24 травня у Херсоні на площі 200-річчя міста комунальники демонтували п’ятикутну зірку із серпом і молотом на радянському монументі “Три багнети”.
Про це повідомили у Херсонській міській військовій адміністрації.
Демонтаж радянської символіки відбувся в межах низки заходів із забезпечення державної політики з відновлення історичної пам’яті в Україні та засудження злочинів тоталітарного комуністичного режиму.
“У сучасній Україні, яка бореться за свою незалежність, ми зобов’язані не допустити кремлівського проєкту “СРСР 2.0″. Ця символіка заборонена законом, який неухильно треба виконувати. Навіть під час воєнного стану. Особливо під час нашого протистояння російським загарбникам на території Херсонської прифронтової громади”, – йдеться у повідомленні.
Фото: Херсонська МВА/ Колаж Інтента
Нещодавно у Херсоні презентували новий довідник “Звільнена карта”, який систематизує всі нові назви вулиць, провулків та інших об’єктів громади, перейменовані у 2023–2024 роках у межах дерусифікації та декомунізації.
Закон України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону використання їх символіки” ухвалили у 2015 році, щоб офіційно визнати злочинний характер цих режимів та захистити суспільство від їхнього впливу. Він оголошує, що як радянська, так і нацистська влада відповідальні за масові репресії, знищення людей, порушення прав і свобод.
Цей закон забороняє використовувати публічно символи, які пов’язані з СРСР або нацистською Німеччиною — наприклад, серп і молот, п’ятикутні червоні зірки, герб Радянського Союзу, портрети Леніна чи Сталіна, прапори СРСР, а також нацистську свастику та інші знаки. Також заборонено виправдовувати чи заперечувати злочини, скоєні цими режимами, — зокрема Голодомор, Голокост, репресії та депортації.
Закон вимагає від держави та місцевої влади прибирати з публічного простору всі нагадування про ці режими: перейменовувати вулиці й міста, змінювати назви підприємств, знімати пам’ятники та меморіальні дошки, пов’язані з радянськими чи нацистськими діячами.
“Зазначена інформація є недостовірною та подається з викривленням змісту нормативних змін”, – повідомили у поліції.
Правоохоронці нагадали, що постановою Кабінету міністрів України від 25 лютого 2026 року № 241 було внесено зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів.
Як зазначається, ці зміни стосуються обліку дітей, які не охоплені навчанням, а не контролю за окремими пропусками занять.
“У разі виявлення таких дітей заклади освіти вносять інформацію до відповідних електронних систем, та інформують служби у справах дітей і підрозділи Національної поліції”, – пояснили в установі.
Як поінформували поліцейські, на практиці йдеться про випадки, коли дитина тривалий час не відвідує заклад освіти без поважних причин, відсутній зв’язок із батьками або законними представниками чи існує ризик порушення права дитини на освіту.
“Підрозділи ювенальної превенції залучаються виключно у випадках, коли необхідно з’ясувати причини відсутності дитини, забезпечити її повернення до навчання та перевірити умови виховання і безпеки”, – йдеться у повідомленні.
Правоохоронці повідомили, що це не є механізмом реагування на кожен окремий пропуск занять.
“Притягнення батьків до адміністративної відповідальності можливе лише у разі встановлення факту невиконання обов’язків щодо виховання дітей (ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення), що потребує відповідної перевірки та правової оцінки”, – пояснили в установі.
Ювенальні поліцейські закликали громадян користуватися лише перевіреною інформацією та не поширювати недостовірні повідомлення.
Як повідомляв Укрінформ, у МОН заявили, що відповідальність за відвідування дитиною закладу освіти несуть батьки, що заклад освіти має фіксувати тривалу відсутність дитини на навчанні, і що штраф за порушення прав дитини на освіту накладають правоохоронні органи.
Частину пам’ятки архітектури на Французькому бульварі, 10 в Одесі почали зносити вночі 23 березня під час повітряної тривоги.
