Connect with us

Війна

Пам’яті заступника командира взводу полку «Сафарі» Владислава Купіна (позивний «Чумак»)

Published

on


“Хто, як не я?” – такий шлях відданості Батьківщині обрав поліцейський із Лисичанська 

Владислав народився у Лисичанську 1 жовтня 2001 року. Змалку хлопець вирізнявся допитливістю та щирістю, вже в ранньому віці виявляв інтерес до історії України. Навчався у ліцеї №14, де проявив себе як активний та небайдужий учень, завжди готовий допомогти. 

“Ця дитина виросла у нас на очах. Він мав активну життєву позицію, завжди був готовий допомогти. Брав участь у всіх виховних заходах, був душею навчального закладу”, – згадує вчителька Владислава Оксана Лапенкова. 

Саме в ліцеї хлопець зустрів своє кохання – Юлію. Їхня історія тривала вісім років, шість з яких вони зустрічалися, а потім створили родину.  

“Влад був дуже доброю людиною з великим серцем. Чуйним, завжди прийде на допомогу. Був душею компанії, мав багато друзів. Він у мене був навіть ближчою людиною, ніж батьки. Ставився до мене з неймовірною любов’ю та турботою. Досить неочікувано зробив пропозицію руки та серця у мої 19 років. З 2023 року ми офіційно у шлюбі, створили сімʼю, завели песика, про якого я колись мріяла у шкільні роки,” – згадує дівчина.

Владислав завжди мав чітку громадянську позицію, був відданий патріотичним ідеалам. Його цікавість до історії країни та відчуття обов’язку яскраво проявлялися вже в молоді роки. “Владислав зі шкільної парти був активістом, мріяв потрапити до Азову. У 2016 році він долучився до угрупування «Національний корпус» у нашому рідному Лисичанську — це був громадський рух «Чесні справи». З того моменту він ще більше цікавився історією України, та її минулим”, – розповідає Юлія.

Історія була не просто захопленням, а глибокою пристрастю юнака. За словами дружини, Владислав ще зі шкільних часів регулярно переглядав історичні канали на YouTube, читав книги філософів та істориків, а також захоплювався фільмами про Першу та Другу світові війни. 

Після школи він здійснив ще один крок до своєї мрії — захищати Україну. Владислав вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальністю “Правоохоронна діяльність”. Після навчання молодий офіцер служив у поліції Луганської області. 

Владислав не лише присвячував себе службі — однією з мрій було багато подорожувати.  

“Ми мали надію відвідати різні куточки України та світу. Влад цікавився історією, тому побачити нові місця було у наших планах. Особливо він мріяв побувати у Сполучених Штатах — це була його мрія з дитинства,” – розповідає дружина. 

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Владислав та Юлія були змушені залишити рідну Луганщину й переїхати до Дніпра. Водночас Владислав ухвалив рішення, до якого йшов усе життя. 

“Через повномасштабне вторгнення Влад сильно хотів добровільно доєднатися до бойового підрозділу. Він обрав «Лють», оскільки був поліцейським. Звісно, як будь-яка жінка, я переживала за нього, ми багато розмовляли на цю тему, бо він єдиний, хто був зі мною поруч. Він був моєю опорою, але я прийняла його рішення. Він завжди казав «Хто як не я?». Він мріяв воювати”, – згадує Юлія. 

Коли хлопець остаточно приєднався до Окремого штурмового батальйону Національної поліції України “Лють”, сім’я переїхала на Житомирщину.

На фронті старший лейтенант Купін став заступником командира взводу полку управління поліції особливого призначення №1 штурмового полку “Сафарі” Департаменту поліції особливого призначення «ОШБ НПУ «Лють». Воював у найгарячіших точках Донеччини, стикаючись з ворогом віч-на-віч. Не боявся викликів й відмінно виконував бойові завдання. 

Служба на передовій не оминула Владислава випробуваннями. Під час першого бойового виїзду він зазнав контузії. За словами дружини, попри переляк, серйозних травм тоді не було — кілька днів ротації допомогли йому відновитися та стабілізувати стан. Друге поранення, отримане в липні 2024 року, виявилося значно серйознішим та потребувало тривалішого лікування. Юлія та друзі були поруч із Владиславом у цей складний період. Попри виснаження, він наполягав на поверненні до служби, вважав, що мусить завершити розпочату справу. Навіть під час реабілітації юнак не полишав військової справи — опановував безпілотники та придбав власний дрон. 

