Про це у коментарі Укрінформу заявила народна депутатка, правозахисниця, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева.

«Міжнародне право не має лише обговорюватися – воно має діяти. Ми закликаємо іноземні парламенти переходити до реального, відчутного тиску на Росію, не боятися перетинати вигадані та ілюзорні «червоні лінії» Росії, як і будь-якого іншого агресора», – підкреслила Ташева.

За її словами, одним із ефективних механізмів може стати персональне залучення іноземних парламентаріїв до захисту конкретних ув’язнених.

«По-перше, це політичне менторство парламентаріїв над конкретними політичними в’язнями. Коли той чи інший політик публічно бере під опіку політвʼязня, це стає певним захистом для цієї людини в російській тюрмі та зменшує ризик тортур. Далі цей політик або його країна на тому чи іншому рівні можуть адвокатувати звільнення або принаймні надання медичної допомоги», – пояснила Ташева.

Наступним кроком, за її словами, є посилення персональних санкцій проти тих, хто забезпечує функціонування репресивної машини: так званих «суддів», прокурорів, співробітників ФСБ та керівників пенітенціарних установ.

“І по-третє – консолідована вимога щодо допуску незалежних міжнародних моніторингових місій до місць незаконного утримання наших громадян. Світ не має права звикати до того, що люди роками перебувають за ґратами лише за вірність Україні та власну ідентичність”, – наголосила Ташева.

За її словами, безумовним флагманом і найефективнішим інструментом для деокупації та реінтеграції Кримського півострова є Міжнародна “Кримська платформа”, парламентський саміт якої відбудеться цієї осені в Лондоні.

Другий критично важливий трек, на її переконання, – це взаємодія з країнами ісламського світу.

“Ми закликаємо держави, які сповідують іслам, підтримати надання Україні статусу спостерігача в Організації ісламського співробітництва (ОІС). Це дозволить нам ефективніше захищати права мусульман, зокрема кримськотатарського народу, який зараз перебуває під шаленим тиском держави-окупанта”, – підкреслила Ташева.

Ще один напрям – військова підтримка України та розширення механізмів тиску на Росію, зокрема економічних, її повернення до світової ізоляції та, безперечно, притягнення до відповідальності.

Як повідомляв Укрінформ, від початку російської окупації Криму правозахисники верифікували 520 осіб, яких переслідують за політично мотивованими «кримінальними справами». Понад 270 із них є представниками корінного кримськотатарського народу.

Фото Укрінформу можна купити тут

Президент України Володимир Зеленський поїде на зустріч з очільником Кремля Володимиром Путіним до будь-якої столиці, яка її організує – крім Москви та Мінська.

Президент Володимир Зеленський обговорив з президентом Чилі Хосе-Антоніо Кастом-Рістом напрями співпраці між країнами.