Політика
Глобальний Південь не готовий жертвувати заради України
Російсько-українська війна має глобальний вимір, але багато країн Глобального Півдня не сприймають її як безпосередньо важливу для себе та не готові підтримувати Україну за рахунок власного економічного розвитку.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це заявив колишній прем’єр-міністр Австралії Скотт Моррісон під час другого міжнародного безпекового форуму Black Sea Security Forum в Одесі.
“Країни, що розвиваються, можуть демонструвати певне співчуття до цієї війни, але загалом вони сприймають її як конфлікт розвинених країн, від якого воліють триматися осторонь. Вони можуть висловити підтримку, але не варто переоцінювати її значення, особливо якщо вона передбачає певні втрати”, – зазначив австралійський політик.
Моррісон нагадав, що ще на початку повномасштабного вторгнення РФ він відкрито говорив про допомогу з боку Китаю в обході санкцій та підтримці російської економіки. За його словами, ці заяви тоді не викликали значного інтересу, хоча були правдивими.
“Йдеться як про економічну підтримку, так і, можливо, -– що ще серйозніше – потенційну військову допомогу з боку Китаю. А якщо говорити про Іран і Північну Корею та їхню роль, то ми бачимо так звану “вісь автократій”, як я це називаю, – і це вже питання ширшого глобального значення. І саме тому ця війна має значення не лише в регіональному, а й у світовому масштабі”, – заявив колишній глава австралійського уряду.
Він вказав на те, що хоча деякі країни Південно-Східної Азії висловлюють дипломатичну підтримку Україні, однак не йдеться про практичні кроки.
“Але коли ви намагаєтеся перейти до чогось серйознішого – наприклад, санкцій чи, тим паче, військової допомоги – цього не відбувається. І не відбудеться. Тому що врешті-решт їхній основний інтерес – це економічний розвиток”, – зазначив колишній австралійський прем’єр.
За його словами, саму тому треба бути обережним у спробах “зрозуміти, як Глобальний Південь та країни, що розвиваються, сприймають цю війну, що вона для них означає і на що вони готові піти”. “Бо зрештою їхні власні інтереси – у пріоритеті”, – додав Моррісон.
Як повідомляв Укрінформ, у п’ятницю в Одесі 30 травня стартував триденний форум, присвячений вирішенню найбільш актуальних безпекових, економічних і політичних викликів у Чорноморському регіоні. Цьогоріч на заході присутні понад 500 учасників з 20 країн, зокрема політики, дипломати, військові, бізнес-лідери та експерти.
Президент Володимир Зеленський привітав африканські держави з Днем Африки та побажав миру, свободи та безпеки.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у привітанні Зеленського у соцмережі Х.
«З Днем Африки всі держави та народи континенту! Бажаємо африканським країнам миру, свободи й безпеки на вашому динамічному континенті, роль якого стає все більш визначною», – наголосив глава держави.
За словами Зеленського, «Україна готова зробити внесок у розвиток, безпеку та суверенітет держав, адже українці багато досягли на цьому шляху, захищаючись від російського неоколоніалізму».
Він підкреслив, що «ми твердо переконані, що підтримка стабільності та самодостатності африканських країн дуже важлива, і ми готові співпрацювати у сфері освіти – тисячі африканських студентів здобули освіту в Україні, – а також у сфері технологій, продовольчої безпеки та розвитку виробництва на рівних умовах».
«Ми вдячні кожній африканській державі, яка підтримує нашу незалежність і наш народ, а також допомагає нам наблизити мир. Дякуємо країнам Африки, які підтримують нас у міжнародних організаціях, зокрема в Генеральній Асамблеї ООН. Голос Африки має реальну вагу у визначенні глобальних питань», – зазначив Президент.
Як повідомлялось, День Африки відзначається щороку за рішенням установчої конференції голів держав і урядів країн Африки, яка відбулася в Аддис-Абебі 25 травня 1963 року.
Фото: ОП
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час зустрічі в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом обговорив повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Фейсбуці.
Йшлося про безпекову ситуацію і подальшу координацію дій у відповідь на спільні виклики.
Окремо Умєров і Фідан обговорили розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки і перспективи практичної взаємодії.
“Ще один вектор розмови – гуманітарні питання. Повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія, залишається одним із ключових пріоритетів України”, – зазначив Умєров.
За його словами, Туреччина продовжує відігравати важливу роль для діалогу з питань безпеки і стабільності.
Умєров подякував Туреччині та особисто Фідану за підтримку України і конструктивну взаємодію.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, у російському полоні з 2014 року перебувають понад 300 українських військових і цивільних.
Фото: facebook.com/rustemumerov.ua
П’ять країн, серед яких Велика Британія і Франція, відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.
Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.
За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.
Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.
«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.
Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.
Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.
За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.
Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.
Фото: НАТО
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика6 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова6 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова1 тиждень agoТри польські будівельні компанії підписали угоду про співпрацю щодо відновлення України
-
Події1 тиждень agoУ Києві в червні пройде «Чілдрен Кінофест»
-
Суспільство6 днів agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси