Суспільство
Євросоюз профінансував облаштування укриттів у школах Миколаївщини Анонси
05 травня 2025 р. 19:03
This article also available in English
5
ФОТО: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України
У школах двох областей України, де облаштували нові укриття, майже 2 тисячі дітей повернулися до очного навчання. Це стало можливим завдяки спільному проєкту ЄС і ПРООН з відновлення освітньої інфраструктури в постраждалих регіонах.
Про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій України.
У Миколаївській та Житомирській областях дев’ять шкіл отримали нові укриття, що дало змогу 1 979 учням і 300 вчителям повернутися до безпечного очного навчання. Це стало частиною масштабного проєкту “EU4UASchools: Build Back Better”, який реалізували Європейський Союз і Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні.
Загалом проєкт охопив 66 шкіл в 11 областях, які зазнали пошкоджень внаслідок війни. У межах ініціативи оновили дахи, вікна, системи опалення, меблі та облаштували укриття. Окрім того, у 112 закладах освіти — зокрема на Миколаївщині — оновили освітнє середовище: закупили нові парти, стільці, шафи та дошки.
За словами Віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби, створення сучасних освітніх просторів — це крок до відновлення життя у постраждалих громадах. За даними ПРООН, через війну багато дітей втратили до двох років навчання, тому повернення до очної форми є критично важливим.
Відповідно до принципу “Build Back Better” школи не просто відновлювали, а модернізували з урахуванням безпеки, доступності та майбутніх викликів. Голова Офісу гуманітарної допомоги ЄС в Україні та Молдові Маріанна Франко підкреслила, що підтримка українських дітей і забезпечення доступу до освіти — серед ключових пріоритетів.
У березні в Миколаєві безпечні укриття були облаштовані вже у 64 закладах освіти. З них 26 дитсадків та 36 шкіл працюють в очному форматі завдяки наявності укриттів. Ще у 18 садках і школах тривають ремонтні роботи. Окрім того, для п’ятнадцяти громад Миколаївської області передали нові шкільні автобуси — закуплені за підтримки Королівства Данія та UNOPS.
За уточненими даними, чоловік, який помер у лікарні після отриманих унаслідок ракетного удару по Київській області поранень, не був чинним дипломатом.
У Корабельному районі Херсона місцевий житель підірвався на російській вибухівці. Протипіхотна міна типу “Пелюстка” здетонувала в руках чоловіка.
Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Від отриманих травм херсонець помер. Його особу наразі не встановлено.
Протипіхотні міни “Пелюстка” (ПФМ-1) — це вибухові пристрої уповільненої дії, розроблені для ураження живої сили через пошкодження нижніх кінцівок. Завдяки своєму компактному розміру, пластиковому корпусу та специфічній формі, що нагадує дитячу іграшку або листок, вони часто залишаються непоміченими у траві чи на ґрунті. Особлива підступність цих мін полягає в тому, що вони зазвичай розкидаються за допомогою систем дистанційного мінування у великій кількості, а для детонації достатньо найменшого натиску вагою від кількох кілограмів.
Раніше у Херсоні російським обстрілом знищено останній робочий боксерський зал, в якому тренувалися підлітки. Діти та тренер зняли відео в постраждалому приміщенні. Вони розповіли, що о 12-тій годині мали тренуватися, проте застали свій зал у зруйнованому стані.
Тренер та вихованці боксерської секції звернулися до Міжнародного олімпійського комітету із закликом не допускати російських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях.
Херсонського лікаря Сергія Дмитрієва, який загинув 2 липня на своєму робочому місці внаслідок цілеспрямованого російського удару по лікарні, президент нагородив посмертно Орденом “За заслуги” III ступеня.
Одеський зоопарк заявляє про фінансові втрати через тривалу інформаційну кампанію навколо діяльності закладу. За словами колишнього директора Ігоря Бєлякова, за останні місяці кількість відвідувачів помітно скоротилася.
Як наслідок, лише від продажу квитків зоопарк недоотримав понад 600 тисяч гривень.
У закладі стверджують, що протягом останніх місяців співробітники змушені постійно відповідати на скарги та проходити численні перевірки. За їхніми словами, це відволікає персонал від основної роботи з тваринами та створює додаткове адміністративне навантаження.
Крім того, у зоопарку зазначають, що через негативний інформаційний фон стало складніше залучати партнерів, спонсорів і ветеринарних фахівців.
Нагадаємо, однією з найактивніших критикинь діяльності Одеського зоопарку була журналістка Анжеліка Карапетян. Після її публікацій навколо закладу неодноразово виникали резонансні ситуації, зокрема щодо умов утримання тварин, загибелі левиці, вимог провести перевірки та закликів до закриття зоопарку.
Останнім гучним епізодом став конфлікт навколо пораненої олениці, яку зоозахисники пропонували перевезти до іншого реабілітаційного центру.
Наразі, за словами представників зоопарку, наступним етапом цього протистояння може стати судовий розгляд.
-
Одеса5 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса6 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події4 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події3 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Суспільство3 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події3 дні agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини