Політика
Мерц припустив, що доведеться готуватися до тривалішої війни Росії з Україною
Росія відкидає посередництво Ватикану, що свідчить про незацікавленість Путіна у мирному врегулюванні, а тому, вочевидь, слід готуватися до тривалішої війни.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на пресконференцій з прем’єром Фінляндії Петтері Орпо у вівторок у Турку.
“Події останніх трьох тижнів показують, що зусилля, які ми спільно докладали в ЄС, а також разом із Великою Британією та США, щоб досягти перемир’я, поки що не увінчалися успіхом. Втім, я від самого початку не мав ілюзій, що це може статися швидко. Але ми зробили спробу, коли навіть було залучено Ватикан. І якщо російська сторона не готова навіть прийняти запрошення Ватикану чи погодитися на його посередництво, щоб провести зустріч на іншій території, це свідчить, що Путін і Росія наразі, вочевидь, не зацікавлені в перемир’ї, припиненні вогню чи тим паче в мирній угоді”, – сказав він.
За його словами, це означає, що “Україна мусить і далі захищатися, і нам потрібно ще більше посилити наші зусилля, щоб Україна могла це робити”.
Мерц також висловив припущення, що війна РФ проти України може ще тривати певний час, оскільки Росія ще не виснажилася і прагне продовжувати свою агресію. При цьому, він запевнив у продовженні підтримки України.
“Я постійно наголошую, якщо звернутися до історії, як закінчуються війни? Зазвичай вони завершуються через економічне або військове виснаження однієї чи обох сторін. І в цій війні ми, очевидно, ще далекі від цього. Тому я припускаю, що нам, можливо, доведеться готуватися до тривалішої війни, але це жодним чином не змінює нашої рішучості підтримувати Україну. Я кажу це так чітко і ясно, тому що йдеться не лише про територіальну цілісність України”, – заявив канцлер ФРН.
Він додав, що “загроза нависла над усім простором, у якому ми живемо” і “під питанням опинилася політична система, яку ми спільно з Росією вибудовували після 1990 року”.
“І якщо це так, то настав момент, коли ми всі разом мусимо захищатися. Тому я сьогодні вдячний за те, що перебуваю в країні, яка приєдналася до НАТО. Це вираження нашої спільної волі захищатися від цієї агресії. Ми перебуваємо під загрозою. І ми захищаємося від неї. І нехай не буде жодних сумнівів, під моїм керівництвом цей федеральний уряд зробить все, щоб захиститися”, – наголосив канцлер.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що, за даними української розвідки, Путін та його оточення не планують завершувати повномасштабну війну проти України. Відповідну інформацію, ймовірно, мають й служби розвідок країн-партнерів.
Фото: Elta
Політика
Ірландське головування в Раді ЄС сподівається на прогрес у діалозі між Україною та Угорщиною
Перед початком засідання Ради із загальних питань (GAC) 22 вересня у Брюсселі міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн висловив оптимізм щодо переговорного процесу про вступ України до ЄС, підкресливши важливість постійного діалогу між Києвом та Будапештом.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу у Брюсселі.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо застережень Угорщини стосовно прав національних меншин, які Будапешт використовує як привід не погоджувати відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України до ЄС, Бірн зазначив: «Ми продовжуємо перебувати в контакті з українськими та угорськими колегами… Є двостороння домовленість між Угорщиною та Україною про те, що Україна ухвалить закон про національні меншини. Ця робота, як я розумію, триває, і я знаю, що відбулися консультації між Будапештом і Києвом з цього приводу».
Він висловив сподівання, що, як тільки в Україні будуть ухвалені відповідні зміни до законодавства, буде досягнуто прогресу.
«Я дуже сподіваюся, що це станеться до наступного засідання Ради ЄС із загальних питань – це те, над чим ми дуже наполегливо працювали протягом останніх тижнів», – заявив Бірн.
Як відомо, наступне засідання Ради ЄС із загальних питань відбудеться 13 жовтня.
Як повідомлялося, відкриття переговорних кластерів є ключовим етапом у процедурі вступу країни до ЄС. Проте Будапешт тривалий час перешкоджає просуванню України, посилаючись на нібито обмеження прав угорської національної меншини на Закарпатті, зокрема у сферах освіти та використання мови.
Попри ці застереження, Україні вдалося досягти помітного прогресу, коли у червні був відкритий переговорний Кластер 1 («Основи»), а пізніше – Кластер 6 («Зовнішні відносини»). Для відкриття решти кластерів Україна продовжує активний процес консультацій з європейськими партнерами та працює над ухваленням законодавчих змін щодо прав меншин відповідно до рекомендацій Єврокомісії.
Позиція ірландського головування в Раді ЄС полягає в підтримці прогресу в євроінтеграційному процесі країн-кандидатів на вступ на підставі заслуг, тобто реформ, на яких наполягає Євросоюз.
Як повідомлялося, Єврокомісія дотримується думки, що Україна виконала всі вимоги для відкриття усіх шести кластерів у перемовинах про вступ. Рішення про відкриття кластерів приймається одностайним рішенням всіх держав-членів ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, Україна має намір завершити процес вступу до Європейського Союзу якнайшвидше та розраховує на інтеграцію вже у 2027 році, не порушуючи при цьому ключових правил та методології розширення.
Фото: freepik.com
Політика
Стефанчук назвав малоперспективним запровадження е-виборів найближчим часом
Запровадження електронного голосування на виборах в Україні найближчим часом є малоперспективним, оскільки наразі складно забезпечити одночасне дотримання критеріїв демократичності, безпеки та довіри.
