Connect with us

Події

На території заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані

Published

on


На території Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» 21 пам’ятка перебуває в незадовільному стані, ще 23 пам’ятки не мають охоронних договорів.

Як передає Укрінформ, про це йдеться в звіті робочої групи Міністерства культури та стратегічних комунікацій, повідомляє пресслужба МКСК

Зазначається, що 25 травня за ініціативи МКСК був організований престур до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», під час якого заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв і начальник відділу контролю та нагляду за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Олексій Жуков ознайомили журналістів зі станом пам’яток архітектури, розташованих на території заповідника.

У відомстві нагадали, що заповідник є складовою об’єкта Всесвітньої культурної спадщини «Свята Софія та Києво-Печерська лавра у Києві» та входить до переліку 8 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Україні. 

Всього на території заповідника розташовані 140 пам’яток архітектури, з яких 44 – пам’ятки національного значення, 96 — місцевого та одна пам’ятка археології. У штатному розписі заповідника працюють 503 співробітники.

Як повідомив журналістам Бєляєв, з березня 2025 року в заповіднику працювала робоча група МКСК, яка вивчала стан обліку, використання та збереження державного майна, що перебуває в управлінні заповідника, а також меж і режимів використання території та буферної зони об’єкта культурної спадщини.

Так, за результатами звіту встановлено, що заповідник не забезпечив повного виконання робіт та заходів зі збереження історико-культурної та архітектурної спадщини, а також ефективного використання державного майна. 

Об’єкти культурної спадщини утримуються в неналежному санітарному, протипожежному та технічному стані. Зафіксовані численні порушення законодавства про охорону культурної спадщини.

Читайте також: МКСК та колектив «Києво-Печерської лаври» обговорили роботу заповідника після звільнення директора

Одним з виявлених порушень була, зокрема, неправильна реставрація Троїцької надбрамної церкви, що була зведена у XII столітті. Її дерев’яні сходи були замінені на кам’яні, а під час робіт нашкодили розпису храму.

Сергій Бєляєв / Фото: МКСК

«Загалом 21 пам’ятка архітектури, з-поміж розташованих на території заповідника, перебуває в незадовільному або частково незадовільному стані. Одна – в аварійному. Ще чотири пам’ятки перебувають на реставрації, однак реставраційні роботи зупинені і впродовж 2024-2025 років не проводилися. Не укладені охоронні договори на 23 пам’ятки культурної спадщини, що ставить їх під загрозу руйнування та знищення», – поінформував журналістів Бєляєв. 

За його словами, минулого року на реставраційні роботи заповідника було виділено з держбюджету понад 17 млн грн, але вони не були використані та повернулись до бюджету. 

Як зауважили у міністерстві, на початку травня 2025 року за результатами перевірки генеральному директору Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максиму Остапенку була оголошена догана. А 21 травня 2025 року з урахуванням рекомендацій звіту робочої групи МКСК був виданий наказ про його звільнення.

«Звіт робочої групи МКСК, складений за результатами перевірки діяльності Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», відображає оцінку стану забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах культури, охорони культурної спадщини та музейної справи. Також він містить низку рекомендацій, насамперед щодо незаконного перебування ченців Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (чоловічий монастир) УПЦ та інших прописаних у заповіднику», – підкреслили у відомстві.

Читайте також: У Києво-Печерській лаврі відкрилася виставка артефактів доби гетьмана Мазепи

Як зазначається, МКСК неодноразово доносило Остапенку необхідність розвитку заповідника «Києво-Печерська лавра» не лише як місця проведення різних медійних заходів, а й як до унікального, найбільшого музейного комплексу в Східній Європі. 

«Заповідник свого часу був створений саме для цього — охорони та належного використання пам’яток, що розташовані на території Києво-Печерської лаври. Збереження та відновлення пам’яток було передбачено обов’язками контракту гендиректора, однак вони не були виконані», – наголосили у міністерстві.

Як повідомляв Укрінформ, 21 травня Міністерство культури та стратегічних комунікацій своїм наказом звільнило генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка. Рішення було ухвалене на підставі доповідної записки директора Департаменту захисту та збереження культурної спадщини МКСК Володимира Шорнікова. 

Своєю чергою Остапенко повідомив у Фейсбуці, що його звільнили «без пояснень і попереджень».

22 травня виконувачем обов’язків генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» призначили Світлану Котляревську.

Перше фото: скріншот із відео



Джерело

Події

Музей Ханенків здобув головну нагороду Project of Influence 2025

Published

on


Музей Ханенків переміг у The Best in Heritage та отримав нагороду Project of Influence 2025, ставши символом стійкості та інновацій у сфері культури.

Про це повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій, передає Укрінформ.

“Щороку The Best in Heritage відзначає лише два проєкти у світі – Project of Influence та IMAGINES. Ініціатива об’єднує лавреатів найпрестижніших премій, зокрема Europa Nostra, EMYA (European Museum of the Year Award), CIMAM (Award for Outstanding Museum Practices) та інших, створюючи майданчик для діалогу про те, як культурні інституції відповідають викликам часу. Музей Ханенків номінували до участі у The Best in Heritage як переможця CIMAM Outstanding Museum Practice Award 2024″, – йдеться у повідомленні.



Відзнаку отримала директорка музею Юлія Ваганова під час 24-ї конференції The Best in Heritage у Барселоні. Подія зібрала понад 150 фахівців і 40 лавреатів міжнародних премій у сфері культурної спадщини.



