Про це повідомив керівник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Офісу генпрокурора України Юрій Бєлоусов, пише Укрінформ.

“Нам відомо про 268 українських військовополонених, які були страчені. Це включно з Оленівкою. На полі бою були страчені 208 полонених”, — сказав він.

Бєлоусов зазначив, що щороку фіксується зростання кількості страт українських полонених на полі бою. У 2023 році задокументовано 11 таких випадків, тоді як у 2024 році — вже 149, зокрема 51 випадок припадає лише на перші місяці цього року.

Він також повідомив, що українські суди вже ухвалили три вироки у справах, пов’язаних зі стратами військовополонених. Крім того, в руках правоохоронців перебувають кілька російських військових, яких підозрюють у причетності до цих злочинів. Інші справи досі перебувають на стадії розслідування.

Окремо триває розслідування масового вбивства українських військовополонених у колонії “Оленівка”, яке розглядається як один із найрезонансніших епізодів.

“Оголошено підозру керівнику установи і його заступнику за те, що вони не надали медичну допомогу після вибуху і у результаті дев’ять людей загинули. Стосовно організації самого вибуху слідство іще триває. Цей напрямок для нас один з пріоритетних”, — додав Бєлоусов.

Теракт у колонії “Оленівка”

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року на тимчасово окупованій території Донецької області, в колонії №120 в Оленівці, стався вибух, внаслідок якого загинуло понад 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.

Російські військові звинуватили ЗСУ в обстрілі бараків за допомогою РСЗВ HIMARS, однак розслідування показало, що вибух був навмисним актом терору. Міжнародні експерти вказують, що полонених було вбито з використанням термобаричної зброї, що підтверджує навмисний характер злочину.

Нагадаємо, за даними The New York Times, російські солдати вчиняють злочини проти українських військових, не турбуючись про те, що їх дії фіксують дрони Сил оборони України. Водночас, кількість випадків розстрілів і катувань зростає, а Сполучені Штати Америки виходять зі складу слідчих комісій.

Також Моніторингова місія Організації Об’єднаних Націй з прав людини повідомила, що з кінця серпня 2024 року було зафіксовано 79 випадків страти українських військовополонених у 24 окремих інцидентах. Також зафіксовано щонайменше три дзвінки від російських посадовців і низку повідомлень у спеціалізованих групах, де давались або схвалювались накази про страти.

Загальна площа визволеної території перевищує два мільйони квадратних метрів (понад 200 гектарів).

Операція зі звільнення лісового масиву розпочалася в листопаді минулого року, наступальні дії тривали п’ять із половиною місяців.

«Завдяки злагодженій роботі підрозділів вдалося відтіснити ворога далі від Харкова та відновити контроль над важливою природною і тактично значущою ділянкою місцевості», – заявили в «Хартії».

Зазначається, що російські війська за цей час втратили загиблими та пораненими майже 1,5 тисячі солдатів, понад 200 одиниць озброєння й 175 одиниць техніки. Сам лісовий масив вони називали «Берліном».

Прорив ворожої оборони та захоплення плацдарму на початковому етапі операції здійснили підрозділи «Хартії» спільно з 92-ю окремою штурмовою бригадою імені кошового отамана Івана Сірка.

Хроніку можна побачити в документальному фільмі «Рух почався». Прем’єра його відбулася в телемарафоні «Єдині новини». 9 травня стрічка вийде на офіційному Ютуб-каналі «Хартії», а також у сервісах Megogo, Київстар ТБ і Sweet.tv.

Як повідомляв Укрінформ, у листопаді минулого року на півночі Харківської області були зачищені 400 гектарів лісу, знищений майже полк російських загарбників.

Фото: Генштаб ЗСУ, ілюстративне

Ситуація на кордоні з Росією залишається складною, ворог обстрілює Сумщину, Чернігівщину і Харківщину з усього наявного озброєння, однак перевагу надає дронам.