Connect with us

Події

В Україні презентують досвід польських музеїв у сфері сучасної історичної освіти

Published

on



В Україні 7 травня відбудеться онлайн-майстер-клас «Історія наживо: сучасна освіта в музеях», учасники якого дізнаються надихаючі приклади з польських музеїв.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій.

«7 травня об 11:00 відбудеться онлайн-майстер-клас «Історія наживо: сучасна освіта в музеях». Захід для музейників організовує фундація OBMIN у співпраці з Фундацією польсько-німецької співпраці та Міністерством культури та стратегічної комунікації України», – ідеться в повідомленні.

Зазначається, що сучасна історична освіта в музеях виходить за межі шкільної програми. Зокрема, це простір для діалогу, переживань і зустрічей – між людьми та з автентичними свідками минулого.

Під час презентації йтиметься про те, як сучасні дидактичні методи можуть пробуджувати інтерес до історії, зміцнювати зв’язок із культурною спадщиною та заохочувати критичне мислення й розвивати креативність.

Читайте також: У Києві відбудеться національний форум-діалог «Українська музична індустрія: слухай, захищай своє»

Учасники заходу розглянуть можливості та виклики музейної історичної освіти, а також дізнаються надихаючі приклади з польських музеїв.

Майстер-клас проведе історикиня мистецтва, експертка з музейної педагогіки, директорка Музею Марії Склодовської-Кюрі у Варшаві Барбара Голембьовська.

Як зауважили у МКСК, вона має багаторічний досвід у сфері музейної освіти, зокрема, в Музеї Юзефа Пілсудського в Сулеювку та Музеї Народовому у Варшаві, а також є авторкою публікацій про музейну педагогіку та секретарем правління польської асоціації музейних освітян Forum Edukatorów Muzealnych.

Під час зустрічі буде забезпечений синхронний переклад українською мовою.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні відбувся онлайн-захід «Музеотерапія: Мистецтво зцілення» у межах серії «Музеї майбутнього».



Джерело

Події

суд почав розгляд справи по суті і заслухав експертів

Published

on


Тернопільський міськрайонний суд розпочав розгляд справи по суті за позовом художника Івана Марчука про визнання недійсним договору щодо передачі прав на зображення його картин.

Як повідомляє кореспондентка Укрінформу, на засіданні заслухали експертів та вступні слова учасників процесу.

Фахівці Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, які проводили експертизу підпису одного із відповідачів Ігоря Апостола на ліцензійному договорі, дали свідчення у режимі відеоконференції.

“Внаслідок проведеного тривалого за часом дуже ретельного дослідження нами було підготовано висновок по даній справі, який є в розпорядженні суду. Була встановлена досить значна кількість істотних, стійких, стабільних розбіжностей між підписами у досліджуваному документі і підписами, наданими в якості зразків, на підставі яких ми дійшли до категоричного висновку про те, що підписи на досліджуваному документі від Апостола Ігоря були виконані не ним, а іншою особою”, – зазначила завідувачка лабораторії почеркознавчих та технічних досліджень документів Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Олена Савчук.

На запитання учасників процесу, чи не стало перешкодою для експертів відсутність експериментальних зразків підпису, наданих Ігорем Апостолом, Олена Савчук відповіла, що наданих документів було достатньо для дослідження.

Після допиту експертів суддя дав повторну можливість сторонам виступити із вступним словом, зважаючи на те, що відбулися зміни предмета позову та у доказовій базі.

Читайте також: Права на картини Марчука: суд прийняв заяву про зміну предмета позову

Адвокат Наталія Калініченко зазначила, що Іван Марчук звернувся до суду з позовом про визнання оскаржуваного договору недійсним з підстав помилки та обману. Але, за її словами, після отримання результатів експертизи підпису Ігоря Апостола сторона позивача уточнила предмет позову і просить суд визнати, що майнові права інтелектуальної власності Івана Марчука на створені ним твори не передані ліцензіатам за ліцензійним авторським договором №1 від 21 травня 2020 року та відсутні у відповідачів, їх правонаступників та субліцензіатів.

Калініченко наголосила, що договір є нікчемним через недотримання письмової форми. Адвокатка пояснила, що укладений між Марчуком і відповідачами документ є договором у сфері розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

“Він передбачає передачу виключної ліцензії. А це означає, що є дві сторони: ліцензіар, тобто Марчук та ліцензіат – в даному випадку це чотири особи, які є відповідачами у справі. Враховуючи те, що на договорі відсутній підпис Ігоря Апостола як учасника сторони ліцензіатів, ми вважаємо, що недотримана письмова форма. У цьому випадку відповідно до статті 1107 Цивільного кодексу, такий договір є нікчемним”, – зазначила Калініченко.

Наступним вступне слово виголосив відповідач Сергій Павленко. Він зазначив, що договір укладений в належний спосіб і продовжує діяти. А також попросив суд відмовити у задоволенні позову Марчука.

“Позивач не довів, чому можливий дефект підпису одного з п’яти учасників договору (йдеться про результати експертизи підпису Ігоря Апостола – ред.) означає недодержання письмової форми договору всіма його учасниками”, – сказав Павленко.

Також він зазначив, що, враховуючи те, що з моменту укладання договору донині він жодним чином не користувався отриманими правами, лише виконував обов’язки. І беручи до уваги озвучену в судовому процесі позицію Марчука, він вважає, що для нього укладення мирової угоди є доцільним і можливим.

Відповідач Михайло Синиця у вступному слові розповів, що був знайомий з Іваном Марчуком, що, на його думку, підтверджують спільні фото з художником. Також він зазначив, що виготовляв продукцію з принтами картин художника та репродукції на замовлення помічниці Івана Марчука Тамари Стрипко, що, за його словами, підтверджують записи їх розмов і переписок.

Також Синиця зазначив у виступі, що договір не обмежує право автора розпоряджатися оригіналами картин та використовувати їх на власний розсуд. Він запевнив, що обмеження стосувалося лише передачі комерційних прав третім особам без погодження з ліцензіатами.

Читайте також: Права на картини Марчука: суд відмовив у повторній експертизі підпису відповідача

Загалом судове засідання тривало понад 5 годин. Сторони ставили багато запитань щодо обставин знайомства Івана Марчука з відповідачами, обставин формування і підписання ліцензійного договору. Саме тому вступне слово відповідачки Тамари Стрипко, а також представниці відповідача Ігоря Апостола суд заслухає 18 листопада під час продовження розгляду справи.

Як повідомлялося, Тернопільський міськрайонний суд відкрив провадження у справі про визнання недійсним ліцензійного договору, який передбачає передачу виключних майнових прав на зображення творів українського художника Івана Марчука, 11 липня 2025 року за позовною заявою митця. Відповідачами у справі є підписанти ліцензійного договору: Павленко Сергій Петрович, Синиця Михайло Миколайович, Апостол Ігор Михайлович (син колишнього народного депутата Михайла Апостола) та Стрипко Тамара Олексіївна.

Про спробу заволодіння авторськими правами на зображення його творів іншими особами Марчук повідомив у грудні 2025 року у Фейсбуці.

Читайте також: Привласнення творів художника Івана Марчука є посяганням на національну культурну спадщину – УІНП

Народний депутат України VII скликання Михайло Апостол спростував наявність у нього зареєстрованих авторських прав на картини Марчука.

Поліція відкрила кримінальне провадження на підставі заяви Марчука за фактом шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах або організованою групою.

Фото Укрінформу можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

В Одеському музеї Блещунова триває виставка Наталії Андрущенко “Паралельний вимір”

Published

on


В Одеському муніципальному музеї особистих колекцій імені О.В. Блещунова триває персональна виставка одеської художниці, членкині Національної Спілки Художників України та наукової співробітниці музею Наталії Андрущенко під назвою «ПАРАЛЕЛЬНИЙ ВИМІР» (від знака до абстракції).

