Connect with us

Політика

чи стануть заяви у Маріїнському парку історичними?

Published

on


Спільний візит лідерів Великої Британії, Франції, Німеччини та Польщі увійде в історію передусім завдяки заяві про необхідність припинити вогонь із 12 травня. 

Але водночас це – потужний сигнал Москві, що демократичний світ на боці України. Особливо після параду в Москві, на якому так часто лунала китайська мова.

Про усі подробиці перебігу саміту з безпекових міркувань, на жаль, говорити не можна, але важливо занотувати ті ключові віхи, які з часом стануть історією. 

Фото: ОП

Саміт відбувався у Маріїнському палаці: на ґанку Володимир Зеленський чекав гостей, а журналісти вишикувалися навпроти, щоб зафіксувати момент зустрічі. Чи можна було у цю мить, коли між ним і журналістами запала тиша, не скористатися нагодою й не запитати його про очікування? Ні, звичайно. Треба сказати, що Зеленський ніколи не уникає відповіді на запитання, навіть якщо вони лунають десь із-за спин. Тож журналісти почали його допитуватися, чим відзначиться саміт.

Фото: ОП
Фото: ОП

Фото: ОП
Фото: ОП

«Незважаючи на залякування, важливо, що такі високі гості приїхали. Склад серйозний, багато учасників буде онлайн», – розповів Зеленський. Він вже тоді сказав, що ключовою темою стане припинення вогню на 30 днів, але здогадатися, що за цією заявою нарешті з’явиться конкретика, було неможливо.

Першим прибув польський прем’єр Дональд Туск, який теж не уникає розмов із журналістами.

– What`s your mеssage to Putin?, – запитали у нього.

– I`m here. This is the mеssage, – відповів він.

– Are you optimistic?, – не зупинялися журналісти.

– By nature, – віджартувався Туск.

Фото: ОП
Фото: ОП

Емманюель Макрон, Кір Стармер і Фрідріх Мерц (для якого це був перший візит до України відтоді, як його обрали канцлером ФРН – усього кілька днів тому) були більш стриманими. Вони спілкувалися із Зеленським і не робили зайвих заяв для преси.

Фото: ОП
Фото: ОП

Фото: ОП
Фото: ОП

Фото: ОП
Фото: ОП

Потім відбулася п’ятистороння зустріч лідерів, куди пресу не запрошували, але відчуття, що розмова серйозна, було. Хоча навіть неформально журналістам жоден із радників і політиків, з якими ми спілкувалися «не під запис», не натякнув на те, що можливе конкретне рішення про припинення вогню. Мабуть, боялися «зурочити». Крім того, спрогнозувати позицію глави Білого дому, який також онлайн брав участь у розмові, буває важко, а не секрет, що саме від США залежить успіх пропозиції про припинення вогню 12 травня. Тільки вони мають сьогодні достатньо важелів впливу на Москву.

Фото: ОП
Фото: ОП

Після п’ятисторонньої зустрічі розпочався саміт «Коаліції охочих». До речі, вже другий. Перший був наприкінці березня у Парижі. До господаря попереднього саміту, Емманюеля Макрона, було прикуто чимало уваги. Його давно чекали у Києві. Це – другий візит Макрона в Україну за період повномасштабного вторгнення, тоді як деякі лідери певно вже знають усі особливості «Укрзалізниці». Тож гість був бажаним. Журналісти навіть жартували, що непогано було б поставити йому запитання, чим нарешті його привабив Київ. Але на підсумковій пресконференції місця для жартів не знайшлося.

Фото: ОП
Фото: ОП

Фото: ОП
Фото: ОП

Фото: ОП
Фото: ОП

Фото: ОП
Фото: ОП

Заява Зеленського про вимогу до Росії припинити вогонь з 12 травня на щонайменше 30 днів (адже Україна згодна на безумовне припинення вогню – без усіляких «нюансів») була, звичайно, головною темою. Але не менш цікавими виявилися й заяви партнерів. Зокрема, Макрон, коли говорив про гарантії безпеки, то визнав, що гарантією номер один є сильна українська армія, а завдання партнерів – її підтримувати і зміцнювати. А Дональд Туск нагадав, що санкції проти Росії таки працюють, і зокрема й через це справи в економіці РФ далеко не такі гарні, як їх представляють пропагандисти. 

Фото: ОП
Фото: ОП

Усі лідери визнали, що тепер м’яч – на полі Росії, і вона має показати, чи справді хоче миру. Хоча Зеленський нагадав про сумний досвід численних припинень вогню з 2014 року, усі вийшли з Маріїнського парку, де відбувалася пресконференція, з надією, що шанс на тишу все ж є.



Впевнена, що кожен журналіст, який працює в новинах, мріє написати повідомлення про Перемогу України. Але йти до неї доводиться маленькими кроками, про один з яких, будемо принаймні у це вірити, ми написали сьогодні.


Тетяна ПАСОВА



Джерело

Політика

Жодне послаблення санкцій ЄС проти Росії неприпустиме

Published

on



Україна вважає, що санкції ЄС проти Росії мають бути безумовно продовжені та посилені, а не ставати предметом подальших обговорень.

Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу в середу, 16 вересня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Наша позиція незмінна – жодне послаблення санкцій неприпустиме. Люди, які внесені до індивідуального списку санкцій ЄС, внесені туди не просто тому, що комусь закортіло, а тому що це люди, які безпосередньо підтримують російську агресію проти України і сприяють продовженню цієї війни. Тому вони а) мають залишатися у санкційному списку, б) цей список має бути розширений на більшу кількість імен, в) треба переходити вже від оновлення раз на шість місяців на оновлення раз на дванадцять місяців, а згодом, можливо, ще рідше», – сказав Тихий.