Попри молодий вік, Владислав швидко здобув повагу серед побратимів та командирів. У вільний від бойових завдань час він часто спілкувався з дружиною.  

“Ми з ним постійно були на зв’язку, він завжди ділився ситуацією, розповідав, що відбувається, щоб він хотів змінити. Я приїздила до нього у Донецьку область декілька разів. Гуляли, часто розповідав про свої бойові задачі. У нас не було секретів одне від одного, він завжди ділився своїми переживаннями”, – розповідає дружина. 

13 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Торецька Бахмутського району Донецької області Владислав загинув. Йому було лише 23 роки… 

“Ми неймовірно пишаємося ним – нашим чоловіком, сином, близьким другом. Владислав заплатив найдорожчу ціну за вільну Україну, за нас з вами – своє життя за територіальні кордони, державний суверенітет та народ України”, – написали його близькі у петиції до Президента про присвоєння Владиславу почесного звання «Героя України». 

“Мій чоловік був не лише військовим, а людиною з великою душею. Уважний, чуйний, справжній. Завжди допомагав іншим — і на фронті, і в житті. Завжди буду пам’ятати його усмішку. Його втрату важко описати словами, але я знаю, що його добро та любов залишилися з нами. І я завжди нестиму це в собі”, – ділиться Юлія. 

У Владислава залишились дружина, рідні, близькі, друзі та бойові побратими. 

Герої навіки в наших серцях! 

Фото з відкритих джерел 



Джерело

Війна

Жертви і руйнування в українських містах: наслідки комбінованої атаки РФ

Published

on


Уночі 17 червня Росія випустила по Україні понад 440 дронів і 32 ракети. Під ударом опинилися Київ, Одеса, Запоріжжя, Чернігівщина, Житомирщина, Кіровоградщина, Миколаївщина та Київщина.

Фотокореспонденти Укрінформу працювали на місцях влучань, фіксуючи наслідки чергової російської комбінованої атаки з повітря.

У Києві під ворожим вогнем опинилися 27 локацій у різних районах. Серед них – житлові будинки, освітні заклади, об’єкти критичної інфраструктури.

Фото: Кирило Чуботін

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

За попередніми даними, загинули 15 людей, поранено 114, із яких 68 госпіталізовано.

У Солом’янському районі внаслідок влучання ракети у дев’ятиповерхівку повністю зруйновано один під’їзд. Існує загроза обвалення конструкцій. Під завалами можуть перебувати люди. Знищено 8 авто, ще 4 горіли у дворі.

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Читайте також: Ракета зайшла десь на рівні четвертого поверху: Клименко про удар по будинку в Солом’янському районі


Фото: Кирило Чуботін


Фото: Кирило Чуботін

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Також горіли п’ятиповерхівка та СТО.

У Дарницькому районі внаслідок падіння уламків сталася пожежа, було пошкоджено будівлю, у дитячому закладі вибито вікна. Частково зруйновано верхні поверхи житлового будинку. Тут загинуло троє людей.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

У Шевченківському районі сталася пожежа на верхніх поверхах житлового будинку та в нежитловому приміщенні.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Також пошкодження зафіксовано у Дніпровському, Подільському, Оболонському, Святошинському районах.

Триває гасіння пожеж та пошуково-рятувальні роботи. До ліквідації наслідків масованої атаки росіян долучені 296 рятувальників і 75 одиниць техніки Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Фото: Данило Антонюк
Фото: Данило Антонюк

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

Фото: Кирило Чуботін
Фото: Кирило Чуботін

У Києві 18 червня оголошено Днем жалоби в памʼять про жертви масованої атаки ворога на столицю.

Читайте також: В Одесі внаслідок нічної атаки пошкоджена інфекційна лікарня та корпус педуніверситету

Також на світанку росіяни масовано атакували Одесу ударними безпілотниками і зруйнували житлові будинки в історичному середмісті, дитячий садок та інклюзивний центр. Крім того, зазнав пошкоджень один з найстаріших лікувальних закладів – міська інфекційна лікарня.

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Фото: Ніна Ляшонок
Фото: Ніна Ляшонок

Постраждали щонайменше 17 людей, серед яких – вагітна жінка і 17-річна дівчина, загинула 60-річна жінка.

Триває ліквідація наслідків ворожої атаки, на місці працюють всі уповноважені служби. Правоохоронці документують черговий злочин російських військ проти цивільного населення.



