Відбудова
У Макарівській громаді на Київщині відновили 75% зруйнованих росіянами будівель
У Макарівській громаді Бучанського району Київської області відновлені 75% будівель, які були зруйновані внаслідок вторгнення російських загарбників.
Як передає Укрінформ, про це голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив у Телеграмі.
За словами Калашника, Макарівська громада є однією з тих, які найбільше постраждали від російської агресії. Тут ворог зруйнував 3 тисячі 940 об’єктів: приватні і багатоквартирні житлові будинки, школи, дитсадки, лікарні.
У селі Андріївка із 600 будинків 74 повністю знищені, 269 пошкоджені.
Калашник зазначив, що на сьогодні 75% зруйнованого у громаді вже відновлено, і робота триває.
Він поінформував, що під час відвідання Макарівської громади поспілкувався із селищним головою Вадимом Токарем, місцевими жителями і підрядниками.
Як наголосив Калашник, кожен об’єкт, що зараз відбудовується, має бути безпечним і комфортним. За його словами, це, зокрема, означає сучасні укриття, щоб захистити людей, і безбар’єрний доступ.
“Підрядникам наголосив: недоліки, як-от брак благоустрою чи дрібні огріхи, мають бути усунуті. Якість — це не опція, це обов’язок. Має бути комплексний підхід та гарантія якості проведених робіт. Усі проєкти — під моїм пильним контролем та профільного заступника з будівництва”, – підкреслив Калашник.
Він поінформував, що у Макарові активно відновлюють багатоквартирні будинки на вулицях Садовій, 1 (65 квартир) і Садовій, 1-А (60 квартир). За його словами, роботи виконані на 80% і люди вже з нетерпінням чекають повернення додому. У липні ці будинки мають бути введені в експлуатацію.
Аварійно-відновлювальні роботи п’ятиповерхового житлового будинку по вулиці Димитрія Ростовського, 62 мають завершитися у вересні 2025 року.
Як зазначив Калашник, ще один важливий проєкт – це Макарівський ліцей №1. Будівельники вже посилили несучі конструкції, утеплюють фасад, завершили покрівлю. За його словами, готовність становить 35%, у грудні 2025 року заклад має бути введений в експлуатацію.
За інформацією Калашника, з нуля зводиться будівля ясел-садка “Теремок”. До початку 2022 року тут виховувалися 134 дитини. Зруйновану внаслідок бойових дій будівлю демонтували. Наразі триває будівництво за кошти міжнародної фінансової організації NEFCO. Закінчення робіт заплановане на жовтень.
Багатоквартирний будинок на вулиці Проєктній, 10 готується до заселення вже в грудні, повідомив Калашник.
За його словами, у Макарівській лікарні ведуться внутрішні роботи й утеплення будівлі.
“Контролюватимемо, щоб усі роботи було виконано у зазначені терміни. Не зупинимося, поки кожен дім, кожна школа, кожен садок на Київщині не буде відновлено”, – зазначив Калашник.
Він подякував громаді за стійкість і підрядникам — за роботу.
Як повідомляв Укрінформ, Київська обласна військова адміністрація виділила 135,7 млн грн на відновлення 11 житлових будинків у чотирьох громадах, які постраждали від російської агресії.
Фото: Київська ОВА
За три роки повномасштабної війни в Україні на будівельні закупівлі, які можна вважати пов’язаними з відбудовою, витрачено близько 20 млрд доларів.
Про це свідчать результати дослідження, представленого Центром економічної стратегії, передає кореспондент Укрінформу.
“Щорічно на будівельні закупівлі витрачається майже 300 млрд грн, або 7-8 млрд дол. За три роки вони сягнули 20 млрд дол.”, – зазначила старша економістка ЦЕС Наталія Колесніченко.
Водночас, зауважила дослідниця, що точних даних щодо витрат саме на відбудову в Україні немає. Тому аналіз базується на будівельних закупівлях з порталу Prozorro, які певним чином можна вважати дотичними до відбудови. Проте це не вичерпний перелік, оскільки не всі будівельні закупівлі стосуються саме відбудови.
За словами Колесніченко, третина всіх закупівель припадає на третій – четвертий квартали кожного року, що пов’язано зі специфікою витрачання державних коштів. Найбільші обсяги були витрачені на розвиток інфраструктури, зокрема на водозабори для Миколаєва, Кривого Рогу та Марганця після втрати Каховського водосховища, а також на захист та відновлення енергетичної інфраструктури після російських обстрілів.
Серед лідерів за обсягами будівельних закупівель – Київ та прифронтові регіони, зокрема, Харківська та Одеська області.
Економістка також наголосила на проблемах закупівель – низькій конкурентності (значна частина відбувається з одним учасником) та великій частці допорогових закупівель. Водночас там, де конкуренція висока, ціни знижуються істотно, подекуди навіть на 80%, що засвідчили тендери на розробку проєктної документації.