Проєкт представляє авторську графіку художниці, яка відома багатьом одеситам та гостям міста як майстриня монументального мистецтва. Зокрема, Наталія Андрущенко є авторкою знакових паяних вітражів із кольорового скла «Земля» та «Вода» в Клінічному санаторії ім. В. П. Чкалова, а також «Спіралі…» у Діагностичному центрі ЧМП. Нова виставка демонструє іншу, графічну сторону її творчості, де звична реальність переходить у тонку авторську систему координат.

Ключові хайлайти виставки:
• Трансформація простору: Кожен графічний аркуш в експозиції — це спроба зафіксувати момент деконструкції форми, де реальна фігура перетворюється на знак, а побутовий предмет розчиняється в абстракції.
• Діалог без слів: Виставка пропонує глядачеві відмовитися від поверхневого погляду і сфокусуватися на тому, що не обов’язково можна пояснити словами, але можна глибоко відчути.
• Поєднання досвіду: Творчий шлях авторки охоплює понад пів століття — від закінчення ОДХУ ім. М.Б. Грекова у 1971 році, магістратури ПНПУ ім. К.Д. Ушинського (2018) до сьогодення. З 1999 року Наталія Володимирівна, як науковий співробітник Музею Блещунова, також досліджує мистецтво зсередини.

«Мої роботи – це моє сприйняття світу як єдиної просторової структури з її природними закономірностями у побудові художніх форм. Я не копіюю світ, а трансформую його через власне суб’єктивне сприйняття, створюючи паралельний вимір, де діють інші закони форми та простору. Я створюю власну реальність, свій світ», — зазначає художниця Наталія Андрущенко.

Інформація для відвідувачів:
• Місце проведення: Одеський муніципальний музей особистих колекцій ім. О.В. Блещунова, м. Одеса, вул. Польська, 19
• Графік роботи: четвер-неділя з 11:00 до 17:00





Джерело

Continue Reading

Події

В Україні запустили онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції

Published

on



Міністерство культури запустило спеціалізований онлайн-ресурс для захисту культурної спадщини в межах Гаазької конвенції – «Культура захисту».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Мінкультури.

«Росія цілеспрямовано знищує українську культурну спадщину та намагається стерти нашу історію та пам’ять. Маємо забезпечити кожній пам’ятці максимально можливий захист, а кожен злочин проти культури належно задокументувати. Україна вже домоглася внесення 46 об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО. Ми продовжуємо цю роботу й розширюємо можливості для тих, хто щодня захищає нашу спадщину. Платформа «Культура захисту» допоможе фахівцям ефективніше використовувати міжнародне право, залучати світову спільноту до збереження українських пам’яток і формувати доказову базу для притягнення Росії до відповідальності. Адже захист культури — це також захист права майбутніх поколінь знати власну історію», – сказала віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна.

Зазначається, що платформа стане у нагоді представникам і представницям державних органів, органів місцевого самоврядування, військовослужбовцям, фахівцям із культурної спадщини, юристам і дослідникам. За допомогою ресурсу вони зможуть готувати документи для міжнародного захисту культурних цінностей, організовувати моніторинг їхнього стану, документувати порушення та використовувати міжнародні правові механізми для збереження української культурної спадщини.

Зокрема, на платформі доступні: інтерактивна карта об’єктів під посиленим захистом з інформацією про них та їхнє розташування; інструменти для підготовки номінаційних досьє, необхідних для внесення об’єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом; інструменти для підготовки запитів на організацію місій ad hoc моніторингу відповідно до Другого протоколу та інше.

Кураторкою платформи є Національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та двох протоколів до неї Ліна Дорошенко.

Платформу створено у партнерстві Міністерства культури з громадською організацією «Культура захисту» за підтримки благодійного фонду «Відродження».

Як повідомляв Укрінформ, росіяни пошкодили або зруйнували 2 185 об’єктів культурної спадщини та 2 686 закладів культури в Україні.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.