Джерело

Continue Reading

Війна

У Швеції випробували винищувач JAS 39 Gripen під управлінням штучного інтелекту

Published

on


Шведський винищувач Gripen E успішно випробував систему управління польотом за допомогою штучного інтелекту, що знаменує собою значний стрибок у розвитку можливостей автономного повітряного бою і демонструє швидку інтеграцію передових технологій у майбутню оборонну стратегію Європи.

Фокус переклав статтю журналіста Пітера Сучіу про те, як Saab вперше протестував технологію ШІ на винищувачах JAS 39 Gripen.

Минулого року шведський аерокосмічний гігант Saab підтвердив, що співпрацює з компанією Helsing, що займається розробкою штучного інтелекту з метою розширення можливостей багатоцільового винищувача JAS 39 Gripen E. Їхній спільний Project Beyond передбачав інтеграцію штучного інтелекту компанії Helsing безпосередньо в основну систему винищувача Gripen, що дасть змогу бортовому комп’ютеру літака обробляти дані, оптимізуючи навантаження на льотчика.

У середу компанія оголосила про успішне завершення трьох польотів Gripen E зі встановленим агентом ШІ Centaur (“Кентавр”). Перший випробувальний політ відбувся 28 травня. Під час випробувань винищувач покоління 4++ передав свої обов’язки “Кентавру”, після чого платформа ШІ виконала “складні маневри” в бойовій обстановці за межами видимості (BVR) і дала льотчику команду відкрити вогонь”.

Під час випробувальних польотів, які проводилися над Балтійським морем, на борту все ще перебував льотчик-страхувальник, який міг узяти керування на себе в разі потреби. При цьому Centaur все одно взяв на себе командування місією, відстежуючи загрози, плануючи подальші дії і маневруючи літаком у міру необхідності.

Під час третього польоту, що відбувся 3 червня, Centaur порівнювали з пілотованим Gripen D, у якому ШІ отримував сенсорні дані в режимі реального часу, що давало йому змогу відстежувати інший винищувач JAS 39 у серії сценаріїв за межами видимості (BVR).

“Команда перевірила адаптивність Centaur, змінюючи стартові відстані, швидкості, показники і навіть відключаючи дані з C2, щоб оцінити його стійкість”, — пояснили в Saab.

“Це важливе досягнення для Saab, що демонструє нашу якісну перевагу в складних технологіях, що дає змогу штучному інтелекту працювати в повітрі, — розповідає Петер Нільссон, голова відділу перспективних програм у підрозділі аеронавтики Saab. — Швидка інтеграція та успішні льотні випробування ШІ Helsing у Gripen E демонструють прискорене нарощування можливостей нашого винищувача. Ми з нетерпінням чекаємо на продовження розроблення та вдосконалення можливостей використання цього та інших агентів ШІ, щоб укотре довести, що наші винищувачі перевершать суперників швидше, ніж ті встигнуть еволюціонувати”.


Fullscreen

Шведський багатоцільовий винищувач JAS 39 Gripen

Фото: Swedish Armed Forces

Винищувачі зі штучним інтелектом — майбутнє повітряних боїв

Льотчик-випробувач, який перебував на борту Gripen-E, назвав літак “майбутнім повітряних боїв” у Європі та за її межами.

“Нам знадобилося менше ніж півроку, щоб пройти шлях від визначення оперативного сценарію, налаштування програмних інтерфейсів, навчання, інтеграції, тестування ШІ-агента до зльоту і випробувального польоту, — розповідає Маркус Вандт, директор з інновацій та льотчик-випробувач Saab. — Це наочне свідчення унікальної архітектури програмного забезпечення Gripen, технічної зрілості Centaur, а також тісної співпраці та майстерності інженерів Saab і Helsing”.

льотчик Маркус Вандт, літак JAS 39 Gripen, Saab, Винищувач JAS 39 Gripen


Fullscreen

Шведський льотчик-випробувач Маркус Вандт

Фото: Скрин відео

Команда Project Beyond, підтримувана Шведським управлінням оборонних закупівель (FMV), що є частиною шведської концептуальної програми для майбутніх винищувальних систем, вивчила надійність штучного інтелекту і проаналізує дані останніх випробувальних польотів для подальшого навчання системи і “підвищення її можливостей BVR”. Компанії проведуть додаткові польоти протягом 2025 і наступних років.

