Відбудова
Миколаїв розробляє план повоєнної розбудови на засадах блакитної економіки за підтримки ПРООН і Данії
Миколаїв за підтримки ПРООН та королівства Данія розробляє проєкти і стратегічний план післявоєнної розбудови міста, спираючись на принципи блакитної економіки.
Про це йшлося під час заходу Blue Summit у Миколаєві за участю фахівців морської, інжинірингової, суднобудівної галузей, представників європейських морських ініціатив та міської влади, передає кореспондент Укрінформу.
«Миколаїв першим серед міст України синхронізував економічний розвиток з європейським курсом на блакитну економіку — стале використання водних та морських ресурсів для економічного зростання, поліпшення умов життя та створення робочих місць зі збереженням екосистем. Після закінчення бойових дій країна потребуватиме нових стратегій. Ми напрацьовуємо плани розвитку економіки нашого міста, спираючись на принципи блакитної економіки, бо наше місто в цьому напрямку може стати лідером», – сказав міський голова Олександр Сєнкевич.
За його словами, вже підготовлено низку спільних із європейськими партнерами інфраструктурних проєктів, які дадуть поштовх післявоєнному розвитку економіки Миколаєва. Серед них – «Індустріальний парк» та навчальний простір «Водний палац», для яких уже шукають інвесторів.
Крім того, сім миколаївських підприємств, що запропонували кращі ініціативи з розвитку у цій сфері, отримали по 10 тисяч доларів на їх реалізацію. Йдеться про будівництво цифрової теплиці, виробництво катерів з поліетилену високої щільності, використання сонячної енергії для ремонту портальних кранів, втілення екологічно чистих технологій водоочищення, виробництво холодильників на природному холодоагенті та електричних вантажівок, інновації для будівництва об’єктів берегової інфраструктури.
Зокрема, одне з миколаївських підприємств, яке займається виробництвом малих суден саме з поліетилену високої щільності (HDPE), зможе отримати інвестицію для підтримки відродження малого флоту України.
Компанія, яка є одним з національних лідерів у випуску промислового холодильного обладнання, планує завдяки Innovation Challenge розвинути ідею, яка зробить використання холодильників на суднах, підприємствах та в ритейлі більш екологічним. Вона має намір розробити технічну документацію на агрегати в захисному корпусі, які працюють на природному холодоагенті.
Ще один проєкт – інноваційна теплиця, яка керується зі смартфона через спеціальний додаток і автономно, без участі людини, регулює полив, обігрів, світло, вологість. Датчики розумної теплиці допомагають виливати води стільки, скільки потребують рослини, що зменшує її споживання на 50%.
За словами керівника ВГО «Українська асоціація «Центр підтримки бізнесу» Артема Ващиленка, знайомство миколаївців з засадами блакитної економіки відбувається і через просвітницьку роботу серед молоді. Зокрема, у центрі відкрили «Лабораторію блакитної економіки».
«Це унікальний простір, де молодь може знайомитися з передовими підходами до сталого розвитку прибережних територій. Наша мета – показати, що це справжня перспектива розвитку для Миколаєва. І що саме у межах цієї економіки, нинішні школярі та студенти можуть знайти майбутню професію», – зазначив Ващиленко.
Усі спільні з ЄС проєкти Миколаєва мають на меті перехід малого і середнього бізнесу на діяльність за принципом блакитної економіки, що передбачає стійкий розвиток підприємництва з використанням водних ресурсів без шкоди для довкілля.
Blue Summit відбувся в межах проєкту «Підтримка сталої трансформації міста Миколаєва для переходу до блакитної економіки», що імплементується відповідно до ініціативи «Мери за економічне зростання» і фінансується Європейським Союзом та Королівством Данія. Проєкти впроваджуються Програмою розвитку ООН. Партнер заходу – Морський кластер України.
Як повідомляв Укрінформ, Данія виділяє новий пакет допомоги на понад мільярд гривень на відновлення Миколаївщини.
Відбудова
У Запоріжжі відбудують багатоквартирний будинок, в який у липні поцілив КАБ
У Запоріжжі планують відбудувати багатоквартирний будинок, в який 19 липня поцілила керована авіаційна бомба, вбивши трьох людей.
Про це в Телеграмі повідомив начальник Запорізької ОВА Іван Федоров, передає Укрінформ.
“Багатоповерхівка по вул. Незалежної України буде відновлена. Місяць тому ворожий КАБ поцілив у будинок. На жаль, тоді загинуло троє людей, серед них – 11-річна дівчинка”, – написав він.
За словами очільника регіону, наразі постало питання економічної та технічної доцільності відновлення частини будинку. Адже за результатами проведеного комісією обстеження, 15 квартир визнані непридатними для проживання через руйнацію частини 4-го під’їзду.
“Мешканцям понівечених осель була надана всебічна допомога. Сьогодні провів робочу нараду із профільними департаментами та оглянув будинок разом із експертами з технічного обстеження: багатоповерхівка буде відбудована. Роботи розпочнуться одразу після розробки проектно-кошторисної документації та виділення фінансування”, – уточнив Федоров.
Як повідомляв Укрінформ, 19 липня ворог атакував КАБами житловий квартал Запоріжжя. Внаслідок російської атаки КАБами загинули троє людей, 41 людина постраждала.
Відбудова
Німеччина пропонує Україні допомогу, аби уникнути своїх помилок після Другої світової
Україна та Німеччина домовилися трансформувати роботу та розширити міжнародну ініціативу Ukraine Green Recovery Action Platform, створену для координації післявоєнної відбудови країни.
Про це йшлося під час зустрічі міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Миколи Калашника з федеральним міністром з питань навколишнього середовища, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини Карстеном Шнайдером, передає Укрінформ із посиланням на міністерство.
«Сторони домовилися про трансформацію роботи та розширення Ukraine Green Recovery Action Platform — це міжнародна ініціатива під егідою ООН та ОЕСР, створена для координації післявоєнної відбудови країни відповідно до екологічних стандартів та вимог євроінтеграції», – йдеться в повідомленні.
Однією з ключових тем зустрічі була децентралізація водопостачання та водовідведення. Німецьких колег поінформували про потребу у впровадженні технологічних рішень для автономних систем очищення води. Зокрема, йшлося про використання відновлюваних джерел енергії, що є критично важливим в умовах постійних обстрілів.
Окрему увагу приділили проблемі відходів, що утворилися внаслідок руйнувань через обстріли. Німецька сторона підтвердила готовність надати експертну та технологічну підтримку щодо поводження з такими відходами та рекультивації забруднених ґрунтів.

До зустрічі долучилися представники німецького приватного сектору у галузях енергетики, екологічних технологій та водопостачання, які вже працюють на українському ринку або планують інвестиції в Україну. Вони обговорили перспективи реалізації проєктів у сферах енергоефективності, циркулярної економіки, поводження з відходами та очищення води, зокрема і за механізмом публічно-приватного партнерства. Невдовзі планують презентувати перші три пілотні проєкти у сфері водопостачання.

Як повідомлялося, команда Міністерства розвитку громад та територій України обговорила з представниками уряду Німеччини подальшу співпрацю у сферах житлової політики, просторового планування та післявоєнного відновлення.
Фото: mininfra.gov.ua
Відбудова
Мінвідновлення розраховує залучити до €2 мільярдів міжнародного фінансування на свої проєкти
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту планує у 2026 – 2027 роках залучити близько 2 млрд євро фінансування міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для реалізації проєктів в інфраструктурній сфері.
Про це повідомила пресслужба міністерства з посиланням на Програму діяльності уряду, передає Укрінформ.
У документі визначено ключові завдання Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України на 2026 – 2027 роки.
