За його словами, підрозділи Нацгвардії продовжують ефективно виконувати завдання на ключових напрямках фронту та відбивають атаки РФ на півночі Харківської області, на Куп’янському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському, Новопавлівському, Оріхівському напрямках, а також на південних рубежах.

Нацгвардійці виконують завдання з посилення і прикриття ділянок державного кордону, а також контрдиверсійні дії та спеціальні операції.

Бригади оперативного та спеціального призначення, ротно- і батальйонно-тактичні групи ефективно знищують сили і засоби росіян, водночас утримуючи займані позиції.

З початку 2025 року вздовж усієї лінії зіткнення підрозділи Нацгвардії знищили 597 танків, 903 одиниці бронетехніки, 3282 одиниці автомобільної техніки російських військ.

Як наголосив Півненко, окрема увага зосереджена на протидії російським засобам аеророзвідки.

Нацгвардійці знищили вже 923 безпілотники типу “Орлан”, Zala, Supercam за допомогою FPV-дронів.

Важливим компонентом бойової ефективності Півненко назвав підсилення бригад самохідною артилерією калібру 155 мм: DITA, Zuzana та українською “Богданою”. Взаємодія з аеророзвідкою дозволяє точково вражати логістику, командні пункти, скупчення особового складу і техніки росіян.

За словами командувача, триває нарощування спроможностей у сфері застосування безпілотних систем. Зокрема розвивається напрямок застосування дронів на оптоволокні, розширилось використання ударних БпЛА типу Heavy Shot, Nemesis та FPV-дронів різної модифікації, що безпосередньо впливає на динаміку знищення ворожої техніки, вогневих засобів та артилерійських систем.

Як результат, підкреслив Півненко, лише цього року знищено 433 склади БК та ПММ, 2864 артилерійські системи, 60 РСЗВ, 31 ЗРК.

Як повідомляв Укрінформ, командувач Нацгвардії прийняв рішення щодо переформатування окремого загону безпілотних систем спеціального призначення “Тайфун” в окрему військову частину.

У серпні 2024 року відбулась презентація цього підрозділу.

Фото: facebook.com/OleksandrPivnenko

Ярмак закликав виїжджати за місто та триматися далі від стратегічної та критично важливої інфраструктури. Попередження для українців військовий опублікував у сториз на своїй сторінці в Instagram.

“На жаль, це тільки початок, нас чекає жахлива кривава осінь. По можливості виїжджайте жити за місто, до родичів, в будь-які умови, подалі від стратегічних об’єктів критичної інфраструктури! Реагуйте на тривоги”, — написав військовослужбовець.

Олександр Ярмак служить з 2022 року

Зазначимо, Олександр Ярмак добровільно мобілізувався до ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення РФ до України у 2022 році. Репер брав участь у боях у Харківській області й очолював взвод операторів FPV-дронів. З вересня 2024 року Ярмак став командиром R&D підрозділу 412-го полку Сил безпілотних систем та командиром роти.

Обстріли Києва: що відомо

Загалом під час масованої атаки на Україну в ніч на 17 червня росіяни використали 472 засоби повітряного нападу, зокрема безпілотники типу “Шахед”, крилаті, керовані авіаційні та аеробалістичні ракети. Основним напрямком ворожого удару був Київ, найбільше руйнувань зафіксовано в Солом’янському та Дарницькому районах. Київська міська військова адміністрація станом на 11:20 повідомляла про 14 загиблих і 114 поранених. Також під атакою були Запоріжжя та Одеса.

Попередню масовану комбіновану атаку на Київ дронами типу “Шахед” та балістичними ракетами росіяни здійснили в ніч на 10 червня. Під ударом опинилися кілька районів, у місті зайнялися пожежі.

Про це у коментарі Укрінформу розповів начальник управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Херсонської обласної прокуратури Олексій Бутенко.

“Правоохоронні органи продовжують системну роботу зі встановлення фактів злочинів, скоєних російськими військовими та представниками окупаційної влади проти цивільного населення під час окупації населених пунктів Херсонщини”, – поінформував Бутенко.

За його словами, на цей час вже підтверджено існування щонайменше 13 катівень, які окупанти облаштували на території області – 11 із них на деокупованих територіях, ще 2 – на тимчасово окупованих. Найбільша кількість таких місць – у Херсонському районі (7), ще 4 – у Бериславському, по одній – у Генічеському та Каховському районах.

