Політика
Мерц припустив, що доведеться готуватися до тривалішої війни Росії з Україною
Росія відкидає посередництво Ватикану, що свідчить про незацікавленість Путіна у мирному врегулюванні, а тому, вочевидь, слід готуватися до тривалішої війни.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на пресконференцій з прем’єром Фінляндії Петтері Орпо у вівторок у Турку.
“Події останніх трьох тижнів показують, що зусилля, які ми спільно докладали в ЄС, а також разом із Великою Британією та США, щоб досягти перемир’я, поки що не увінчалися успіхом. Втім, я від самого початку не мав ілюзій, що це може статися швидко. Але ми зробили спробу, коли навіть було залучено Ватикан. І якщо російська сторона не готова навіть прийняти запрошення Ватикану чи погодитися на його посередництво, щоб провести зустріч на іншій території, це свідчить, що Путін і Росія наразі, вочевидь, не зацікавлені в перемир’ї, припиненні вогню чи тим паче в мирній угоді”, – сказав він.
За його словами, це означає, що “Україна мусить і далі захищатися, і нам потрібно ще більше посилити наші зусилля, щоб Україна могла це робити”.
Мерц також висловив припущення, що війна РФ проти України може ще тривати певний час, оскільки Росія ще не виснажилася і прагне продовжувати свою агресію. При цьому, він запевнив у продовженні підтримки України.
“Я постійно наголошую, якщо звернутися до історії, як закінчуються війни? Зазвичай вони завершуються через економічне або військове виснаження однієї чи обох сторін. І в цій війні ми, очевидно, ще далекі від цього. Тому я припускаю, що нам, можливо, доведеться готуватися до тривалішої війни, але це жодним чином не змінює нашої рішучості підтримувати Україну. Я кажу це так чітко і ясно, тому що йдеться не лише про територіальну цілісність України”, – заявив канцлер ФРН.
Він додав, що “загроза нависла над усім простором, у якому ми живемо” і “під питанням опинилася політична система, яку ми спільно з Росією вибудовували після 1990 року”.
“І якщо це так, то настав момент, коли ми всі разом мусимо захищатися. Тому я сьогодні вдячний за те, що перебуваю в країні, яка приєдналася до НАТО. Це вираження нашої спільної волі захищатися від цієї агресії. Ми перебуваємо під загрозою. І ми захищаємося від неї. І нехай не буде жодних сумнівів, під моїм керівництвом цей федеральний уряд зробить все, щоб захиститися”, – наголосив канцлер.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський заявив, що, за даними української розвідки, Путін та його оточення не планують завершувати повномасштабну війну проти України. Відповідну інформацію, ймовірно, мають й служби розвідок країн-партнерів.
Фото: Elta
Президент Володимир Зеленський привітав африканські держави з Днем Африки та побажав миру, свободи та безпеки.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у привітанні Зеленського у соцмережі Х.
«З Днем Африки всі держави та народи континенту! Бажаємо африканським країнам миру, свободи й безпеки на вашому динамічному континенті, роль якого стає все більш визначною», – наголосив глава держави.
За словами Зеленського, «Україна готова зробити внесок у розвиток, безпеку та суверенітет держав, адже українці багато досягли на цьому шляху, захищаючись від російського неоколоніалізму».
Він підкреслив, що «ми твердо переконані, що підтримка стабільності та самодостатності африканських країн дуже важлива, і ми готові співпрацювати у сфері освіти – тисячі африканських студентів здобули освіту в Україні, – а також у сфері технологій, продовольчої безпеки та розвитку виробництва на рівних умовах».
«Ми вдячні кожній африканській державі, яка підтримує нашу незалежність і наш народ, а також допомагає нам наблизити мир. Дякуємо країнам Африки, які підтримують нас у міжнародних організаціях, зокрема в Генеральній Асамблеї ООН. Голос Африки має реальну вагу у визначенні глобальних питань», – зазначив Президент.
Як повідомлялось, День Африки відзначається щороку за рішенням установчої конференції голів держав і урядів країн Африки, яка відбулася в Аддис-Абебі 25 травня 1963 року.
Фото: ОП
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час зустрічі в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом обговорив повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Фейсбуці.
Йшлося про безпекову ситуацію і подальшу координацію дій у відповідь на спільні виклики.
Окремо Умєров і Фідан обговорили розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки і перспективи практичної взаємодії.
“Ще один вектор розмови – гуманітарні питання. Повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія, залишається одним із ключових пріоритетів України”, – зазначив Умєров.
За його словами, Туреччина продовжує відігравати важливу роль для діалогу з питань безпеки і стабільності.
Умєров подякував Туреччині та особисто Фідану за підтримку України і конструктивну взаємодію.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, у російському полоні з 2014 року перебувають понад 300 українських військових і цивільних.
Фото: facebook.com/rustemumerov.ua
П’ять країн, серед яких Велика Британія і Франція, відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.
Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.
За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.
Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.
«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.
Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.
Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.
За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.
Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.
Фото: НАТО
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика5 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова1 тиждень agoТри польські будівельні компанії підписали угоду про співпрацю щодо відновлення України
-
Події1 тиждень agoУ Києві в червні пройде «Чілдрен Кінофест»
-
Відбудова5 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Політика5 днів agoРозраховуємо на відновлення переговорів про зону вільної торгівлі