Відбудова
У Чернігові відновили дитсадок і харчоблок лікарні за підтримки Латвії та ПРООН
На церемонії відкриття об’єктів заступниця міністра розвитку громад та територій Марина Денисюк зазначила, що Латвія підтримує Чернігів з 2023 року. Саме тоді було започатковано проєкт “Латвія для Чернігова: реконструкція соціальної інфраструктури”.
Проєктом передбачено відновлення 5 об’єктів соціальної інфраструктури у Чернігівській області, пошкоджених внаслідок збройної агресії РФ. Відбудова харчоблока лікарні та дитячого садочка – частина цієї ініціативи. Денисюк висловила вдячність за її реалізацію уряду Латвії та ПРООН.
Зазначається, що пошкоджену навесні 2022 року вибухом касетної бомби будівлю харчоблока Чернігівської обласної лікарні було істотно модернізовано. Завдяки встановленню нового обладнання та оптимізації робочих процесів вдалося покращити умови праці персоналу харчоблока. Крім того, вдалося зменшити споживання електроенергії на 40%, а час приготування страв – на 30%.
Дитячий садок №19 у Чернігові зазнав пошкоджень також навесні 2022 року, зокрема, вибухова хвиля вибила понад 90% вікон і дверей. Заклад повністю відремонтували: відновили дах та фасад, замінили вікна та двері, відбудували пошкоджені стіни. Будівлю термомодернізували та зробили інклюзивною Також відновлено асфальтове покриття на території.
Завдяки економії коштів вдалося додатково придбати 51 дитяче ліжко. Тепер понад 150 вихованців зможуть повернутися до повноцінного навчання у садочку.
На офіційному відкритті обох об’єктів були присутні заступниця голови Чернігівської ОДА Жанна Шерстюк, посол Латвії Ілгварс Клява, заступник постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс.
Як повідомлялося, за даними Мінрозвитку, з початку повномасштабного вторгнення в Україні було пошкоджено понад 3400 закладів освіти, ще 365 – зруйновано повністю. З медичної інфраструктури 1900 об’єктів пошкоджено, 300 – зруйновано.
Фото: Мінрозвитку
Про це у Телеграмі повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, передає Укрінформ.
«Житлова політика у бюджеті-2027 – це 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше, ніж торік. Житло залишається одним із державних пріоритетів, і цифри це підтверджують», – йдеться в повідомленні.
За інформацією депутата, на програму забезпечення житлом громадян через «єОселю» планується спрямувати 45 млрд грн, на 27,9 млрд грн більше, ніж цьогоріч.
На компенсації за пошкоджене та втрачене житло у межах програми «єВідновдення» – 24,4 млрд грн (+8,9 млрд грн), на компенсації ветеранам з інвалідністю I та II груп за програмою «Житло для ВПО з ТОТ» – 6,9 млрд грн (+1,2 млрд грн).
Ще 5,5 млрд грн (+0,3 млрд грн) закладено у спеціальному фонді на реалізацію програми HOME (реалізується за підтримки ЄБРР)
На забезпечення житлом військових у проєкті документа передбачено 2,4 млрд грн.
0,7 млрд грн отримає Фонд енергоефективності для реалізації проєктів з енергоефективності житла та фінансування відновлення зруйнованого житла.
Як повідомлялося, у проєкті Державного бюджету на 2027 рік передбачене зростання доходів на 8,7% до 5,6 трлн грн, видатків – на 13,5% до 7,3 трлн грн. Потреба у міжнародній допомозі оцінюється у 52,6 млрд доларів.
Нідерланди ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє РЄ.
“Нідерланди офіційно ратифікували конвенцію Ради Європи про створення Міжнародної комісії з розгляду вимог для України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що Гаага, де розташовані численні міжнародні організації, буде місцем розміщення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду вимог поряд із Реєстром збитків для України.
Постійний представник Нідерландів при Раді Європи – посол Андре Гаспельс передав ратифікаційну грамоту конвенції до штаб-квартири організації у Страсбурзі.
Документ було передано у присутності генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе.
Для набуття конвенцією чинності її мають ратифікувати 25 держав. Станом на 15 вересня конвенцію підписали 40 країн. Дев’ять держав та Європейський Союз також її ратифікували.
Нідерланди зіграли важливу роль у переговорах стосовно конвенції, а зараз очолюють підготовчий комітет, створений у лютому 2026 року. Його завдання – закласти операційні та практичні основи для роботи майбутньої комісії.
Компенсаційна комісія є другим елементом комплексного механізму компенсацій для жертв війни Російської Федерації. Вона спиратиметься на вже створений Реєстр збитків, який також розташований у Гаазі. Після створення комісія розглядатиме, оцінюватиме та ухвалюватиме рішення щодо вимог, внесених до Реєстру, визначатиме розмір компенсації у кожному конкретному випадку.
Міжнародна комісія також розглядатиме вимоги, отримані після інтеграції Реєстру до її структури, як це передбачено конвенцією.
Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків додали ще три категорії, які фіксуватимуть втрати бізнесу.
Фото: coe.int
Прем’єр-міністр Сергій Корецький обговорив зі спікером Палати представників парламенту Японії подальшу співпрацю у сфері відновлення України.
Про це Прем’єр-міністр повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Зустрілися у Києві зі спікером Палати представників парламенту Японії Ейсуке Морі <…> Говорили про підтримку української енергосистеми. Вдячні уряду Японії та JICA за вже надане обладнання. Важливо пришвидшити передачу силових трансформаторів, які потрібні прифронтовим регіонам уже цієї зими», – йдеться в повідомленні.
Також Корецький запросив японський бізнес активніше долучатися до відновлення України в енергетиці та інфраструктурі і наголосив на готовності створювати необхідні умови для спільних проєктів.
Розраховує Україна і на партнерство з Японією у створенні страхового механізму для бізнесу, який працює в умовах постійних російських атак.
Прем’єр-міністр подякував партнерам за всебічну підтримку України з початку повномасштабного вторгнення, бюджетна складова якої вже перевищила 20 млрд дол.
Як повідомляв Укрінформ, міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник провів зустріч із послом Японії в Україні Масаші Накаґоме; основною темою стала підготовка до опалювального сезону.
-
Усі новини1 тиждень agoщо сказала в інтервʼю Настя Каменських, окрім кісти від мови (фото)
-
Війна1 тиждень agoДрапатий скасував понад 30 застарілих наказів Генштабу
-
Усі новини1 тиждень agoякий флагман кращий у 2026 році (відео)
-
Усі новини1 тиждень agoBluetti представила потужну станцію Pioneer 5000 (фото)
-
Події1 тиждень agoДовженко-Центр отримає фінансування для збереження 62 тисяч кіноплівок
-
Усі новини1 тиждень agoжінка вийшла заміж за злочинця, засудженого до смертної кари (фото)
-
Війна1 тиждень agoПамʼяті прикордонника, старшого лейтенанта Максима Шмирка
-
Політика1 тиждень agoМосква не повинна увійти в зиму з розумінням, що терор України зійде їй з рук