Політика
Співпраця Чорноморського та Балтійського регіонів має бути посилена
Необхідно посилити співпрацю Чорноморського та Балтійського регіонів заради стійкості Європи, потрібно розробити стратегію перемоги для України.
Про це на міжнародному Чорноморському безпековому форумі в Одесі заявив в суботу голова комітету із закордонних справ естонського парламенту Марко Мікельсон, передає кореспондент Укрінформу.
«Співпраця між країнами Балтійського моря та Чорного моря має бути посилена, і на це повинен бути глобальний вплив»,- зазначив Мікельсон.
За його словами, Євросоюз має розробити стратегію для того, щоб допомогти Україні перемогти у війні з російським агресором. Він підкреслив, що безпечним Чорноморський регіон буде лише тоді, коли російський імперіалізм зазнає поразки в Україні, а також у Грузії та згодом у Білорусі.
Мікельсон підкреслив, що Росія веде війну проти вільного світу вже багато років: крім традиційної війни в Україні намагається проводити різні операції в Європі, зокрема втручаючись у виборчі процеси, проводячи диверсійні дії.
«Стратегія Росії не тільки передбачає стирання України з політичної карти, але й знищення Європи, намагання посварити Європу із США. Якщо ми хочемо ефективно протидіяти російському саботажу, то нам необхідно називати його тим, чим він є, і почати боротися із ним»,- наголосив естонський політик.
Він додав, що Заходу зараз не вистачає волі до боротьби на політичному і дипломатичному фронтах, а також щодо підтримки України у військовій сфері, запровадження реальних санкцій проти Росії, аби вона не змогла знищити західний світ.
Естонський політик підкреслив, що Росія тестує Захід в різних ситуаціях, не змінюючи при цьому своїх стратегічних цілей. Зокрема, вона посилює свою діяльність у Балтійському морі, порушуючи повітряний простір країн НАТО та використовуючи свій «тіньовий флот».
За його словами, адміністрація президента США Дональда Трампа хибно вважає, що війна триває десь далеко, що це була «війна Байдена».
«Це не так. Якщо Трамп гадає, що він зможе якось вийти з цієї війни, то ця війна його наздожене»,- підкреслив Мікельсон.
Тому, як наголосив політик, об’єднаному Заходу потрібно cпільно давати відсіч російським агресивним діям, а також створити стратегію, яка дозволить досягти цілей – членства України і Молдови в ЄС до 2030 року.
Як передавало агентство, експрем’єр-міністр Австралії Тоні Eбботт в суботу на Одеському чорноморському форумі з безпеки заявив, що успішні дії України у Чорному морі мають великі наслідки для інших регіонів світу, зокрема для Тайваню.
Фото: Riigikogu Press
Президент Володимир Зеленський привітав африканські держави з Днем Африки та побажав миру, свободи та безпеки.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у привітанні Зеленського у соцмережі Х.
«З Днем Африки всі держави та народи континенту! Бажаємо африканським країнам миру, свободи й безпеки на вашому динамічному континенті, роль якого стає все більш визначною», – наголосив глава держави.
За словами Зеленського, «Україна готова зробити внесок у розвиток, безпеку та суверенітет держав, адже українці багато досягли на цьому шляху, захищаючись від російського неоколоніалізму».
Він підкреслив, що «ми твердо переконані, що підтримка стабільності та самодостатності африканських країн дуже важлива, і ми готові співпрацювати у сфері освіти – тисячі африканських студентів здобули освіту в Україні, – а також у сфері технологій, продовольчої безпеки та розвитку виробництва на рівних умовах».
«Ми вдячні кожній африканській державі, яка підтримує нашу незалежність і наш народ, а також допомагає нам наблизити мир. Дякуємо країнам Африки, які підтримують нас у міжнародних організаціях, зокрема в Генеральній Асамблеї ООН. Голос Африки має реальну вагу у визначенні глобальних питань», – зазначив Президент.
Як повідомлялось, День Африки відзначається щороку за рішенням установчої конференції голів держав і урядів країн Африки, яка відбулася в Аддис-Абебі 25 травня 1963 року.
