Рятувальник на місці події в Одесі. Фото: t.me/dsns_telegram

У понеділок пізно ввечері, 21 квітня, росіяни атакувати Одесу ударними безпілотники. Внаслідок атак є багато пошкоджень та декілька постраждалих осіб.

Про це у Telegram повідомляє ДСНС України.

Реклама

Наслідки обстрілу Одеси 21 квітня ввечері

“Зайнялися пожежі, які ліквідовували рятувальники, добровольці, пожежний підрозділ Національної гвардії України та підрозділ Одеської міської ради”, — йдеться у повідомленні.

Через ворожу атаку було пошкоджено цивільну інфраструктуру, житлові будинки, навчальний заклад та транспортні засоби. За попередніми даними, постраждали щонайменше 3 людини.

“Від ДСНС залучено 78 вогнеборців та 21 одиниця техніки”, — додали надзвичайники.

Нагадаємо, що Одеса опинилися під атакою дронів, внаслідок чого приблизно о 22:00, 21 квітня, в місті лунали звуки вибухів.

Також ми писали, що трохи більше тому у Києві оголосили повітряну тривогу. Причиною сигналу теж стали ворожі безпілотники.

Реклама

Президент США Дональд Трамп. Фото: Reuters

Майбутнє російсько-української війни дедалі більше залежить не лише від ситуації на фронті, а й від міжнародної дипломатії. Сигнали, які надходять із Вашингтона, свідчать: Україна входить у складну фазу переговорного процесу, в якій важливо не втратити суб’єктність. Дедалі очевидніше — США можуть зосередитися не на пошуку перемоги, а на збереженні обличчя. Усе частіше звучить думка: можлива нова спроба “домовитися” з Путіним. Але яку ціну за це доведеться заплатити Україні?

Журналісти Новини.LIVE запитали про це у політологині Людмили Покровщук. 

Реклама

Санкції для Росії 

Паралельно зі спробами політичного тиску на Росію, США використовують санкційний інструмент. Однак, як виявляється, реальний ефект таких обмежень значно менший, ніж очікувалося. Причина — численні винятки, що дозволяють обходити заборони через спеціальні дозволи Мінфіну. Такий підхід не лише нівелює мету санкцій, а й створює простір для гібридних маніпуляцій з боку РФ. Водночас Україна потребує не символічних заходів, а дієвого ізолювання агресора від світової економіки.

“Треба вести більш жорстку позицію, проти Росії. Тому що ті санкції, які зараз є, саме від Сполучених Штатів зауважу, коли вони вводять санкції, то в Міністерстві Фінансів вводять потім такі генеральні довіреності. І генеральні довіреності видаються підприємствам, яким дозволяється ці санкції не виконувати певною мірою. А нам потрібно, щоб ці санкції повністю виконувалися і саме, щоб вони були більш жорсткими. Тобто потрібно певне таке, не то б сказати ембарго, але більш жорстка позиція щодо зброї”, — каже політологиня Людмила Покровщук. 

Фактично це означає: що навіть під санкціями Росія зберігає доступ до критичних ресурсів, зокрема до технологій подвійного призначення. Без посилення санкційної політики Москва й надалі фінансуватиме війну шляхом міжнародних каналів.

Кому вигідна пауза у війні

Ідея короткострокового перемир’я, що її просуває частина американського істеблішменту, має привабливий вигляд лише на перший погляд. Насправді ж йдеться не про завершення війни, а про відкладений конфлікт із високими ризиками. За відсутності чіткого механізму контролю за дотриманням домовленостей, такі ініціативи створюють ілюзію миру. Росія отримує час на перегрупування, а Захід — змогу тимчасово “вимкнути” війну з інформаційного порядку денного. Україна ж у цьому сценарії — єдина, хто реально ризикує.

“Якщо Трамп вийде на сто днів з оцим частковим, то це, в принципі, вже є прогрес. Але тут також є певна пересторога. Якщо він вийде і заявить, що є часткове перемир’я, то ми повинні розуміти, як воно буде відбуватися. Що таке часткове перемир’я? Як буде це контролюватися? А часу вже зовсім мало. В принципі, часу вже немає в нього. Тому на сьогодні дуже-дуже складний процес”, — зазначає експертка.

Досвід попередніх “перемир’їв” — Мінських домовленостей — демонструє, що такі формати не працюють без жорстких гарантій. І найголовніше — без готовності карати порушника.

Симпатія Трампа до Путіна

Особисте ставлення Дональда Трампа до Володимира Путіна давно викликає запитання у політичних аналітиків. У цьому контексті важливо розуміти, що Трамп сприймає Росію не як загрозу, а як імперію, яку варто поважати. Така позиція не лише небезпечна, а й деструктивна для глобального балансу сил. 

“Він імператор, у нього така політика. Йому, в принципі, може не подобатися те, що Путін робить в Росії. Але це він робить в Росії, і Трампу на це все одно. Але за його словами, Росія — це імперія”, — зауважує експертка. 

Це пояснює, чому Трамп часто відмовляється від оцінок дій Кремля, пропонуючи “домовитися як лідери”. І саме тут криється найбільша небезпека для України.

Трамп зацікавлений у Росії

Поза межами публічного обговорення існує ще один — економічний — вимір американсько-російських відносин. І тут ключовим є регіон Арктики, багатий на ресурси та стратегічно важливий у військовому контексті. Трамп, як бізнесмен, не може ігнорувати ці можливості, особливо в умовах конкуренції з Китаєм. Саме тому навіть під час війни зберігається кулуарна економічна комунікація з РФ. Цей чинник суттєво ускладнює прозорість політики США щодо війни в Україні.

“Росія Дональду Трампу потрібна, щоб вирішити ряд питань, які його дуже цікавлять. Перше, це, звісно, питання Арктики. І от якщо ми подивимося, що Дмитрієв привіз перший раз, коли приїхав у Вашингтон. Там дуже великий був економічний блок по Арктиці. Це те, що було потрібно самому Трампу”, — каже політологиня.

З огляду на це, можна припустити, що стратегічні угоди в Арктичному регіоні стають однією з карт у перемовному процесі. І тут інтереси України можуть легко відійти на другий план.

Раніше ми писали, що Трамп зробив заяву про останні зустрічі України та РФ. А також про те, що Келлог пояснив, на що розраховувати Україні щодо перемир’я. 

Реклама

Ракетоносії РФ. Фото ілюстративне: REUTERS

РФ досі утримує на патрулюванні у Чорному морі ракетоносій із “Калібрами”. У Середземній акваторії наразі також спостерігається присутність декількох військових кораблів Росії.

Про це 22 квітня повідомили у Військово-Морських силах Збройних сил України.

Реклама

Кількість кораблів у морях

У Чорному морі перебуває один військовий корабель Росії, який може випустити до 6 ракет. У Середземне на рейди виведено 2 судна РФ, які споряджені 12 “Калібрами”. В Азовській акваторії присутності ворога не зафіксовано.

Рух Керченською протокою

Протягом минулої доби до Чорного моря Керченською протокою зайшло 4 судна, які потім продовжили рух у бік Босфору. До Азовської акваторії не зайшло в інтересах РФ жодного корабля. У ВМС додають: Росія продовжує порушувати Міжнародну конвенцію з охорони людського життя на морі від 1974 року, вимикаючи системи автоматичної ідентифікації, що ускладнює моніторинг руху транспортних засобів.

Нагадаємо, нещодавно ми писали про дронову атаку на Одесу. А також про вибухи, які чули в місті.

Реклама