“Із початку повномасштабного вторгнення ми фіксуємо системні факти насильницьких зникнень активістів, представників місцевої влади, волонтерів, журналістів та інших цивільних. Людей утримували в нелюдських умовах, піддаючи тортурам, фізичному та сексуальному насильству. Є задокументовані випадки катувань до смерті”, – зазначає Бутенко.

За його словами, наразі встановлено понад 1,5 тис. осіб, які зазнали катувань. Більшість з них вже визнано потерпілими та допитано в межах кримінальних проваджень. Також розслідується близько 50 випадків убивств цивільних за наслідками катування, зокрема встановлені три факти смерті осіб вже після звільнення від отриманих травм за результатами катування.

Серед прикладів катувань, він розповів історію викладачки музики в окупованому Херсоні, яка відмовилася співпрацювати з окупантами та продовжувала викладати дітям онлайн за українською програмою. У серпні 2022 року російські військові провели обшук у неї вдома, після чого, одягнувши їй і чоловікові пакети на голови, вивезли до катівні в підвалі захопленої офісної будівлі.

Жінку били по голові, руках і спині, застосовували електричний струм через дроти, підключені до грудей. Катували за проукраїнську позицію, змушували перейти на російські освітні стандарти. Понад тиждень її утримували в голоді, без медичної допомоги, у повній ізоляції.

Перед звільненням змусили записати відео з неправдивими свідченнями та підписати документи, зміст яких їй не повідомили.

Інша жінка – волонтерка, яка займалась доставкою продуктів харчування нужденним, була викрадена разом із групою інших цивільних під час волонтерської діяльності. Їх відвезли до тієї ж катівні.

Потерпілу били руками, ногами, палицями, підключали струм через дроти до рук. Вона понад місяць провела в тісній камері, де її тримали голодною. Перед звільненням окупанти імітували розстріл, після чого залишили її та інших осіб у полі за межами міста.

Херсонський підприємець потрапив до ізолятора тимчасового тримання в серпні 2022 року – за підозрою в організації проукраїнських мітингів. Його неодноразово допитували із застосуванням тортур. Зафіксовано факти сексуального насильства, у тому числі тортур струмом та зґвалтування сторонніми предметами. Після тижня утримання його звільнили – без пояснень і без жодних документів щодо причин затримання.

За словами Бутенка, тортурами намагались змусити людей співпрацювати з окупаційною владою – зокрема, працівників освіти, правоохоронців, представників органів місцевого самоврядування.

“У багатьох випадках за звільнення вимагали викупи. Суми сягали сотень тисяч гривень. Сплачувати їх змушували самих потерпілих або їхніх родичів”, – наголошує прокурор.

Як наголосив Бутенко, більшість осіб, які пережили катування, сьогодні потребують професійної медичної та психологічної допомоги. Таку допомогу надають як в Україні, так і за кордоном – її забезпечують національні та міжнародні організації, до яких звертаються постраждалі.

“Окрім того, в Херсонській обласній прокуратурі діє відділ підтримки потерпілих і свідків, який супроводжує людей на всіх етапах розслідування. Наші колеги допомагають з документами, комунікацією та наданням необхідної підтримки”, – говорить Бутенко.

Наразі, за його словами, вже ідентифіковано та повідомлено про підозру 108 особам, причетним до катувань цивільних. Серед них – військовослужбовці ЗС РФ, співробітники ФСБ, росгвардійці, учасники незаконних збройних формувань.

У рамках 52 кримінальних проваджень до суду направлено 49 обвинувальних актів щодо 105 осіб. 10 осіб уже засуджено – суди ухвалили обвинувальні вироки.

“Ми не зупиняємось. Розслідування триває. І ми зробимо все можливе, щоб кожен, хто катував наших людей, хто знущався з них, поніс справедливе покарання. Жоден злочин не залишиться поза увагою правоохоронних органів”, – підкреслив Бутенко.

Як повідомляв Укрінформ, загалом слідчі Херсонщини розслідують 4,5 тисячі проваджень за фактом воєнних злочинів росіян. Лише поліція виявила 12 катівень на Херсонщині.

ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, зокрема місто Херсон. Частина області, розташована на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами.