Connect with us

Події

В Україні оголосили конкурс на здобуття літературної премії імені Шолом-Алейхема

Published

on



Державне агентство з питань мистецтв та мистецької освіти оголошує конкурс на здобуття премії імені Шолом-Алейхема у 2026 році.

Про це повідомляє Держмистецтв, передає Укрінформ.

“Премія імені Шолом-Алейхема присуджується щорічно у березні, до дня народження письменника, на конкурсних засадах громадянам України за кращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України в світі”, – йдеться у повідомленні.

На здобуття премії висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше ніж за місяць до їх висунення на здобуття премії.

Як зазначається, на премію не висуваються твори, які вже були відзначені іншими преміями або державними нагородами. Премія не присуджується посмертно.

Читайте також: Українськоєврейська літературна премія «Зустріч» оголосила склад міжнародного журі

Пропозиції подаються до Держмистецтв творчими спілками та асоціаціями, літературно-мистецькими об’єднаннями, національно-просвітницькими товариствами, редакціями періодичних видань, видавництвами, громадськими організаціями та окремими авторами.

Грошова винагорода до премії виплачується у розмірі 20 тисяч гривень.

Прийом документів відбувається до 1 листопада 2025 року (включно).

Як повідомлялося, лауреатом премії імені Шолом-Алейхема у 2025 році став Леонід Лейдерман за збірку оповідань “Кохана вийде”.



Джерело

Події

Масова культура під час війни стала «неофольклором» українців

Published

on


Українська культура під час повномасштабної війни переживає докорінні трансформації. Зокрема разючими є зміни у маскультурі, яка почала виконувати роль «неофольклору», формуючи нові наративи та символи української ідентичності.

Таку думку в коментарі Укрінформу висловив народний артист України, композитор, кобзар, бандурист і лідер гурту «Хорея козацька» Тарас Компаніченко.

«Нарешті маскульт почав працювати повною мірою і став проукраїнським. Він став виробляти продукт, актуальний як з точки зору стилістики, так і з точки зору наративів. Можна сказати, що ми живемо в епоху смерті фольклору. І український маскульт нині виконує роль неофольклору – означує культурні межі існування нашого українського простору, транслює символи української ідентичності», – зазначив Компаніченко.

За словами митця, раніше масова культура, за деякими винятками, знецінювала і висміювала все українське (на відміну від глибоко українського елітарного мистецтва). Нині ж, коли припинилася робота у спільному з російським маскульт-просторі, відбулося стрімке дорослішання та потужні метафоричні зміни, розрив із “русскім міром”. Окрім того, помітною є мілітаризація українського мистецтва, де військові стають носіями нового культурного досвіду.

“Ми бачимо сильну мілітарну поезію, потужну документалістику, розвиток кіно, музики. Митці пішли у військо не за емоціями, а за покликом серця. Правду про війну не напишеш у кабінеті – вона народжується в окопах, під дронами. Це вже не декоративна культура, а живий пульс суспільства, який звучить в умовах боротьби і війни. Не побоюся це сказати, що нині українська культура стала “живим серцем” світового мистецтва”, – вважає Компаніченко.

Читайте також: В Україні формується традиція комбатантської літератури – поетка і військова

Митець переконаний, що люди, які пройшли війну, є важливими моральними орієнтирами для українського суспільства.

“Війна – це зло, страшний молох. Але військо – це поводирі, це реальні лідери українського суспільства. Ті, хто пройшли через пекло війни, ховали побратимів, бачили багато смерті, вони пережили дуже великі внутрішні трансформації, відкинули усе фальшиве й неважливе. Їхня суть – це суть філософів сучасності”, – переконаний митець.

Тарас Компаніченко, родина якого має козацьке походження, став до лав українського війська у перші дні повномасштабного вторгнення. Почав службу в 241-й бригаді Територіальної оборони Києва, нині – у Третьому армійському корпусі, очолює капеланську службу.

Фото: Ольга Будник/Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут



Джерело

Continue Reading

Події

На фронті загинув саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко

Published

on



На фронті загинув артист оркестру та саксофоніст чернігівського Міського палацу культури Дмитро Гладіренко.

Про це на своїй сторінці у Фейсбуці повідомляє чернігівський Міський палац культури, передає Укрінформ.

“12 березня під час виконання бойового завдання загинув наш колега — артист оркестру, саксофоніст Дмитро Гладіренко. Він був не лише талановитим музикантом, а й щирою, світлою людиною, відданою своїй справі та Україні”, – йдеться у повідомленні.

Дмитро мріяв після війни повернутися до музики, взяти до рук саксофон і знову вийти на сцену, щоб зіграти для глядачів.

“Навіть під час відпустки після поранення він не втримався — прийшов до оркестрової і заграв. Того дня його музика знову наповнила зал життям, теплом і надією… Колектив підприємства висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Дмитра. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у скорботі. Світла пам’ять Герою”, – зазначили у палаці культури.

Як повідомляв Укрінформ, на війні загинув артист Ансамблю пісні і танцю ЗСУ Ігор Любименко.



Джерело

Continue Reading

Події

У Литві скасували концерти ексучасника Modern Talking через заяви про «команду мрії» з Росією

Published

on



У Литві скасували виступи колишнього учасника гурту Modern Talking Дітера Болена після його висловлювань про те, що Росія та Німеччина колись були «командою мрії».

Як передає Укрінформ, про це повідомляє DW.

Зазначається, що 72-річний німецький музикант мав виступити зі своїм гуртом Blue System у Клайпеді 20 листопада, а 21 листопада – у Каунасі.

Про концерти оголосили на початку тижня, але пізніше інформація про них зникла з сайтів майданчиків та сервісів продажу квитків.

«Ми проконсультувалися з організаторами та дійшли згоди, що подібний захід не повинен проходити на нашій арені», – зазначив представник «Жальгіріс-Арени» Мантас Ведрікас.

Хоча офіційно причину скасування не назвали, литовський суспільний мовник LRT пов’язує це з листопадовим інтерв’ю Болена. У ньому артист заявив, що «Росія і Німеччина – це була, по суті, команда мрії, тому що у нас була дешева енергія, справи йшли дуже добре. З суто економічної точки зору це було так: у одного є одне, у іншого – інше». Він порівняв це з успіхом Modern Talking та додав, що «від цього відмовилися з міркувань моралі».

Читайте також: У Римі скасували виступ російської балерини Захарової

Після 2022 року музикант засуджував війну в Україні, але водночас виступав проти надання зброї Києву, заявляючи, що конфлікт нібито не можна вирішити силовим шляхом.

Як повідомляв Укрінформ, Литва до 19 лютого 2031 року заборонила в’їзд до країни грузинському реперу Гіо Піка (Георгій Джіоєв), який виступав в окупованому Криму.

Фото: Sven Mandel, CC BY-SA 4.0



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.