Перший пріоритет – перехід від відновлення окремих об’єктів до єдиної державної політики відбудови. У 2026 – 2027 роках міністерство планує сформувати основні засади політики відновлення та визначити єдині підходи до управління процесами відбудови держави.
Одним із ключових результатів має стати єдина методика оцінки результатів відновлення об’єктів, регіонів та країни загалом. В її основі – людиноцентричність, інклюзивність та енергоефективність.
Найбільший блок завдань стосується розвитку транспортної системи та її повної інтеграції у транс’європейську транспортну мережу. Заплановано відкрити новий пункт пропуску з Румунією, модернізувати п’ять існуючих пунктів пропуску та загалом збільшити їх пропускну спроможність на 15%.
Працюватиме міністерство і над продовженням транспортного безвізу з ЄС, цифровізацією та детінізацією ринку, впровадженням європейських стандартів безпеки. Зокрема, планується забезпечити 100% технічний контроль уперше ввезених вживаних автомобілів та запровадити нову модель фінансування соціально важливих пасажирських перевезень.
У залізничній галузі пріоритетами стануть реформа системи фінансування, оновлення рухомого складу та подальша інтеграція з європейською залізничною мережею. Передбачено розширення електрифікації західного залізничного напрямку та розбудову євроколії до кордону з країнами ЄС.
У морській галузі ключовими завданнями залишаються стабільна робота портів Великої Одеси та Дунайського регіону, цифровізація портових процесів і скорочення простою суден. Окремий напрямок – залучення приватного капіталу через механізм публічно-приватного партнерства. Зокрема, очікується залучення до 300 млн євро інвестицій у морський торговельний порт «Чорноморськ».
Ще одним напрямком стане створення нової інституційної архітектури транспортної галузі. Планується розробити та внести до Верховної Ради законопроєкти щодо створення Національного бюро розслідування аварійних подій на транспорті та Національної комісії, що здійснюватиме державне регулювання у сфері транспорту.
Третя ціль – розвиток сучасного ринку поштових послуг та його інтеграція до європейського простору. До 2027 року планується привести українське законодавство та стандарти у сфері поштового зв’язку у відповідність до вимог ЄС.
Ще один ключовий напрямок роботи – забезпечення стійкості житлово-комунального господарства та критичної інфраструктури в умовах війни. Пріоритетами також є захист критичної інфраструктури, удосконалення державного контролю та тарифоутворення у сфері ЖКГ і формування стабільної фінансової моделі ринку комунальних послуг.
П’ята операційна ціль – залучення міжнародної фінансової, технічної та політичної підтримки для відновлення і розвитку України.
«У 2026 – 2027 роках міністерство планує залучити близько 2 млрд євро фінансування міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для реалізації проєктів у транспортній, комунальній та інших інфраструктурних сферах», – зазначили у Мінінфраструктури.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів передав на розгляд парламенту схвалену Програму діяльності уряду. У програмі зафіксовані принципи роботи уряду, основні цілі та конкретні завдання. Також документ містить чіткий перелік того, що має зробити уряд, з урахуванням чіткої персональної відповідальності за кожен напрям.
Фото: Unsplash/JustStartInvesting
-
Усі новини1 тиждень agoДженна Ортега сильно схудла – нові кадри акторки вражають
-
Одеса1 тиждень agoТарифи на комунальні послуги в Одесі у серпні 2026 року
-
Одеса1 тиждень agoАквапарки Одеси та області 2026: ціни, знижки й умови
-
Одеса1 тиждень agoАтака дронів на Одещину: двоє дітей отримали поранення
-
Політика1 тиждень agoКорецький готовий взяти радником представника від молодіжних організацій
-
Війна1 тиждень agoУ Нацгвардії показали новітній бронемобіль радіаційної та хімічної розвідки
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києві вже збудували обʼєктів когенерації на близько 60 МВт
-
Відбудова1 тиждень agoПолтавщина отримала понад 80 тонн енергообладнання від Німеччини
