Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології з 14 лютого по 4 березня цього року, передає Укрінформ.

52% зі згаданих 64% знають про ШІ, але жодного разу ним не користувалися.

Ще 9% опитаних пробували користуватися штучним інтелектом, але не інтегрували його у своє повсякденне життя.

26% респондентів мають досвід практичного використання ШІ, з них 9% – нерегулярні користувачі (кілька разів на місяць чи рідше), 17% – регулярні (12% користуються щодня або майже щодня, решта 5% – кілька разів на тиждень).

Таким чином, рівень обізнаності щодо ШІ є високим (88%). Водночас спостерігається значний розрив між знанням і практикою.

«Лише кожен восьмий українець активно інтегрував ШІ у своє повсякденне життя, а частка регулярних користувачів (щонайменше раз на тиждень) становить 17%», – зауважили в інституті.

Найвищий рівень регулярного користування штучним інтелектом зафіксований серед громадян віком 18-29 років. Понад половина представників цієї групи – 54% – регулярно використовує ШІ.

У категорії 30-44 роки регулярно користується штучним інтелектом 21% респондентів. Серед людей віком від 60 років – лише 4%. Це може свідчити про суттєвий цифровий розрив між поколіннями.

Чоловіки, згідно з результатами опитування, суттєво частіше використовують ШІ: 23% є регулярними користувачами. Серед жінок цей показник становить 13%.

Серед міського населення (жителі селищ міського типу та міст будь-якого розміру) рівень регулярного використання ШІ становить 21%, тоді як серед сільського – 9%. Чим більшим є місто, тим більше активних користувачів. 

Регулярно використовують ШІ 13% опитаних жителів смт/маленьких міст із населенням до 20 тисяч людей. У найбільших містах із населенням понад 500 тисяч людей цей показник зростає до 25%. У КМІС припускають, що це може бути пов’язано з кращою інфраструктурою, доступом до інтернету та цифровими сервісами в більших населених пунктах.

Чим вищий рівень добробуту, тим активніше громадяни використовують штучний інтелект. Лише 4% серед респондентів, яким не вистачає навіть на їжу, регулярно ним користуються. Серед тих, хто може дозволити собі коштовні речі, цей показник становить 27%, серед тих, хто може дозволити собі практично все – 39%.

Освіта менше впливає на використання ШІ. Регіон теж впливає несуттєво.

45% респондентів висловлюють побоювання щодо штучного інтелекту, вважаючи, що він містить значні ризики та може призвести до серйозних проблем або навіть катастроф. Це свідчить про високий рівень тривожності й недовіри до технологічного прогресу, зауважують в інституті. 

39% опитаних мають позитивне бачення. Вони вважають, що ШІ сприяє прогресу та наближає людство до кращого майбутнього. Це значна частка, що демонструє готовність частини суспільства до прийняття інновацій.

Загалом баланс між оптимістами й песимістами щодо ШІ зміщений у бік обережного або критичного сприйняття за винятком молоді. У групі респондентів віком 18-29 років – 63% оптимістів, 30% песимістів.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні планують впровадити штучний інтелект в усі ключові сфери управління й до 2030 року увійти до трійки країн-лідерів за рівнем інтеграції рішень на базі ШІ.

 Перше фото: Sky News