“Ці випробувальні польоти знаменують собою крок уперед у галузі автономного повітряного бою і поворотний момент для майбутнього європейської оборони, — каже Стефані Лінгеманн, старший директор з питань повітряного простору компанії Helsing. — Ми пишаємося тим, що досягли цієї віхи разом із нашим стратегічним партнером Saab, об’єднавши передові можливості штучного інтелекту із сучасною архітектурою програмного забезпечення Gripen у рекордні терміни. Це доводить швидке нарощування потенціалу, яке може забезпечити сучасний програмний підхід до оборони”.

Винищувачі кількох країн із ШІ-льотчиками

Saab JAS 39 Gripen E — не перший літак, який може скористатися можливостями штучного інтелекту. Росія хвалиться функціями штучного інтелекту у своєму стелс-винищувачі п’ятого покоління Су-57. Кремль стверджує, що системи штучного інтелекту діють як віртуальний другий льотчик, збираючи дані з численних датчиків літака, надаючи важливу інформацію і допомагаючи льотчикам швидше приймати рішення.

ВПС США також випробували автономний винищувач X62A VISTA (Variable In-flight Simulation Test Aircraft), що являє собою сильно модифікований F-16 Fighting Falcon. Минулого року тодішній секретар ВПС Френк Кендалл, вищий цивільний чиновник військово-повітряної служби, піднявся в небо на винищувачі, керованому ШІ.

Американський винищувач X62A VISTA


Fullscreen

Американський винищувач X62A VISTA

Фото: U. S. Air Force

Під час випробувань ШІ маневрував літаком і імітував “сутичку” з пілотованим F-16, керованим льотчиком із 2-3 тисячами годин нальоту. Кендалл охарактеризував це як “приблизно рівний бій” і припустив, що проти менш досвідченого льотчика “автоматика показала б себе краще”.

Про автора

Пітер Сучіу — журналіст із Мічигану. За свою двадцятирічну журналістську кар’єру він брав участь у роботі більш ніж чотирьох десятків журналів, газет і веб-сайтів, опублікувавши понад 3200 матеріалів. Регулярно пише про військову техніку, історію вогнепальної зброї, кібербезпеку, політику та міжнародні справи. Пітер також є автором статей для Forbes і Clearance Jobs. Ви можете стежити за ним у Twitter: @PeterSuciu. Напишіть автору електронною поштою: [email protected].



Джерело

Continue Reading

Війна

Сили оборони вночі знешкодили 428 ворожих повітряних цілей

Published

on


У ніч проти 17 червня російські окупаційні війська атакували Україну 472 засобами повітряного нападу. Головний напрямок удару – Київ. Знешкоджено 428 засобів повітряного нападу противника.

Як передає Укрінформ, про це в Телеграмі повідомляє пресслужба командування Повітряних сил ЗСУ.

«У ніч проти 17 червня (із 20.00 16 червня) противник атакував 472 засобами повітряного нападу: 440 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів із напрямків: Курськ, Шаталово, Орел, Брянськ, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ – РФ, близько 280 із них – “Шахеди”; – 2 аеробалістичними ракетами Х-47М2 “Кинджал” із повітряного простору Тамбовської обл. – РФ; 16 крилатими ракетами Х-101 із літаків стратегічної авіації з повітряного простору Саратовської обл. – РФ; 4 крилатими ракетами “Калібр” із акваторії Чорного моря; 9 керованими авіаційними ракетами Х-59/69 із літаків тактичної авіації із повітряного простору Бєлгородської та Брянської областей; 1 протирадіолокаційною ракетою Х-31П. Основний напрямок удару – місто Київ», – йдеться в повідомленні.

Як зазначається, за попередніми даними, станом на 10:00 протиповітряною обороною знешкоджено 428 засобів повітряного нападу противника, 262 збито вогневими засобами, 166 – локаційно втрачені: 239 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) збито вогневими засобами, 163 — локаційно втрачені/подавлені РЕБ; – 2 аеробалістичні Х-47 М2 “Кинджал” (1 – лок. втр.); 15 крилатих ракет Х-101; 8 керованих авіаційних ракет Х-59/69 (1 – лок. втр.); 1 протирадіолокаційна ракета Х-31П (лок. втр.).

За інформацією пресслужби, зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 10 локаціях, падіння збитих (уламки) у 34 локаціях.

Читайте також: На фронті за добу сталося 186 боєзіткнень, найбільше атак – на Покровському напрямку

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

Як повідомлялось, уночі 17 червня у Києві 27 локацій перебували під комбінованою російською атакою. За попередніми даними, загинули 14 людей. Внаслідок комбінованої російської атаки столиці постраждали 114 людей, із них 68 – госпіталізовані.

Фото: Повітряні Сили



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.