Як передає Укрінформ, про це повідомив у Фейсбуці віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

«Бородянка. Один із найболючіших прикладів того, що залишає після себе російська армія. Проте вже сьогодні тут помітні результати відновлення», – зазначив Кулеба.

За його словами, у селищі було зруйновано або пошкоджено 825 об’єктів. Станом на зараз відбудовано 592 – це житлові й приватні будинки, школи, медзаклади, інфраструктура. Зараз відновлення продовжується, до кінця року завершать ще 61 житлових будинків.

«Частина об’єктів уже на етапі активної реалізації – утеплюють фасади, встановлюють інженерні мережі, ведуться внутрішні роботи. Є конкретні зрушення і важливо зберегти цю динаміку. Наступний крок, забезпечити перші заселення вже цієї осені. Це завдання поставлене, і ми тримаємо його в роботі щоденно», – наголосив Кулеба.

Паралельно із відновленням житла йде робота й над публічними просторами. Вже відкрили тимчасовий Активний Парк – сучасний мобільний простір для спорту, відпочинку і зустрічей. У ньому є стрітбаскет, панна-футбол, теніс, скейт-зона, воркаут. Зараз він працює у тестовому режимі і готується до постійного формату.

«Зміни вже відчутні. Роботи ще багато, але громада повертається. Вже зараз в Бородянці проживає майже 10 тисяч людей. Це близько 80% в порівнянні з цифрою до повномасштабного вторгнення», – зауважив Кулеба.

Окрему увагу він приділив меморіалізації.

«У Бородянці були вчинені одні з найстрашніших злочинів проти цивільного населення. Важливо, щоб ці місця не зникли без сліду в процесі будівництва. Працюємо над тим, щоб зберегти пам’ять», – підкреслив Кулеба.

Як повідомляв Укрінформ, у Київській області триває капітальний ремонт мосту через річку Тетерів.

Про це повідомляє Мінрозвитку, передає Укрінформ.

Зазначається, що на зустрічі були, зокрема, присутні представники компаній Nokia, Wärtsilä, KONE, Sweco, Hesburger.

“Фінські компанії завжди були синонімом якості, надійності та екологічної відповідальності. Саме такий підхід нам потрібен сьогодні, коли ми закладаємо фундамент для наступних поколінь українців. Наш основний принцип – відбудовувати краще, ніж було. Переконані, що експертиза фінського бізнесу стане – більше того, вже є – важливим внеском у це завдання”, – зауважила Марина Денисюк.

За її словами, пріоритетами України в процесі відбудови залишаються: енергетична стійкість і децентралізована генерація, критична інфраструктура (особливо водопостачання та енергетичні об’єкти), відновлення житла та забезпечення ВПО, розвиток транспортної інфраструктури.

Заступниця міністра висловила сподівання на подальший розвиток співпраці у межах фінсько-українського інвестиційного фонду (FUIF).

“Маємо успішний спільний українсько-фінський проєкт, а саме побудову школи в селі Микуличі з майже нульовим енергоспоживанням. Школу на 200 учнів було зруйновано внаслідок бойових дій, її відбудують коштом фінського гранту в розмірі 5 мільйонів євро”, – сказала Денисюк.

У Мінрозвитку нагадали, що фінсько-український інвестиційний фонд (FUIF) створено для підтримки публічних інвестицій в Україні, які відповідають цілям сталого розвитку ООН, національним пріоритетам відновлення України та сприяють залученню фінських технологій, товарів і послуг. Це пільговий інвестиційний кредит розміром від 10 до 20 млн євро. У його межах розпочато роботу з відбору проєктів, стосовно впровадження яких фінські компанії висловили зацікавленість.

Як повідомлялося, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час спільних заяв із фінським колегою Петтері Орпо 28 травня зазначив, що Україна та Фінляндія підписали низку двосторонніх документів, які розширюють співпрацю країн у галузі енергетики, освіти та сфері безпеки.

За час повномасштабної війни Фінляндія надала Україні понад 2,7 млрд євро військової і майже 90 млн євро фінансової підтримки, а також близько 816 млн євро гуманітарної допомоги. Фінляндія також надала Україні енергетичне обладнання, трансформатори, генератори, електродвигуни, зробила внесок у гуманітарне розмінування обсягом 8 млн євро.

Фото: Мінрозвитку