Він додав, що міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтримує тісний контакт із главою дипломатії ЄС Каєю Каллас і окремими державами-членами, щоб розблокувати питання продовження санкцій.

Читайте також: МЗС закликає заборонити вʼїзд до країн G7 учасникам війни РФ проти України

«Ви знаєте, що вони (держави-члени ЄС – ред.) продовжили обговорення на тиждень. Нам здається, що обговорювати нема чого, потрібно продовжувати всі діючі санкційні режими і посилювати їх, а не послаблювати їх, бо це створює дуже небезпечний прецедент», – наголосив речник МЗС.

Як повідомляв Укрінформ, Комітет постійних представників країн ЄС (Coreper) під час засідання в понеділок, 14 вересня, ухвалив рішення продовжити дію режиму санкцій за порушення територіальної цілісності України на 7 днів, до півночі вівторка, 22 вересня. Такий вимушений крок пов’язаний із необхідністю надати посольствам додатковий час для розгляду пропозицій щодо продовження обмежень.

Як повідомляло сьогодні видання Politico з посиланням на джерела, обізнані з ходом обговорень, пауза в засіданні Coreper сталася через демарш Братислави. Словаччина висунула вимогу виключити з персональних санкційних списків ЄС окремих російських олігархів, зокрема Алішера Усманова та Михайла Фрідмана, погрожуючи блокуванням усього пакета.

Оскільки дія нинішніх санкцій ЄС щодо порушення територіальної цілісності України, під які підпадають близько 3 000 осіб та організацій, закінчувалася 15 вересня, відсутність рішення могла призвести до автоматичного скасування персональних обмежень.

Зараз технічне продовження режиму на 7 днів дає дипломатам Євросоюзу час узгодити розбіжності та уникнути потенційного провалу санкційного режиму.



Джерело

Continue Reading

Політика

Рада має намір запровадити штрафи до ₴34 тисяч за надмірний шум транспорту

Published

on



Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму.

Як передає кореспондент Укрінформу, законодавчу ініціативу №15358 підтримав 261 депутат.

Пропонується встановити окрему адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом, який створює шум понад допустимий рівень.

За керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму передбачений штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).

Якщо людина повторно протягом року вчинить таке порушення, за яке її вже притягували до адміністративної відповідальності, передбачений штраф 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн). Додатково суд може позбавити водія права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців або не застосовувати таке позбавлення.

У разі, якщо таке порушення вчинене під час дії воєнного стану, штраф становитиме 1000 неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн).

За повторне протягом року порушення, в умовах воєнного стану, штраф становитиме 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 000 грн), а позбавлення права керування на 3-6 місяців є передбаченим законом.

Закон також закріплює відповідний обов’язок водія. Закон України «Про дорожній рух» пропонується доповнити нормою, відповідно до якої водій не повинен керувати транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму.

Крім того, під час перевірки транспортного засобу можна буде виявляти не лише технічні несправності та невідповідність вимогам безпеки дорожнього руху, а й невідповідність установленим вимогам щодо допустимого рівня шуму.

Водночас конкретні граничні норми шуму ще мають бути розроблені та затверджені після набрання законом чинності.

Протягом трьох місяців із дня набрання чинності центральні органи виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та автомобільного транспорту мають розробити й затвердити граничні норми допустимого зовнішнього шуму від транспортних засобів, які перебувають в експлуатації. Ці норми мають відрізнятися залежно від категорії транспортного засобу, типу двигуна, його об’єму або потужності.

Читайте також: Забракло одного голосу: Рада провалила підвищення штрафів за перевищення швидкості

Окремо мають бути встановлені підвищені вимоги до допустимого рівня шуму в нічний час – з 22:00 до 08:00.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає окрему кримінальну відповідальність за створення, керівництво та участь в організованих шахрайських групах, що використовують електронні комунікації.



Джерело

Continue Reading

Політика

Готовий хоч завтра провести вибори, але це неможливо через низку чинників

Published

on



Конституція, виборче законодавство та безпекова ситуація не дозволяють проводити в Україні вибори під час війни.

Про це в інтерв’ю американському телеканалу CBS News розповів Президент України Володимир Зеленський, передає Укрінформ.

«Я готовий провести їх (вибори – ред.) хоч завтра, але якщо триватиме війна, ви не можете це зробити, ані відповідно до Конституції, ані до виборчого законодавства, ані до безпекової ситуації в першу чергу. Як люди будуть голосувати, коли діти не можуть ходити до школи? Як проводити вибори, коли 9 млн людей перебувають за кордоном? Зазвичай за кордоном голосують близько пів мільйона людей. А що робити з людьми, які живуть на тимчасово окупованих територіях? Чи будуть вони голосувати? Як вони будуть голосувати, і хто там буде контролювати процес голосування? Там присутні російські солдати», – сказав глава держави.

Читайте також: «Вибори» під окупацією: СБУ закликає українців не допомагати Кремлю

На думку Зеленського, ті люди, які нині виступають за проведення виборів в країні, хочуть бути в політиці.

«Я вважаю, це помилкою. Під час війни мир є ціллю номер один. А політика навіть не є другим номером. Навіть для політиків вона (політика – ред.) на десятому місці. А для людей – на сотій позиції. Інші пріоритети у людей: як вижити, як жити, як ходити до школи .. що з цим всім робити?», – зазначив Президент.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський гостро розкритикував ідею проведення виборів під час війни, застерігши від «розвалу країни».

Фото: ОП



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.