«Служби відновлення в областях проводять поточний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення. З початку року на автошляхах ліквідовано пошкодження, руйнування та деформації дорожнього покриття на загальній площі 1,68 млн м²», – йдеться в повідомленні.

Найбільше таких робіт проводяться на прифронтових шляхах — та становлять понад 70% загального обсягу. Крім того, роботи з експлуатаційного утримання виконуються на під’їздах до пунктів пропуску через державний кордон.

Найактивніше роботи проводяться у Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській та Чернігівській областях.

Як повідомлялося, на експлуатаційне утримання доріг у прифронтових регіонах уряд виділив додаткові 5,2 млрд грн з резервного фонду держбюджету. Кошти спрямовано на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, які використовуються для потреб Збройних сил.

Фото: t.me/Agency_for_restoration

“Підрядник в цілодобовому режимі будує водогін для Миколаєва. На об’єкті задіяно майже 2000 працівників та понад 1000 одиниць техніки, роботи ведуться в режимі 24/7”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що паралельно з прокладанням траси тривають роботи в межах водозабірного каналу на Південному Бузі. Монтаж усіх чотирьох гілок, які транспортуватимуть воду до насосної станції №1 у районі Нової Одеси, завершено — наступний етап передбачає встановлення труб на бетонні опори на дні каналу.

До цих робіт залучаються водолази, які виконують підготовчі роботи: на дні каналу формується основа з бетонних плит, яка забезпечить надійну фіксацію та стабільність трубопроводів. Після завершення монтажу відбудеться зворотна засипка водозабірного каналу відповідно до проєктних вимог.

Високий ступінь готовності мають і насосні станції, де фактично завершено основне будівництво станцій №1 та №3 та фінішують роботи на станції №2. Вже наприкінці червня заплановано монтаж електротехнічного та насосного обладнання — ключовий етап до пусконалагодження.

На окремих ділянках водогону технічна складність підсилюється природними умовами. Місцевість біля зрошувальних каналів має високий рівень ґрунтових вод, що вимагає додаткових заходів стабілізації.

Маршрут водогону прокладається поза межами населених пунктів — це зберігає існуючу інфраструктуру та прискорює темпи виконання.

У місцях, де траса перетинає річки, автомобільні дороги, залізницю, нафтопроводи, газопроводи, застосовується метод горизонтального направленого буріння, що дозволяє здійснювати монтаж без пошкодження поверхні та порушення інфраструктури.

Загалом, на маршруті водогону передбачено 20 таких перетинів, 14 з яких вже виконано. У ході будівництва виконується унікальний інженерно-технологічний кейс – горизонтально направлений прокол під дном річки Інгул. Довжина переходу – 462 м, а глибина залягання 14 м – еквівалент чотириповерхового будинку. Цей метод дозволяє уникнути порушень екосистеми і забезпечити точність у складних геологічних умовах.

Загальна протяжність водогону становить по 67,8 км в дві нитки з пропускною здатністю 120 000 м³ на добу для Миколаєва та 50 000 м³ — для меліоративної системи Нової Одеси та Миколаївського району.

У другій половині липня «Автострада» планує почати прокачування води між насосними станціями та проведення пусконалагоджувальних робіт.

Як повідомлялося, проєкт будівництва нового водогону Нова Одеса – Миколаїв протяжністю майже 68 км ​початково оцінювався у 8,7 млрд грн, але після детального аналізу внесено корективи. Тож нинішня орієнтовна його вартість – 6,2 млрд грн.

Питна вода у кранах мешканців Миколаєва зникла 12 квітня 2022 року через перебитий росіянами водогін Дніпро-Миколаїв. Відтоді там тече лише технічна солона вода, яка роз’їдає труби.

Фото: Автострада

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба під час ІІІ Міжнародного саміту міст та регіонів, передає кореспондент Укрінформу.

“За понад три роки понад 500 українських громад уклали більше 2000 партнерських угод з органами влади 64 країн світу. Це вже мережа взаємодії, де є конкретні результати. Ми співпрацюємо в сфері освіти, охорони здоров’я, житлової політики і культурного обміну”, – зазначив міністр.

Водночас державна програма “Пліч-о-пліч” демонструє внутрішню солідарність українців. У межах цієї ініціативи понад 450 громад сформували горизонтальні партнерства, де громади-форпости підтримують ті громади, що ближче до фронту.

“Вони разом відбудовують, реагують на обстріли і допомагають дітям. Ця ініціатива масштабується, зростає і закладає фундамент довіри між громадами по всій країні”, – наголосив Кулеба.

Він зауважив, що держава фокусує увагу саме на прифронтових та прикордонних населених пунктах, працюючи над посиленням їх інституційної спроможності та створенням умов для довгострокового розвитку навіть в умовах війни.

“Може скластися враження, що ближче до фронту люди не живуть, що в умовах війни вони виїхали, переселилися. Проте, це не так. Наприклад, в Харкові сьогодні проживає більше мільйона людей. В Запоріжжі більше 600 тис. людей. В Сумах, місто, яке зараз щодня під обстрілами, більше 200 тис. людей”, – наголосив урядовець.

Також він відзначив успіхи програми “єВідновлення”, яка допомогла вже більше ніж 100 тисячам родин, отримати компенсації і допомогу.

За його словами, під час саміту буде укладено понад 18 міжнародних партнерств між українськими та іноземними громадами. Ці угоди стосуються конкретних питань: шкіл, лікарень, укриттів, водопостачання та підтримки людей.

Як повідомляв Укрінформ, у громадах України реалізується майже 900 проєктів відбудови за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії та за кошти Європейського інвестиційного банку.

Фото: Олексій Кулеба, Фейсбук