Фото: ОП
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров під час зустрічі в Анкарі з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом обговорив повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія.
Як передає Укрінформ, про це Умєров повідомив у Фейсбуці.
Йшлося про безпекову ситуацію і подальшу координацію дій у відповідь на спільні виклики.
Окремо Умєров і Фідан обговорили розвиток спільних ініціатив у сфері регіональної безпеки і перспективи практичної взаємодії.
“Ще один вектор розмови – гуманітарні питання. Повернення українських військовополонених і цивільних громадян, яких незаконно утримує Росія, залишається одним із ключових пріоритетів України”, – зазначив Умєров.
За його словами, Туреччина продовжує відігравати важливу роль для діалогу з питань безпеки і стабільності.
Умєров подякував Туреччині та особисто Фідану за підтримку України і конструктивну взаємодію.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитра Усова, у російському полоні з 2014 року перебувають понад 300 українських військових і цивільних.
Фото: facebook.com/rustemumerov.ua
П’ять країн, серед яких Велика Британія і Франція, відхилили пропозицію генерального секретаря НАТО Марка Рютте спрямовувати 0,25% ВВП на військову допомогу Україні.
Про це повідомляє The Telegraph, передає Укрінформ.
Генсек Альянсу визнав, що його план не буде реалізовано, оскільки не отримав достатньої підтримки. При цьому він не назвав противників ідеї.
За інформацією видання, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували цю ідею, коли вона була висунута під час обговорень щодо посилення підтримки Києва.
Рютте сподівався ратифікувати цю пропозицію на майбутньому саміті НАТО в Анкарі.
За словами джерела видання в Альянсі, щонайменше сім держав-членів НАТО, які витрачають понад 0,25% ВВП на військову допомогу Україні, висловили підтримку ініціативи. Однак для ратифікації потрібна одностайна підтримка з боку всіх країн-членів.
«Вони не дуже захоплені цією ідеєю», – сказав співрозмовник видання, згадавши Велику Британію, Францію, Іспанію, Італію та Канаду.
Зазначається, що розмір військового внеску Великої Британії є третім за величиною після США та Німеччини, проте не досягає 0,25% ВВП. Прем’єр-міністр Британії Кір Стармер обіцяв виділяти щонайменше 3 млрд фунтів стерлінгів на рік – приблизно 0,1% – у найближчому майбутньому.
Водночас Франція, Іспанія, Італія – третя, четверта та п’ята за величиною економіки Європи – і Канада відстають від багатьох своїх менших союзників у плані надання допомоги Україні.
За даними Кільського інституту, Нідерланди, Польща, а також країни Північної Європи та Балтії надають Україні допомогу на рівні 0,25% ВВП і більше.
Як повідомлялося, за інформацією видання Politico, генеральний секретар НАТО Марк Рютте на закритій зустрічі послів НАТО наприкінці квітня звернувся до союзників із проханням виділити Україні 0,25% ВВП. У разі схвалення цієї ідеї щорічні обсяги допомоги Україні могли зрости до 143 мільярдів доларів.
Фото: НАТО
-
Усі новини1 тиждень agoУлюблені фільми і серіали мільярдерів: 16 стрічок, які варто побачити
-
Суспільство1 тиждень agoОдеську OnlyFans-блогерку засудили до 266 тисяч штрафів та податків Анонси
-
Політика6 днів agoРютте закликає до справедливішого розподілу підтримки України
-
Відбудова6 днів agoЗеленський обговорив із Маркаровою очікування від конференції з відновлення у Гданську
-
Війна1 тиждень agoВійна в Україні — бойові дії можуть закінчитися за фінським сценарієм — JPMorgan Chase
-
Відбудова1 тиждень agoТри польські будівельні компанії підписали угоду про співпрацю щодо відновлення України
-
Події1 тиждень agoУ Києві в червні пройде «Чілдрен Кінофест»
-
Суспільство6 днів agoПодарунки, 21 авто та 171 мільйон у готівці: як жила політична еліта Миколаївської міськради Анонси