Про це йдеться на сторінці Укрзалізниці у Фейсбуці, передає Укрінформ.

Зазначається, що рух поїздів через ділянку відбувається стандартним чином.

Укрзалізниця працює над скороченням часу затримки в дорозі поїздів, що запізнюються внаслідок російського удару.

Як повідомляв Укрінформ, через російську атаку на Київщині та пошкодження залізничної інфраструктури затримується низка поїздів.

Фото Укрінформу можна купити тут.

Окупаційна влада Криму виставила на продаж виноробний завод майже за третину дешевше від його номінальної вартості. Раніше за схожою схемою окупанти продали Ялтинський морський порт, а далі в черзі — інші стратегічні підприємства півострова.

Про це повідомив рух спротиву “Жовта стрічка”.

За даними активістів, 16 вересня так зване Міністерство майнових та земельних відносин Криму планує виставити на продаж 100% акцій Кримського виноробного заводу. До пакета входить майже тисяча гектарів землі та понад 65 тисяч квадратних метрів виробничих приміщень.

Початкова ціна лота становить 1,6 мільярда рублів (це приблизно 480 мільйонів гривень), що на третину менше від номінальної вартості.

Як зазначили у руху, схема одна й та сама: мінімальна ціна, свій покупець і максимальний прибуток для московських бенефіціарів та місцевих чиновників. Натомість бюджет Криму лише втрачає.

Це не перший випадок розпродажу стратегічних об’єктів. раніше за 1,49 мільярда рублів (близько 450 млн грн) окупанти продали Ялтинський морський порт. Переможцем і водночас єдиним учасником аукціону з продажу порту стала московська мікрокомпанія, заснована у квітні 2025 року.

Компанія перебуває під контролем закритого пайового інвестиційного фонду “Ангаже”, кінцевим бенефіціаром якого є Аркадій Ротенберг, близький соратник путіна. Наступними у списку на так звану приватизацію можуть стати Євпаторійський морський порт та Джанкойський машинобудівний завод.

У липні в окупованому Криму російська влада виставила на продаж 100% акцій компаній, які управляють морськими портами в Ялті та Євпаторії, попри низький вантажопотік через санкції. Імовірно, ці об’єкти планують переорієнтувати на туристичні чи пасажирські перевезення, оскільки зростання вантажопотоку малоймовірне.

Окрім цих портів, окупаційна влада формально контролює порти в Керчі та Феодосії, які перебувають у федеральній власності росії.

Анна Бальчінос

Про це в інтерв’ю hromadske заявив колишній прокурор САП і старший групи прокурорів у справі про заволодіння майном Одеського аеропорту Станіслав Броневицький.

«Наскільки мені відомо, контроль за аеропортом як за предметом кримінального правопорушення, залишився за фігурантами кримінального провадження», — сказав Броневицький.

Зазначимо, у 2008 році Одеська міськрада вирішила реконструювати Міжнародний аеропорт «Одеса», тому шукала собі інвестора. У результаті 2011 року утворилася компанія ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», до якої увійшли Одеська міська рада й приватна компанія, яку Одеська міська рада взяла собі в інвестори — ТОВ «ОДЕСА АЕРОПОРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ».

За даними слідства, бенефіціарами останньої компанії були Олександр Борухович (Грановський) та Борис Кауфман. В об’єднаній компанії Одеська міська рада отримала 25% статутного капіталу, а приватна компанія ТОВ «ОДЕСА АЕРОПОРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ» — 75%.

«Одеса в особі міськради свою частку розміром 25% наповнює всім аеропортом і передає його навіть не у статутний капітал, що й так заборонено, а у приватну власність. 75% зі свого боку приватна фірма наповнює грошима. Начебто наповнює — ми під час розслідування говорили про те, що ці гроші просто прокрутились і вивелись. Тому бублик був на початку, бублик залишився в кінці, а Одеса віддала свій аеропорт. Ми на це подивилися вже 2023 року як на заволодіння майном Одеської міської ради, тому що аеропорт, який був у комунальній власності, фактично з неї вибув», — пояснив експрокурор.

Нагадаємо, Кауфман та інші фігуранти справи про схему з аеропортом «Одеса» уклали угоду із САП, зобов’язавшись відшкодувати 1 млрд гривень. Хоча в підозрі йшлося про заволодіння майном аеропорту та понад 2,5 млрд гривень доходу від його діяльності. У результаті фігурантів звільнили від покарання з установленням іспитового строку.

Броневицький додає, що структура власності самого аеропорту наразі залишається незмінною.

«Повертаючись до тих відсотків: 25% — в Одеської міськради та 75% — у приватної компанії. За допомогою 75% у статутному капіталі фігуранти справи мали можливість впливати на будь-які рішення, пов’язані зокрема й з майном аеропорту, мали можливість впливати на долю аеропорту. Тому виникає питання, а чому ж у Facebook-пості САП про те, що затверджено таку класну угоду, зазначено, що частка Одеської міської ради у спільно створеному товаристві не зменшилась? Цю частку можна збільшити навіть на 10-15%. Від цього нічого не зміниться, тому що контроль за аеропортом зберігається у фігурантів кримінального провадження», — пояснив експрокурор.

Він також попередив, що на аеропорт може чекати подальша реалізація.

«Я б просив представників активного громадянського суспільства все-таки забезпечити належну увагу до цього аеропорту. У нас наявна оперативна інформація про те, що готується реалізація цього аеропорту. Правда це чи ні — я не знаю. Може якесь іще одне товариство створять і знову ж таки розпорошать частки. Я не знаю, це неперевірена інформація, але вона така є. Тому я прошу просто уважно стежити за діяльністю аеропорту і за тим, що відбувається навколо нього», — додав Станіслав Броневицький.