За словами провідної експертки ІЕД Олександри Бетлій, моніторинг 800 об’єктів соціальної інфраструктури показав інші серйозні проблеми.
Так, більшість проєктів не відповідає стандартам безбар’єрності для людей з інвалідністю. Залучення громадськості до планування відбудови залишається дуже низьким, а жителі пошкоджених багатоквартирних будинків часто не мають інформації про строки відновлення їхнього житла.
Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада Кабінет міністрів України схвалив постанову щодо розподілу та використання другого траншу фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 100 млн євро в межах Програми відновлення України III.
Загальний обсяг фінансування за Програмою відновлення України ІІІ становить 250 млн євро.
Фото Укрінформу можна купити тут
Після запуску нового водогону для Миколаєва триває будівництво фільтраційних та очисних споруд. Завершити їх планують до кінця 2025 року.
Про це в інтерв’ю Укрінформу в межах проєкту «Миколаїв.Recovery» повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
«Миколаїв отримав питну чисту воду, яку вже використовують мешканці. Ми знаємо, що люди задоволені, адже це 500 тис. українців, які отримали зовсім іншу якість води. І це ще не завершення проєкту. Продовжується будівництво фільтраційних споруд, які закінчать у 2025 році. Після їх запуску вода в Миколаєві буде однією з найякісніших в Україні», – зазначив урядовець.
Будівництво нового водогону вдалося реалізувати швидше й ефективніше, ніж планувалося.
«Оціночна вартість становила 8,5 млрд грн. Планували завершити за рік, але вдалося виконати за вісім місяців і зекономити два мільярди. Ці кошти підуть на будівництво інших водогонів для південних областей України», – підкреслив Кулеба.
Як повідомлялося, після підриву російськими військами старої системи водопостачання у квітні 2022 року Миколаїв і громади області залишилися без питної води. Солона вода з лиману, яку подавали у мережу, спричиняла корозію труб та руйнувала обладнання. Місто опинилося на межі екологічної катастрофи.
У 2024 році, за дорученням Президента, було ухвалено рішення збудувати новий водогін від Великої Одеси до Миколаєва. Агентство відновлення спільно з Мінрегіоном, обласною адміністрацією та міською владою реалізували цей проєкт у безпрецедентно короткі терміни.
Будівництво Миколаївського водогону завершили у жовтні 2025 року. Сьогодні система забезпечує понад пів мільйона мешканців стабільною подачею прісної води, що відповідає санітарним нормам. Паралельно триває другий етап – спорудження очисних станцій, які остаточно завершать формування сучасної водної інфраструктури Миколаєва.
Повне інтерв’ю з віцепрем’єр-міністром дивіться у межах проєкту «Миколаїв.Recovery» на Ютуб-каналі Укрінформу.
Міністерство цифрової трансформації та Програма «Партнерство за сильну Україну» (PFRU) підписали меморандум про взаєморозуміння для зміцнення цифрової стійкості українських громад та прискорення їхнього економічного відновлення.
Про це повідомила пресслужба міністерства, передає Укрінформ.
«Ця співпраця допоможе громадам отримати доступ до сучасних технологій, міжнародного досвіду та ресурсів, щоб розвиватися швидше й ставати більш стійкими, сучасними та технологічними», — зазначив заступник міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Олександр Борняков.
Наголошується, що партнери спільно працюватимуть над тим, щоб розвивати цифрову інфраструктуру в громадах, підтримувати органи місцевого самоврядування в наданні сучасних електронних послуг, підвищувати цифрові навички жителів і лідерів громад, сприяти розвитку малого та середнього бізнесу через цифрові інструменти.
Окрема увага буде приділена громадам на прифронтових і постраждалих від війни територіях.
Програма «Партнерство за сильну Україну» — це багатостороння донорська ініціатива, що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Ця співпраця є частиною реалізації Стратегії цифрового розвитку інновацій України до 2030 року WINWIN — довгострокового бачення, спрямованого на зміцнення технологічного потенціалу країни, розвиток міжнародного співробітництва та інтеграцію України у глобальний інноваційний простір.
Як повідомлялося, Міністерство цифрової трансформації під час міжнародної конференції про інновації для стійкості та відбудови України WINWIN Summit 2025 підписало сім документів із міжнародними партнерами про співпрацю у сфері інноваційних технологій.
Фото: thedigital.gov.ua
-
Події1 тиждень agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Відбудова1 тиждень agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Усі новини1 тиждень agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Політика1 тиждень agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Одеса1 тиждень agoВійськовий з Одещини отримав штраф за підроблене посвідчення водія
-
Події1 тиждень agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси