Про це розповів журналістам директор музею Ростислав Лунячек, передає кореспондент Укрінформу.

“Було кілька “прильотів”. Перші, ще не значні, пошкодження – після удару по будівлі облдержадміністрації 1 березня 2022 року, від вибухової хвилі. Але найбільших руйнувань музей зазнав наступного місяця, у квітні були вибухи прямо на подвір’ї. Ми максимально доклали зусиль, щоб привести все до ладу. Але, як ви бачите, у деяких місцях нема скла, а поки ще плівка. Але майже всі діорами ми відреставрували за два останні роки, і вони всі у склі”, – розповів Лунячек.

У Харкові відкрився для відвідувачів Музей природи / Фото: В’ячеслав Мадієвський, Укрінформ

За його словами, найбільше постраждав перший поверх, загалом у будівлі було вибито майже всі вікна – 200, дах і стелю співробітники ремонтували самотужки. Допомагали відновитися закордонні інституції.

“І зараз продовжує нас підтримувати Німецьке культурне товариство, яке через Київ надсилає різну допомогу. Зокрема, осушувачі повітря, бо тут було дуже волого після того, як повилітали вікна. Японська організація нам вставила близько 30 вікон на першому та другому поверхах. Допомагають, тому ми тримаємося і сподіваємося, що після завершення війни відремонтуємо всю нашу будівлю”, – зазначив керівник музею.

Щодо ймовірної втрати експонатів директор відповів: “Майже не постраждали. Повезло. Сильно постраждали саме художні роботи, діорами, деякі ми зробили заново”.

Найбільш цінні експонати, каже Лунячек, почали ховати ще з 20 лютого 2022 року, бо розуміли, що може початися російський наступ.

“Заховали, наприклад, мандрівного голуба. Це птах, який зник у 1914 році з Землі (у Північній Америці в XVI-XVIII століттях був найчисленнішим видом птахів, втрачений унаслідок необмеженого полювання та знищення природного середовища, – ред.). Також заховали усю колекцію жуків, бо це дуже дорогі та рідкісні експонати, дещо з ентологічної фауни, кілька десятків сумчастих тварин, тропічні молюски та ще багато чого”, – розповів директор.

Колектив музею через повномасштабне вторгнення зменшився вдвічі.

“Це болюче питання – залишилося 50%. Частина працівників евакуювалася відразу. Але були й такі, що з першого дня обстрілів сюди перебралися, охороняли музей, побоюючись, що після вибиття вікон у приміщення хтось сторонній проникне. Рік ми тут жили, підтримували стан будівлі. На жаль, бракує саме художників і реставраторів нам, тому так повільно все. Працює тільки один художник”, – розповів Лунячек.

Попри всі труднощі, музейники продовжують створювати нову експозицію, яку розпочали ще до повномасштабного вторгнення. Вона присвячена земноводним.

Музей працює щодня, крім неділі та понеділка.

“Минулої суботи прийняли близько 400 людей! З такою кількістю відвідувачів важкувато було справитися. Є велика зацікавленість, відчувається, що не вистачало нашого закладу, дзвонять і записуються на екскурсії групи з області”, – додав директор.

Раніше Укрінформ розповідав, як у Музеї природи Харківського національного університету ім. Каразіна створюють нові опудала.