Національний банк України 25 квітня 2025 року ввів в обіг нову пам’ятну монету “Чорнобиль. Відродження. Лось європейський”, присвячену 39-й річниці Чорнобильської катастрофи.

Про це у Телеграмі повідомила пресслужба НБУ, передає Укрінформ.

Зазначається, що монета є п’ятою у серії, присвяченій відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника. Лось європейський (Alces alces), зображений на монеті, занесений до Червоної книги України з 2017 року та став символом відновлення природних екосистем Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лося європейського (елемент оздоблення – тамподрук), над яким угорі – лосиця з малям. Аверс прикрашає символічне колесо життя у вигляді стилізованого міжнародного знаку “Радіаційна загроза”, оповитого листям, навколо якого зображені тварини, популяції яких розвиваються у зоні відчуження.

Монета номіналом 5 гривень виготовлена з нейзильберу тиражем 40 тис. штук, з яких 20 тис. у сувенірному пакуванні. Авторкою ескізів є художниця Наталія Фандікова.

Придбати монету можна буде з 29 квітня 2025 року в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ та поступово в банках-дистриб’юторах, перелік яких розміщено на сайті Нацбанку.

Читайте також: МЗС у роковини аварії на ЧАЕС: Світ має зробити висновки з помилок минулого

Як повідомляв Укрінформ, 17 квітня Національний банк України увів в обіг нову пам’ятну монету «Великодня радість. Писанка», яка має форму традиційної української писанки.

Фото: НБУ

Працівники приватного підприємства “Роднік” почали роботи з облаштування Алеї Слави на честь полеглих місцевих захисників в Ізмаїлі Одеської області.

Про це розповів заступник міського голови Ізмаїла Сергій Лузанов, повідомило “Суспільне”.

Меморіал буде розташований у північній частині Площі Перемоги, навколо великої клумби з ялинкою. Композиція складатиметься з основних елементів — вогників, стели та конструкцій із фотографіями загиблих. Також на території встановлять флагштоки з Державним Прапором та прапором Ізмаїла, а землю навколо застелять газонним покровом, стійким до витоптування. Спочатку на території зробили розмітку, наразі тривають земельні роботи. Точну дату завершення будівництва поки не називають. 

Утім раніше кореспондентка Інтента із посиланням на систему електронних закупівель Prozorro, повідомляла, що Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міськради підписало договір з приватним підприємством “Роднік” депутата міської ради Ігоря Дехтярьова на облаштування Алеї Слави на площі Перемоги.

Сума контракту склала 12 мільйонів 400 тисяч гривень. Це на 137,5 тисяч менше за максимальну ціну, запропоновану замовником. 

Торги провели з другої спроби через нюанс із поданою учасником документацією. Зазначимо, що в обох випадках претендент був один і той самий – ПП “Роднік”. Причиною відмови єдиному учаснику на першому аукціоні стали інфляційні процеси, які “Роднік” включив до складу договірної ціни. Оскільки такі тонкощі не передбачені умовами закупівлі, тому представник замовника відхилив пропозицію претендента. А от вдруге аукціон визнали таким, що відбувся. 

У другій половині 31 березня підрядник вже розташував будівельні вагончики на площі Перемоги на знак початку робіт. Фінансувати їх будуть у два етапи: у 2025 році з міського бюджету виділять 6,37 мільйона гривень, а решту коштів заплатять у 2026-му році. Алею розташують у північній частині площі, через дорогу від Ізмаїльської міської центральної лікарні. Планують висадити багаторічні квіти, а також композицію у національних кольорах зі 160 петуній – жовтих та блакитних. На залізобетонному фундаменті встановлять стенд із портретами загиблих, конструкції для кріплення фото та покладання квітів.

Передбачене також освітлення: навколо Алеї змонтують шість світлодіодних світильників на металевих опорах, 72 ґрунтових світильників та підсвітку портретів. Для догляду за зеленою зоною буде підведено трубопровід. Завершити роботи планують до 15 грудня 2026 року. 

У 2024 році місце розташування Алеї Слави визначили шляхом онлайн-голосування. Площа Перемоги отримала найбільшу підтримку – 40,5% голосів. Восени минулого року архітекторка Ольга Пашевська розробила концепцію майбутнього меморіалу, а міська рада замовила за 198 тисяч гривень ескізний проєкт місцевій фірмі “Геоінформсервіс”.

Кирило Бойко

Як до цього прийшла, Людмила Прокопечко розповіла у соцмережі

Голова Доброславської селищної ради Людмила Прокопечко нарешті власноруч взялася пекти паски.

Про це вона повідала у зворушливому дописі у соцмережі.

«В нашій родині Великдень завжди вважався одним з найважливіших свят. Жили ми в селі, в якому з храму, величної споруди, яку було видно за кілька кілометрів, радянська влада зробила склад якихось хімікатів, а пізніше храм взагалі зруйнували. Дітям у школі забороняли навіть говорити про Паску. Наші батьки завжди готувалися до цього свята, бо завжди святкували його на своїй далекій батьківщині, звідки їх примусово виселили, а точніше просто вигнали. Ну а ми, дітлахи, з нетерпінням чекали Великодня, бо щороку до свята нам купували новий, святковий одяг, а ще в цей день було дуже багато всього смачного. А ще була передвеликодня магія, коли мама пекла паски, і пахощі від них розносилися по всій вулиці, а ми бігли до бабусі писати писанки. А у неділю нас будили раненько, і мама з татом казали нам: дівчата, Христос Воскрес!

Я раніше ніколи не пекла пасок, бо навіщо, якщо можна взяти у мами. Вона їх пекла багато, так що вистачало не тільки нам, а й сусідам. Коли мама вже була слабкою і не могла сама пекти паски, їх пекла сестра, теж для всіх, але мама завжди питала мене, чому я  сама не печу  пасок. Я віджартовувалася, але і сама себе часто запитувала, чому, коли всі мої знайомі і друзі печуть паски,  мене якось зовсім не тягне цим займатися. І тільки коли мами не стало, я відчула раптом якусь прямо фізичну потребу спекти паски на Великдень. І от роблю це вже четвертий рік, в пам’ять про маму. І завжди, як колись мама, хвилююся, щоб тісто вдалося, щоб паски добре зійшли, і радію, коли все вдається», – розповіла Л. Прокопечко.

ВАС ЦЕ МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ:

• Нащадки німців-колоністів відвідали на Одещині села своїх предків і подарували громаді пожежну машину та школі мікроавтобус

• Жителям сіл Одещини замість стаціонарних відділень Ощадбанк запропонував послуги пересувного офісу

Микола Заєць, редактор стрічки новин