Про це пресслужба установи повідомила у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«У 2025 році понад 135 мостів на дорогах загального користування державного значення по всій Україні потребують ремонту для збереження їх у нормальному робочому стані та організації безпеки дорожнього руху для всіх його учасників. Вже розпочаті роботи на 33 штучних спорудах у різних областях України», – йдеться в повідомленні.

В Агентстві наголошують, що роботи виконують у межах передбаченого фінансування на поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Особлива увага зосереджена на роботах у прифронтових регіонах. Зокрема, вони тривають роботи у Кіровоградській, Чернігівській, Запорізькій та Миколаївській областях.

Як повідомлялося, Україна в квітні 2025 року отримає перший транш із запланованих 432 млн дол. США в межах проєкту DRIVE на відновлення транспортної інфраструктури.

Фото ілюстративне

За словами Марченка, додаткова непрофінансована потреба становить близько $10 мільярдів. 

“Для залучення коштів на пріоритетні сфери відновлення ми маємо впроваджувати декілька стратегій. По-перше, Україні необхідна підтримка міжнародних партнерів і донорів, зокрема, міжнародних банків з реконструкції та розвитку. По-друге, це – залучення інвестицій від приватного сектору. Оскільки всі внутрішні ресурси держбюджету спрямовуються на оборону, що є незмінним пріоритетом в умовах воєнного стану”, – зауважив міністр.

Він наголосив, що уряд працює над розширенням співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та збільшенням залучення приватного сектору у відбудову та відновлення через реформи та інноваційні механізми фінансування.

Пріоритетними сферами для фінансування швидкого відновлення на найближчий рік є житло, енергетика, соціальна та критична інфраструктура, транспорт і соціальний захист.

Як повідомлялось, із 2024 року Мінфін впроваджує новий механізм управління публічними інвестиціями (PIM, Public Investment Management). Цей підхід спрямований на систематизацію всіх проєктів відновлення та розвитку, що є особливо актуальним за умов обмеженості ресурсів.

Для фінансування вже відібрано 92 проєкти з Єдиного проєктного портфеля. Це проєкти у сферах охорони здоров’я, соціального захисту, освіти, транспорту, енергетики та інші.

Фото: mof.gov.ua

Про це повідомила пресслужба установи, передає Укрінформ.

«ЦЗО – перша в Україні та Європі централізована закупівельна організація, коли можна закуповувати і товари, і послуги. Це роботи безпосередньо з будівництва, експлуатаційного утримання доріг та розробка проєктної документації», – йдеться в повідомленні.

За словами очільника агентства Сергія Сухомлина, централізовані закупівлі для мережі регіональних служб відновлення працюватимуть за принципом маркетплейсу, як діють вже існуючі в Україні схожі установи: ЦЗО збиратиме всі тендери в єдиному каталозі з уніфікованими правилами та прозорими умовами. Замовник робіт або послуг направляє заявку ЦЗО. Організація визначає вид закупівлі і формує тендерну документацію. Далі ЦЗО проводить закупівлю і визначає переможця. Замовник укладає договір з переможцем та організовує виконання договору, здійснює платежі. ЦЗО звітує.

В Агентстві відновлення очікують, що запровадження нової системи закупівель призведе до економії часу та ресурсів, а також до зменшення корупційних ризиків, підвищення конкуренції та залучення інвестицій.

Керуватиме організацією генеральний директор, а також наглядова рада з незалежними членами, яка запуститься до кінця цього року.

Закупівлі ЦЗО буде здійснювати для обласних служб відновлення, Групи управління проєктами та дочірніх підприємств Агентства відновлення. Також є можливість здійснювати закупівлі для інших замовників будівництва за запитом (органи місцевого самоврядування, обласні військові адміністрації, державні підприємства тощо).

Як повідомлялося, Кабінет міністрів 1 квітня 2025 року ухвалив рішення про створення Центральної закупівельної організації при Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України. Це рішення дозволить в першу чергу мінімузувати корупційні ризики, уніфікувати підходи, дасть можливість для українських і міжнародних компаній чесно змагатися в тендерах, оптимізувати витрати державних і донорських коштів.