Про це Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук сказав під час брифінгу, передає кореспондент Укрінформу.
«Зараз такої можливості, за якої б вибори відповідали основним критеріям демократичності, безпеки і довіри, зробити дуже складно в теперішніх умовах. Тому я думаю, що поки це (вибори за допомогою онлайн голосування – ред.) мало перспективно найближчим часом», – зазначив Стефанчук.
За його словами, при запровадженні електронних виборів слід зважати на міжнародну практику.
«Серед країн у світі електронні вибори фактично благословенні тільки в Російській Федерації. І коли злочинець Путін сидить і клікає на комп’ютері з неактивізованим Windows і голосує, мабуть, будуть питання до результатів цих виборів», – сказав Голова ВР.
Він також наголосив, що Конституція України передбачає безпосереднє голосування на виборах.
«Крім цього, ми впираємося в норми Конституції, тому що вибори повинні забезпечувати безпосереднє голосування. Я не знаю, чи є така можливість зробити технічно, але ті технарі, з якими говорив я, вони однозначно говорять – ні», – зауважив Стефанчук.
Голова Верховної Ради також висловив застереження щодо можливих ризиків електронного голосування, порівнявши їх із голосуванням за учасників Євробачення.
«Я з повагою ставлюся до “Дії”, сам голосую, але не хочу, щоб на виборах чи Президента, чи Верховної Ради в нас було те, що було на голосуванні за Євробачення», – сказав Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський гостро розкритикував ідею проведення виборів під час війни, застерігши від «розвалу країни».
Політика
ЄС ніколи не визнає російські «вибори» на окупованих територіях України
Європейський Союз вкотре наголосив, що вибори до Державної думи РФ не можуть поширюватися на територію України.
Про це йдеться в заяві високої представниці Євросоюзу Каї Каллас, зробленій від імені ЄС, повідомляє Укрінформ.
«Вибори до Державної думи, проведені Росією 18-20 вересня, підкреслили тривалу й поглиблену ерозію демократії в Росії, що відбувається в умовах дедалі більш авторитарного політичного середовища. Відсутність рівних умов для всіх учасників була додатково посилена незаконною військовою агресією Росії проти України та триваючою незаконною окупацією українських територій», – йдеться в заяві.
Підкреслюється, що Європейський Союз «рішуче засуджує незаконну організацію Російською Федерацією так званих виборів на тимчасово окупованих територіях України, а саме в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також у частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей».
Ці так звані вибори є «черговим кричущим порушенням Росією міжнародного права, зокрема Статуту ООН, а також незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України».
Європейський Союз закликав Росію поважати міжнародно визнані кордони та суверенітет України й підтвердив, що «не визнає і ніколи не визнаватиме ані проведення цих так званих виборів на тимчасово окупованих територіях України, ані їхніх результатів».
«Щодо осіб, причетних до організації цих фіктивних виборів або які балотувалися як кандидати на тимчасово окупованих територіях України, а також відповідальних за підрив можливості проведення вільних і чесних виборів у самій Росії, буде запроваджено санкції», – йдеться в заяві.
Європейський Союз також підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.
«Росія повинна припинити незаконну військову агресію проти України, погодитися на повне, негайне й безумовне припинення вогню, а також негайно, повністю й безумовно вивести військові сили та техніку з усієї території України», – написала Каллас від імені ЄС.
Нагадується, що російська влада продовжує посилювати систематичні й інституціоналізовані внутрішні та транснаціональні репресії, щоб унеможливити участь будь-яких демократичних опозиційних сил у зміні існуючого стану речей. На думку ЄС, рішення не допустити кандидатів від партії «Яблуко» до участі у виборах за федеральним списком ще більше обмежило вибір для російських виборців, усунувши з виборчого процесу одну з останніх опозиційних сил і єдину партію з антивоєнною програмою.
У ЄС зазначили, що ще в період, що передував виборам, незалежні аналітики та спостерігачі повідомляли про масштабне зловживання адміністративним і судовим ресурсом з метою усунення всіх, хто виступає проти війни, позбавлення російських виборців реального вибору щодо майбутнього своєї країни та суттєвого обмеження доступу росіян до незалежної інформації.
У цьому контексті Європейський Союз та держави-члени підтвердили свою подальшу підтримку організацій громадянського суспільства, правозахисників і незалежних ЗМІ Росії.
Європейський Союз також висловлює жаль з приводу рішення Російської Федерації не запрошувати спостерігачів ОБСЄ.
«Це ще раз демонструє характерне для Російської Федерації нехтування зобов’язаннями, які взяли на себе всі держави-учасниці ОБСЄ, і позбавляє російських виборців та інституції можливості отримати неупереджену й незалежну оцінку цих виборів», – йдеться у заяві.
Як повідомляв Укрінформ, МЗС Польщі засудило проведення Росією незаконних «виборів» на тимчасово окупованих територіях України.
Фото: ОП
-
Усі новини1 тиждень agoщо відомо про дружину Руслана Кравченка (фото)
-
Суспільство4 дні agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Одеса6 днів agoРосія атакує порти Одещини: наслідки для експорту України
-
Відбудова1 тиждень agoДля підтримки України взимку Литва готова надавати трансформатори і локомотиви
-
Події1 тиждень agoУ фіналі Нацвідбору на Дитяче Євробачення виступлять шестеро учасників
-
Війна7 днів agoФінляндія надає Україні пакет військової допомоги на €290 мільйонів
-
Політика7 днів agoПрограма засідання ПАРЄ не передбачала участь представників Офісу генпрокурора
-
Події6 днів agoНа Полтавщині під час розкопок Глинського городища виявили артефакти X-XV століть