Про цеповідомили активісти організації “Спільна мета”.
При цьому охорона відмовлялася надавати будь-які документи на проведення робіт. Тож в активістів виникла підозра, що таких документів немає й рооти незаконні.
Інтент звернувся по коментар до очільника Управління державно-будіваельного контролю Одеської міської ради Олександра Авдєєва й той підтвердив пошкодження пам’ятки архітектури. Очільник управління зазначив, що 24 березня, на місці колишнього вінзаводу провели комісійне обстеження за участі Управління державного архітектурно-будівельного контролю, Одеської міської військової адміністрації, Приморської районної адміністрації, Департаменту благоустрою та Управління по роботі з юнеско та охорони культурної спадщини.
Будівля є визначеною пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення під назвою “Будівля складів удільного відомства”. Її побудував архітектор Лев Влодек у 1895 році.
Наразі готується відповідний акт, який дозволяє офіційно зафіксувати факт самочинних робіт для подальшого звернення до суду та правоохоронних органів. На підставі акту управління звернеться до прокуратури Одеської області з вимогою внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом знищення об’єкта культурної спадщини.
За адресою Французький бульвар, 10, знаходився фірмовий магазин заводу “Одесавінпром” де продавали алкогольні напої марки “Одеса” та “Французький бульвар”. У 2021 році завод приватизували, а у 2024 році компанія “Каплор 7”, яка виграла аукціон з приватизації заводу “Одесавинпром”, запропонувавши за нього 234,9 мільйона гривень, почала відводити під об’єкт землю. Йшлося про об’єднання відразу трьох ділянок заводу в 1,8 гектара для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Тобто без зміни цільового призначення.
У серпні 2025 року на території заводу знесли частину промислових корпусів. Майновий комплекс “Одесавинпром” складається з 97 об’єктів нерухомості, 143 одиниць обладнання та транспортних засобів. Нерухомість розташована на Французькому бульварі, 8, 10, 12, на Атамана Головатого, 151 та Наливній,
Сьогодні, 5 березня, на черговій сесії Білгород-Дністровської міської ради було розглянуто питання, яке, на думку депутатів, потребує уваги на державному рівні. Йдеться про державну програму «єЯсла». Про це у Фейсбук розповіла одна з депутаток міськради Діна Базиленко, передає видання «Південь сьогодні».
Отже, програма передбачає щомісячну допомогу для батьків, які після народження дитини повертаються до роботи. Таку підтримку родина може отримувати до досягнення дитиною трирічного віку.
Сьогодні розмір допомоги становить 8 000 грн на місяць – якщо один із батьків працює та 12 000 грн на місяць – якщо за дитиною здійснює догляд інша особа.
«Це справді відчутна підтримка для сімей з маленькими дітьми.
Але є одна проблема. Чинний порядок не передбачає можливості отримання цієї допомоги для жінок, які є фізичними особами-підприємцями.
Фактично виходить парадоксальна ситуація: жінка працює, веде підприємницьку діяльність, сплачує податки, забезпечує свою родину – але при цьому не має права на державну підтримку, яку отримують інші працюючі матері.
Саме тому мною було підготовлено та винесено на розгляд сесії проєкт рішення про звернення до Кабінету Міністрів України з проханням врегулювати цю ситуацію та забезпечити рівний доступ до програми «єЯсла» для всіх працюючих матерів, у тому числі для фізичних осіб-підприємців.
Дякую колегам-депутатам, які підтримали це звернення.
Сподіваюся, що це питання буде почуте на державному рівні, адже рівні умови для всіх працюючих батьків – це справедливо!» – зазначила Діна Базиленко.
Усі новини6 днів ago
Війна6 днів ago
Війна1 тиждень ago
Усі новини1 тиждень ago
Усі новини1 тиждень ago
Війна1 тиждень ago
Суспільство6 днів ago
Відбудова1 тиждень ago