Суспільство
У деклараціях керівниці Хмельницького МСЕК Крупи знайшли порушень майже на ₴35 мільйонів
НАЗК виявило порушення на понад ₴34,8 мільйона у деклараціях депутатки Хмельницької обласної ради, яка є також головною лікаркою комунального закладу охорони здоров’я «Хмельницький обласний центр медико-санітарної експертизи».
Як передає Укрінформ, про це повідомило НАЗК.
В агентстві зазначили, що за результатами повної перевірки декларації за 2022 рік встановлені ознаки незаконного збагачення, а також ознаки декларування недостовірних відомостей на понад ₴16,5 мільйона.
Зокрема, декларантка та її чоловік протягом 2022 року вивезли за межі України понад ₴38 мільйона у різних валютах. Походження ₴16,4 мільйона не було підтверджене офіційними документами, що є ознаками незаконного збагачення, відомості про такі доходи не зазначені у декларації.
За даними НАЗК, під час повторної перевірки декларації за 2023 рік, яку розпочали через виявлення нових обставин, встановили, що декларантка не зазначила відомості про грошові активи у розмірі ₴18 мільйонів, право на вимогу яких має чоловік, відомості про які їй не могли бути не відомі.
Крім того, не підтверджені джерела походження коштів, які у подальшому були вилучені під час проведення досудового розслідування. Загалом за 2023 рік встановлені ознаки недостовірних відомостей на понад ₴18,3 мільйона.
Під час перевірок також встановили приховану від декларування криптовалюту, яка належить чоловіку декларантки.
«Обґрунтовані висновки направлені до Національного антикорупційного бюро України», – зауважили в агентстві.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні 2024 року НАЗК розпочало повторну повну перевірку декларації керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи через виявлення нових обставин.
Перед цим правоохоронці затримали та повідомили про підозру у незаконному збагачені керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи, у якої під час обшуків вилучили майже $6 мільйонів.
Фото: Ґрати
Суспільство
Постраждалі від сексуального насильства під час війни досі не отримують державної допомоги
Постраждалі від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, через відсутність необхідних підзаконних актів досі не можуть отримати передбачену законом державну підтримку, хоча закон про захист таких осіб набув чинності ще у червні 2025 року.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Постраждалі від сексуального насильства під час війни досі не можуть отримати допомогу, гарантовану законом», – зазначив Лубінець.
Він нагадав, що 19 червня світ відзначає Міжнародний день боротьби із сексуальним насильством, пов’язаним із конфліктом. За його словами, для України ця дата має особливе значення, адже Росія використовує сексуальне насильство як інструмент терору, залякування та приниження людей.
«Сотні українців і українок пережили цей злочин, наслідки якого залишаються на все життя. За інформацією Офісу генерального прокурора на кінець травня зафіксовані 398 фактів СНПК», – підкреслив він.
За словами уповноваженого, постраждалі часто стикаються не лише з наслідками пережитої травми, а й з труднощами в отриманні допомоги та захисту. Серед них – жінки й чоловіки, цивільні та військові, тому право на підтримку має бути реальним і доступним для всіх, наголосив він.
«Закон про захист осіб, постраждалих від СНПК, набув чинності ще у червні 2025 року. Однак через відсутність необхідних підзаконних актів його норми досі не працюють на практиці, а люди не можуть отримати гарантовану державою підтримку. Я неодноразово наголошував на необхідності якнайшвидшого ухвалення відповідних нормативно-правових актів», – заявив омбудсмен.
Він також зазначив, що міжнародний день боротьби із СНПК має стати не лише днем солідарності з постраждалими, а й нагадуванням про те, що права, гарантовані законом, мають діяти не лише на папері.
Як повідомляв Укрінформ, у щорічній доповіді генсека ООН щодо сексуального насильства в умовах збройного конфлікту до «чорного списку» вперше включено війська Російської Федерації.
