати взуття з неслизькою підошвою, не поспішати й тримати руки вільними, а не в кишенях. Також варто уникати різких рухів і не перебігати дорогу перед машинами. Водіям же рекомендують знижувати швидкість і бути готовими до екстреного гальмування. Ожеледиця — це той випадок, коли обережність може буквально врятувати здоров’я й життя.

Небезпека на водоймах 

Ще одна серйозна загроза — тонка крига на водоймах. Попри застереження, люди продовжують виходити на лід, скорочувати шлях через ставки, лимани й річки. Це часто закінчується трагедіями. Уже на початку зимового сезону в області фіксували неодноразові випадки, коли лід ще не встиг набрати безпечної товщини, а люди вже виходили на водойми. Це закінчувалося трагедіями. Цієї зими вже є загиблі: у Березівському районі чоловік вийшов на річку, провалився під тонкий лід і потонув. Його тіло згодом дістали водолази ДСНС.  Через нестабільні температури крига не встигає стати міцною. Вона може виглядати твердою зверху, але всередині бути дуже тонкою. Особливо небезпечно, коли на лід виходять діти. Саме в таких ситуаціях найчастіше стаються провали.

“В умовах нестабільної температури крига не стає щільною. Незалежно від того, це озеро в парку, лиман чи будь-яка водойма — вона не є безпечною”, — підкреслює речниця ДСНС Одещини Марина Аверіна.

Рятувальники закликають одеситів не ризикувати й не перевіряти лід “на міцність”. Вони нагадують: жодна скорочена дорога не варта життя. А якщо людина все ж провалилася — головне не панікувати й одразу кликати на допомогу. 

Як вибратися з-під льоду:

Головне — не панікувати. Якщо провалилися під лід, не кричіть і не борсайтесь — це тягне вниз. Спробуйте закинути руки на край криги й повільно виповзти. Кличте на допомогу, але не дозволяйте людям підходити близько — краще, щоб подали гілку, палицю чи ремінь. Хтось поруч має одразу телефонувати 101 або 103. Вибравшись, не вставайте — повзіть назад тим самим шляхом, яким прийшли, бо він найбезпечніший.

Раніше ми писали, що Одеса перетворилась на ковзанку, яка ситуація на вулицях міста зараз. А також, про те що в Одесі найближчим часом прогнозують складні погодні умови.

Як повідомляє Укрінформ із посиланням на результати моніторингу SPRAVDI, на близько 145 інтернет-ресурсах, які системно поширюють дезінформацію та інформаційні маніпуляції, було зафіксовано майже 19,7 тис. матеріалів зі згадкою про Україну. Це майже у 1,9 раза більше, ніж кількість публікацій у понад тисячі легітимних іноземних медіа, де за цей період вийшло близько 10,2 тис. матеріалів.

Таким чином, близько 66% іншомовного контенту про Україну було розміщено на ресурсах, задіяних в іноземних інформаційних маніпуляціях і втручаннях (FIMI), які координуються Росією.

За даними аналітиків, одним із ключових інструментів інформаційної атаки стали маніпуляції навколо оприлюднених Міністерством юстиції США матеріалів, відомих як «файли Епштейна». Лише за цим напрямом зафіксовано понад 300 публікацій, у яких будь-які згадки про Україну, українських політиків або міста використовували для просування наративів про нібито «державний переворот», «зовнішнє управління» та «тотальну корупцію».

Паралельно зафіксовано скоординоване поширення матеріалів, спрямованих на дискредитацію дипломатичних зусиль України та особисто Президента Володимира Зеленського, якого звинувачували у «недоговороздатності», порушенні так званого енергетичного перемир’я та спробах зірвати переговорний процес. Такі меседжі поширювалися напередодні чергового раунду консультацій в Абу-Дабі та супроводжувалися просуванням максимально жорсткої позиції РФ.

Окремим напрямом інформаційної кампанії стало посилення наративів про «втому Європи» від України, небажання бачити її в Європейському Союзі та надавати подальшу військову й економічну підтримку. Для цього використовували критичні заяви окремих європейських політиків щодо прискореної євроінтеграції України, а також антиукраїнську риторику угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана та інших євроскептиків.

Крім того, російська пропаганда активно експлуатувала тему енергетичної кризи в Україні. Ключовим інфоприводом став блекаут 31 січня, навколо якого було зафіксовано близько 500 маніпулятивних публікацій. Ці матеріали використовували для посилення образу України як нібито failed state та перекладання відповідальності за російські удари по енергетичній інфраструктурі на українську владу.

За даними SPRAVDI, для поширення маніпулятивного контенту активно використовували мережі Pravda, Sputnik, RT та інші ресурси, які є інструментами російських операцій FIMI. Крім того, зафіксовано підтримку окремих інформаційних хвиль з боку угорських медіа, лояльних до уряду Орбана, а також інфільтрацію російських меседжів у легітимні медіа країн Європи, Азії та Америки через цитування критичних до України заяв.

Аналітики наголошують, що зафіксована інформаційна кампанія має системний і скоординований характер та спрямована на підрив міжнародної підтримки України, делегітимізацію її дипломатичних позицій і виправдання подальшої російської агресії.

