Connect with us

Суспільство

Фотограф з Одещини влаштував виставку на Львівському медіафорумі Анонси

Published

on



Виставка світлин фотографа з Білгорода-Дністровського Олександра Населенка “Аккерманська фортеця, 2023–2025” відбулася на майданчику Львівського медіафоруму. 

Медіафорум відбувався з 15 по 17 травня й відвідати виставку можна було весь час, що й зробили журналісти Інтента.

Автор цієї фотосерії Олександр Населенко народився та виріс поруч з Аккерманською фортецею, проте ніколи не зображував її у своїх візуальних дослідженнях рідного Півдня й почав звертати увагу на знайому пам’ятку коли Білгород-Дністровський опинився під загрозою ракетних обстрілів, а міст через Дністровський лиман закрили для мирних жителів.

Утім Одесу згадували на медіафорумі не лише через Аккерманську фортецю та красиві краєвиди. Так Валерій Пекар – український підприємець, публіцист, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи та громадський діяч зазначив у коментарі Інтенту, що Одесі потрібні заходи на кшталт медіафоруму. Можливо в іншому форматі, але це дозволить розкрити місто, як один з сенсотвірних центрів України.

“Ми на Львівському медіафорумі обговорювали питання, як ставитися до так званих хороших руських – спілкуватися чи ні, виходити на одні майданчики чи ні. Як нам утримувати увагу західної аудиторії у конкуренції з тими, хто просуває проросійські наративи. Важливо, що через три роки повномасштабної війни ми все ще продовжуємо цю дискусію й це через те, що ми емоційні, а не прагматичні. МИ говоримо про те, що ми відчуваємо, а не, проте чого ми прагнемо. Львівський медіафорум дав майданчик для неї й такі майданчики мають великий сенс для того аби українці могли доносити свою думку одне до одного й до колег з інших країн. Утім важливо аби ми між собою з’ясували стосунки й домовилися як до цього ставитися. Форумів багато, але недостатньо. В ідеалі кожне велике місто України й Одеса перед усім мають надавати такі майданчики аби ми між собою з’ясували свої внутрішні питання. Звісно це має бути не копія Львівського медіафоруму, а щось інше. Томі що в Одесі один фокус, у Львові інший, а у Харкові третій, але усі сенсоутворюючі міста України мають надати простір для того аби українці між собою з’ясували головні речі. Не в соціальних мережах, а наживо на експертному рівні”, – зазначив він.

На думку української письменниці та лауреатки Шевченківської премії Катерини Калитко подібні до Львівського медіафоруму заходи потрібно проводити й в Одесі тому, що Південь України має випрацьовувати свої наративи для всієї України.

“Я хотіла б відвідати захід подібний до Львівського медіафоруму в Одесі, тому, що я послідовно і переконано вважаю, що Південь стає нашим новим українським П’ємонтом і він має випрацьовувати свої наративи для цілої країни, залишаючись в мейнстримі й не маргіналізуючись. Відповідно якась така подія могла б в Одесі дуже цьому посприяти”, – наголосила письменниця.

З 2013 року Львівський медіафорум є однією з найбільших медіаконференцій у Центральній та Східній Європі, що об’єднує учасників з найширшого кола країн регіону. ТОрік вона приймала спікерів та учасників з понад 30 країн світу.


Кирило Бойко



Джерело

Суспільство

Експерт пояснив, чому Полісся важливе для протидії зміні клімату

Published

on



Науковці порівнюють Полісся, де збереглися одні з найбільших у Європі природних торфовищ, з Амазонією. Вони утримують воду і, як і карпатські ліси, зберігають вуглець, тому їхня охорона важлива для протидії зміні клімату.

Про це в коментарі Укрінформу на полях кліматичної конференції ООН COP31 в Анталії сказав керівник європейських програм Франкфуртського зоологічного товариства Міхаель Бромбахер.

«У Карпатах є великі лісові масиви, які зберігають багато вуглецю, а на Поліссі – великі торфовища, одні з найбільших непорушених торфовищ у Європі. Це край води, який утримує воду і зберігає вуглець у торфовищах, у водно-болотних угіддях», – сказав Бромбахер.

За його словами, українська частина Полісся за площею вдвічі більша за Швейцарію. Експерт назвав Полісся «Амазонією Європи» й наголосив на важливості охорони цього ландшафту, який сформувала вода.

Відповідаючи на запитання про те, як поєднати потреби оборони України зі збереженням природи в національних парках, Бромбахер звернув увагу на захисну роль поліських боліт.

«Сама природа забезпечує захист. На Поліссі ми бачимо, що це край води, тож що більше води залишається в цьому ландшафті, то краще захищена українська частина Полісся», – зазначив він.

За словами Бромбахера, товариство працює в Україні вже 25 років. Серед причин, які свого часу спонукали його взятися за охорону поліських торфовищ, експерт назвав протидію зміні клімату. Нині товариство підтримує 23 українські національні парки.

Читайте також: Викиди вуглекислого газу цьогоріч мають скоротитися вперше з часів пандемії COVID-19

«Після російської агресії та повномасштабного вторгнення ми розширили підтримку, охопивши все, чого потребували парки. Ми ремонтуємо автомобілі, надаємо пальне, ремонтуємо будівлі, купуємо генератори, форму, обладнання – усе, що потрібно, аби парки могли працювати», – зауважив Бромбахер.

Як зазначив науковець, в деяких із цих парків працюють сотні людей, тож потреби в підтримці значні. Допомогу фінансують кілька міністерств Німеччини, а також приватні донори.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ до червня цього року сума підтверджених збитків довкіллю України становить понад 7 трлн грн.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Херсоні ударний дрон атакував балкер іноземної держави

Published

on



Ударний дрон росії поцілив у суховантаж біля мікрорайону Корабел у Херсоні. Вибух спричинив пожежу на судні, яке стояло тут на ремонті ще з довоєнного часу.

Про це повідомило Головне управління Національної поліції в Херсонській області.

Атака сталася 21 листопада 2026 року. 22 листопада, відео удару по суховантажу оприлюднили пропагандистські пабліки.

Як зазначили правоохоронці, минулої доби у Корабельному районі Херсона оператор російського БпЛА скинув також боєприпас із дрона на цивільний автомобіль. Внаслідок вибуху чоловіки віком 72 та 82 роки отримали вибухові та закриті черепно-мозкові травми, контузії та осколкові поранення. Також постраждала 53-річна жінка. У неї діагностували вибухову травму та незначні осколкові поранення.

У поліції повідомили, що російська авіація завдала удару двома керованими бомбами також по Білозерці на Херсонщині. Одна влучила по раніше вже неодноразово пошкодженій адмінбудівлі. Інша авіабомба впала поміж житлових будинків.

В результаті вибухів госпіталізували 57-річного чоловіка та двох жінок віком 57 та 58 років. У поранених діагностували мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми зі струсом головного мозку. 


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Болграді дискутували про винно-гастрономічний туризм та крафтове виробництво

Published

on


7 листопада у Болграді під час ювілейного п’ятнадцятого Міжнародного фестивалю «Bolgrad Wine Fest 2026» пройшла панельна дискусія «Винно-гастрономічний та подієвий туризм України: стійкість, крафт, синергія». Учасники обговорили виклики, перед якими постала галузь через безпекову ситуацію та логістичні перешкоди, а також шляхи виходу локальних брендів на національний та міжнародний ринки.

Детальніше про те, як пройшла дискусія та про що говорили представники галузі – дивіться у сюжеті видання «Південь сьогодні».

Дмитро ЄФИМОВ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.