Одеські порти знову опинилися в зоні ризику, хоча мали б залишатися безпечним маршрутом для міжнародної торгівлі. Чергова атака в Чорному морі показала, що загроза для цивільного судноплавства не зникає навіть далеко від лінії фронту.
Про це повідомив начальник Одеської ОВА Олег Кіпер.
Увечері 18 червня російські безпілотники атакували два іноземні цивільні судна в акваторії Чорного моря, які прямували на вихід з українських портів. Як повідомили в українських органах влади, під удар потрапили судна під прапорами Панами та Сент-Кітс і Невіс.
Внаслідок атаки на одному із суден загинув член екіпажу, ще двоє моряків отримали поранення. На другому судні травмувалися троє членів екіпажу. Їм надали необхідну допомогу.
Попри атаку, обидва судна згодом відновили рух за маршрутом. Робота портової інфраструктури триває з урахуванням безпекової ситуації та наявних загроз. Українська сторона наголошує, що удари по цивільних суднах є черговим порушенням норм міжнародного права та створюють ризики для глобальної продовольчої безпеки.
Атаки на торгівельний флот у Чорному морі також ставлять під загрозу стабільність морських перевезень і безпеку міжнародного судноплавства.
На початку червня два цивільних українських пошуково-рятувальних судна зазнали атак з боку росіян під час виконання гуманітарної місії в межах українського морського коридору. Як пояснили у ВМС, обидва судна мали на бортах позначки SAR (від англ. Search and Rescue), що означає призначення для пошуку та рятування людей на воді, тож переплутати їх з військовими було неможливо.
Зранку 18 травня під час слідування Українським коридором на вхід до порту Чорноморська росія атакувала цивільне судно під прапором Панами. Судно отримало пошкодження, виникла пожежа, яку екіпаж ліквідував власними силами.
В Одеській області розпочала свою діяльність одна з перших в Україні приватних груп протиповітряної оборони. За інформацією міністра оборони, ці підрозділи вже активно залучені до бойових чергувань у тісній взаємодії з Повітряними силами Збройних Сил України (ЗСУ). Вони мають підтверджені факти знищення ворожих безпілотних літальних апаратів.
Діяльність приватної ППО
До експериментального проєкту приватної протиповітряної оборони долучилися вже 27 підприємств. Одеська область стала одним із перших регіонів, де приватні групи ППО виконують бойові завдання. Зокрема, на рахунку таких підрозділів у Харківській та Одеській областях близько 20 успішних збиттів дронів типу «Шахед» і безпілотників-розвідників.
Вартим уваги є той факт, що бізнес самостійно забезпечує ці підрозділи сучасним обладнанням, зокрема:
- дронами-перехоплювачами;
- радіоелектронними засобами (РЕБ);
- радарами;
- іншими необхідними технічними засобами.
Отже, приватні групи протиповітряної оборони в Одеській області вже виконують бойові завдання, ефективно збиваючи російські безпілотні апарати, що свідчить про значне посилення оборонних можливостей регіону. Водночас бізнес дедалі активніше включається у цей проєкт, забезпечуючи підрозділи необхідною технікою та ресурсами для успішного виконання завдань. Більше новин читайте на ТЕПЛОДАР.BIZ.UA.
-
Одеса1 тиждень agoУ Затоці на Одещині відремонтують міст через Дністровський лиман
-
Події1 тиждень agoДо ініціативи «Тисячовесна» долучилися ще десятеро експертів
-
Події1 тиждень agoУ Києві встановили інформаційний стенд про зруйновану Воскресенську церкву на Подолі
-
Політика1 тиждень agoУкраїна готова направляти до Європи експертів із протидії дронам
-
Відбудова1 тиждень agoУ Житомирі після реконструкції відкрили відділення екстреної медичної допомоги лікарні №2
-
Війна1 тиждень agoУкраїна зможе виробляти кілька десятків балістичних ракет на місяць
-
Події1 тиждень agoУІК розраховує на розширення програми перекладів українських книжок за кордоном
-
Політика1 тиждень agoУкраїна та Фінляндія домовилися про взаємне гарантування якості оборонної продукції