Відповідні кадри було оприлюднено в соцмережах.

Так, у Києві та Київській області місцеві повідомляли про потужну пилову бурю, яку зафіксували на автомобільних дорогах регіону. Наразі видимість на дорогах значно зменшилася, практично до нуля.

Також у Рівненській та Житомирській областях місцеві вказують на це атмосферне явище. На відповідних кадрах з соцмереж помітно сильний піщаний потік, який насувається на помешкання та присадибні ділянки людей.

В пабліках нагадують водіям про безпеку на дорогах. Екологи нагадують, що основною причиною появи пилових бур є знищення лісосмуг, які перешкоджають просуванню ураганів, піску та пилу.

Раніше повідомлялося, що пилова буря нависла над найсуворішою пустелею Китаю.Супутники космічного агентства NASA зробили приголомшливі знімки пилових шлейфів, що підіймаються і закручуються в гірських долинах.

Згодом стало відомо, що подібне атмосферне явище накривало дві області України. Початок пилової бурі вже фіксують у Миколаївській області,а також у південних регіонах країни.

Про це пише IFLScience.

У Фокус.Технології з’явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Вільям Кук, професор Університету Ватерлоо, очолював команду, яка провела це монументальне обчислення. “Загальний час пішої подорожі в обидва кінці становить 15 386 177 секунд, або 178 днів, 1 годину, 56 хвилин і 17 секунд”, — пояснив Кук.

Учений жартома додав: “По дорозі вам потрібно буде зупинятися, щоб випити багато напоїв”. Попри безтурботну презентацію, проєкт став серйозною демонстрацією передових методів оптимізації, а не планом багатомісячного пияцького туру.

Задача комівояжера, вперше сформульована в XIX столітті, широко відома своєю складністю. Вона належить до категорії “NP-важких”, що означає, що зі збільшенням кількості пунктів призначення обчислювальні зусилля, необхідні для розв’язання задачі, зростають з надзвичайною швидкістю.

Варіант задачі для південнокорейського пабу передбачав обчислення понад 3,3 мільярда часових інтервалів між окремими точками. Щоб впоратися з цим, команда Кука використала евристику Лін-Кернігана — ефективний алгоритм для генерування близьких до оптимальних рішень — та метод площини відсікання, який спрощує масивні задачі маршрутизації, усуваючи надлишкові шляхи.

Кук зазначив, що метою цих масштабних завдань є вдосконалення інструментів оптимізації для використання в реальному світі.

“Світ має обмежені ресурси, і мета математичної оптимізації та дослідження операцій — допомогти нам ефективно використовувати ці ресурси”, — заявив він.

Хоча кількість можливих шляхів між 81 998 барами майже не піддається розумінню — їхня кількість становить 2 з 367 000 нулями після неї — дослідники показали, що комбінація розумних алгоритмів все ще може генерувати реалістичні, майже ідеальні рішення.

Важливо

Хоча навряд чи хтось піде цим шляхом пішки, проєкт демонструє корисність прикладної математики у вирішенні складних логістичних завдань. Від міського планування до управління ланцюгами поставок, такі проблеми, як задача комівояжера, залишаються центральними для того, як ми організовуємо ресурси, час і рух у сучасному світі.

Раніше Фокус писав про підземне місто Дерінкую у Туреччині. Дослідники вважають, що воно виникло у фрігійський період, приблизно у VIII-VII століттях до нашої ери.

Також ми розповідали про наймолодшу країну світу. Їй лише 14 років, проте зовсім скоро може з’явитися нова країна, яка забере цей титул.

Портрет американський лідер опублікував у власній соцмережі Truth Social.

Також портрет Трампа в образі Папи Римського поширив офіційний акаунт Білого дому в соцмережі X (раніше — Twitter).

На зображенні президент США сидить на троні Папи Римського в білій сутані з моцеттою (короткою накидкою на плечах), з білою митрою на голові.

Коментарів щодо ШІ-портрету Трампа в образі Папи Римського ані від нього самого, ані від Білого дому немає.

Трамп захотів стати Папою Римським

Про те, що він хотів би бути новим Папою Римським, Дональд Трамп сказав під час спілкування з журналістами 29 квітня. Так він відповів на питання, кого б хотів бачити на чолі Католицької церкви.

“Я хотів би бути Папою. Це був би мій вибір номер один”, — сказав президент США.

Після цього Трамп додав, що насправді не надає переваги нікому з кандидатів, та згадав кардинала з Нью-Йорка.

Папа Римський Франциск помер у віці 88 років 21 квітня. Востаннє він з’являвся на публіці напередодні, під час звернення до вірян з нагоди Великодня. Конклав у Ватикані, під час якого оберуть нового Папу Римського, розпочнеться 7 травня, повідомляє Vatican News. Для перемоги кардинал-кандидат має набрати дві третини зі 138 голосів.

ЗМІ 21 квітня публікували список кардиналів, які є фаворитами на пост понтифіка після Франциска.