Журі відзначило, що «цей проєкт, народжений із чистої стійкості тих, хто зіштовхнувся з реальністю війни, нагадує нам про головне в людстві – турботу та солідарність. Перетворивши порожнечу музейних залів і відсутність колекцій на простір спільноти й творчості, музей став маяком стійкості, трансформації та натхнення для майбутніх поколінь і миру».



У Музеї зазначили, що ця нагорода – визнання сили культури й довіри до українських інституцій у світі.


Читайте також: Житомирському літературному музею передали особисті речі письменника Валерія Шевчука

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків – чільний музей світового мистецтва в Україні. Музей презентує найзначніші колекції мистецтва Європи, Азії та Давнього світу в Україні. «Серцем» музею є художнє зібрання Богдана та Варвари Ханенків – видатних українських колекціонерів та благодійників кінця 19 – початку 20 століття.

Перше фото: www.wikiwand.com, фото в тексті: mcsc.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Події

У Британії через 120 років знайшли перший опублікований твір Агати Крісті

Published

on



У Британії знайшли перший вірш однієї з найвідоміших англійських письменниць Агати Крісті, який був опублікований у лондонській газеті 120 років тому.

Про це повідомила The Times, передає Укрінформ.

Про свій вірш «Пара проти електрики» («Steam versus Electricity») Крісті згадувала в автобіографії, опублікованої вже після її смерті. Шанувальники письменниці намагалися відшукати його, проте марно.

Пошук ранніх публікацій письменниці ускладнювався, зокрема, й через те, що Крісті використовувала псевдоніми.

Та місяць тому науковий співробітник Університету Саффолка Джеймс Бернтал-Хукер і його партнер Алан розгадали цю загадку – вони знайшли вірш із шести строф в архіві газети Ealing and Hanwell Post. Як виявилось, Крісті неправильно вказала свій вік на момент публікації вірша: вона стверджувала, що їй було 11, а насправді 14 років.

Майбутня королева детективу надіслала свій вірш до газет Middlesex County Times і Ealing and Hanwell Post. В останній він був опублікований під іменем А. М. Міллер 8 липня 1905 року і представлений так: «Молода авторка надіслала нам римований коментар щодо поломки електричних поїздів минулої суботи».

Читайте також: ВВС за допомогою штучного інтелекту «оживила» Агату Крісті

Після виявлення твору в газетних архівах спадкоємці Агати Крісті дали дозвіл на його перевидання.

Бернтал-Хукер також відшукав твори, які авторка надсилала до різних поетичних видань, перш ніж був опублікований її перший роман «Таємнича пригода у Стайлзі» у 1920 році, героєм якого був детектив Еркюль Пуаро.

Загалом Крісті видала дві збірки поезій: «Дорога мрій» (1925 рік) та «Вірші» (1973 рік).

Як повідомляв Укрінформ, Фонд Букерівської премії започаткував нову літературну нагороду – Дитячу Букерівську премію.

Фото: News Corp



Джерело

Continue Reading

Події

Суспільство має штовхати суди до розгляду справ про «привласнення» росіянами української культури

Published

on



«Політика Росії полягає в тому, щоб помістити всі ці твори в національні фонди музеїв. Вони внесені до реєстру творів Російської Федерації, щоб їх ніколи не можна було повернути. Але важливо зафіксувати, що це вкрадені твори, і якщо вони будуть виставлятися в Ермітажі, а потім поїдуть на виставку за кордон, то ми матимемо реєстр і розумітимемо, що це українська спадщина», – розповідає Артман.

Розслідування, проведене групою волонтерів, які подали скаргу в МКС від імені французької асоціації «Pour l’Ukraine, pour leur liberté et la nôtre!» («За Україну, за їхню свободу і нашу!»), вона вважає перспективним з огляду на майбутні справи над російськими чиновниками у судах універсальної юрисдикції у багатьох країнах ЄС.

«Якщо директори російських музеїв або інші відомі особи колись приїдуть до Франції, Швейцарії чи інших країн, зокрема до країн ЄС, більшість з яких ратифікували універсальну юрисдикцію на національному рівні, то асоціація, до якої входять українці, може вимагати їхнього арешту. Тому важливо мати відкриті справи, оскільки міжнародне правосуддя здійснюється на різних рівнях юрисдикції», – пояснила вона.

На думку експертки, після закінчення війни важливу роль для активізації цих справ повинні відіграти громадянське суспільство та журналісти.

Читайте також: Скарга до МКС на розграбування української культурної спадщини допоможе розслідувати злочини РФ – експертка

«Громадські організації, асоціації, українські громадяни, журналісти з інших країн – усі колективно ми можемо зібрати докази і сказати: «Ось, є така справа, такий багатий росіянин, який живе у Франції або регулярно приїжджає сюди, і він причетний до міжнародних злочинів, на які поширюється універсальна юрисдикція». Якщо у Швейцарію, наприклад, приїде Мєдінський, щоб покататися на лижах, або, якщо директор Ермітажу приїжджає для обміну досвідом у Нью-Йорк чи музей в Амстердамі. Тоді ми, як громадянське суспільство, можемо вказати владі – хто він, і де його місце, і подати скаргу до суду», – вважає Артман.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури та стратегічних комунікацій працює над оновленням черг евакуації культурних об’єктів із зон ризику.

Фото: wikipedia



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.