Як повідомляв Укрінформ, раніше роспроп поширював фейкове відео від MI6, щоб звинуватити українців за кордоном у «тероризмі».

 Фото: David McGlynn

На початку січня США захопили підсанкційний танкер, який під час руху змінив прапор на російський. Більшість українців екіпажу виявились вихідцями з Одещини та Херсонщини.

Про те, як американці затримували судно, що прямувало до Венесуели за нафтою, а також про компанію, яка їх брала в команду, моряки розповіли Суспільному. 

Журналісти знайшли 12 українців з 28-членного екіпажу і поспілкувалися з кількома з них. Вони розповіли, як потрапили на судно та про компанію, яка наймала екіпаж. Фірма має зв’язки з колишнім одеським депутатом, що має російський паспорт. 

Екіпаж і маршрут танкера

Судно спершу йшло під прапором Гаяни, мало назву “Bella 1” і прямувало до Латинської Америки без уточнення конкретного порту. Екіпаж складався з 28 людей: двоє росіян, троє індійців, шестеро грузинів (включно з капітаном) і 17 українців — переважно з Одещини та Херсонщини, є також моряк з Києва.

За словами моряків, вони не знали, що судно прямуватиме до Венесуели. Спочатку маршрут пролягав зі Шрі-Ланки до Оману, де судно стояло на якорі кілька тижнів. Пізніше оператор повідомив, що судно йтиме до Кюрасао (Нідерланди), приблизно за 80 км від венесуельського узбережжя. На той момент танкер був порожній.

Переломним моментом стала зміна прапора: з Гаяни на російський під час переслідування береговою охороною США. За конвенцією ООН, прапор не можна міняти у відкритому морі, проте “Bella 1” це зробила посеред Атлантики.

Супротив екіпажу та погоня США

Коли команда зрозуміла, що судно під російським прапором прямує до Венесуели, 23 з 28 членів екіпажу підписали заяву з проханням замінити членів команди через небезпеку для життя та юридичні ризики.

Молодші члени екіпажу, за словами моряків, спершу не знали, що відбувається, адже інтернет на судні вимкнули, а погоню США бачила лише верхівка команди. Моряки перевели машинне відділення на автоматичне управління, мінімізуючи втручання людей.

7 січня американський десант висадився на судно вже під назвою “Marinera”. Екіпаж утримували у їдальні, спали на підлозі. Медичний огляд та перевірка телефонів пройшли без проблем.

Після перевірки США відпустили майже всіх українських моряків, залишивши під вартою лише капітана та старшого помічника. Капітаном є Автандил Каландадзе, грузин із Батумі, у США перебувають його дружина та неповнолітня дитина. Старший помічник — 46-річний українець Олександр Расковський з Одеси. Обох передали до США, де їм висунули звинувачення у перевезенні нафти в обхід санкційного режиму.

Українські моряки, які були відпущені, поки не планують повертатися додому через страх переслідування і можливе оголошення підозри у державній зраді.

Компанія та зв’язки з ексдепутатом

Моряків брала в команду компанія CWave. Вакансії компанії, а також пов’язаного з нею Zolos Shipping, розміщені на сайтах і в telegram. Компанії мають офіси у Кишиневі та, ймовірно, є пов’язаними.

За даними медіа, обидві компанії пов’язані з колишнім одеським депутатом Віктором Баранським — громадянином росії, членом забороненої ОПЗЖ, який перебуває у розшуку. Молдавська родичка ексдепутата заснувала Zolos Shipping, що підбирає екіпажі для підсанкційних суден.

“Marinera” — старе судно у поганому технічному стані. Пожежна система та засоби безпеки працювали частково. Моряки постійно підтримували технічний стан судна, оскільки воно вимагало нон-стоп обслуговування.

За словами українських моряків, роботу на таких суднах обирають через дефіцит пропозицій після початку повномасштабної війни та високі технічні навички українців.

Підсанкційна історія судна

Медіа пов’язували ексдепутата Баранського з вивезенням підсанкційної нафти через його родинні зв’язки з молдавською компанією “Zolosшипінг”. Її заснувала Аліна Самсон, племінниця його матері, яка підбирає екіпажі для суден. За даними журналістів, “Zolosшипінг” пов’язаний і з молдавськими номіналами тіньового флоту, і з російськими компаніями, що працевлаштовують моряків. Прямі зв’язки колишнього депутата відстежити складно, адже його компанії числяться в офшорах, зокрема на Віргінських островах.

Тіньовий флот РФ часто складається зі старих, несправних суден, які змінюють назви та прапори, а між власниками — офшорні компанії та “фірми-прокладки”. Компанії, пов’язані з Баранським, купують такі судна, а екіпажі формують з українців і росіян. Наприклад, танкер “Marinera” належав панамсько-турецькій компанії та перевозив іранську нафту під санкціями США ще у 2024 році. Після переслідування судно змінило власника на російську компанію “Бурівест Marine” та отримало право ходити під російським прапором.

Наприкінці грудня берегова охорона США намагалася затримати танкер Bella 1 (Marinera), який йшов під панамським прапором у Карибському морі та, за заявами Вашингтона, прямував до Венесуели. Судно потрапило під санкції через перевезення підсанкційної нафти. 

Анна Бальчінос