Кожного дня вчені в усьому світі роблять вагомі відкриття, розробляють нові технології. Їх стільки, що людям буває легко таку новину пропустити. А не хочеться…

Пропонуємо вашій увазі добірку винаходів, які в майбутньому стануть невід’ємною частиною нашого життя.

ШТУЧНА КРОВ, ЯКА ПІДХОДИТЬ УСІМ: ПРОРИВ, ЯКИЙ МОЖЕ ВРЯТУВАТИ МІЛЬЙОНИ

Група японських науковців під керівництвом професора Хіромі Сакая з медичного університету Нара знайшла інноваційне рішення – універсальну штучну кров.

Її виготовляють з прострочених донорських запасів: з еритроцитів виділяється гемоглобін – найважливіший білок, який відповідає за транспортування кисню. Далі з нього створюють штучні кров’яні клітини, які не мають групи чи резус-фактора. Завдяки цьому відпадає необхідність у підборі сумісності, а термін зберігання нового препарату сягає 2 років при кімнатній температурі та 5 років у холодильнику – це в декілька разів більше, ніж у звичайної донорської крові, яку можна зберігати лише 42 дні.

У межах клінічних випробувань чоловіки-добровольці віком від 20 до 50 років отримали одноразові ін’єкції нового препарату. Дози поступово збільшували до 100 мілілітрів. Хоча деякі учасники відчували незначні побічні ефекти, серйозних змін життєво важливих показників не відбувалося. У березні 2024 року розпочався другий етап випробувань, під час якого добровольці отримували вже до 400 мілілітрів препарату.

Якщо дослідження остаточно підтвердять безпечність штучної крові, вчені перейдуть до точної оцінки її ефективності. Головна мета амбітного проєкту – впровадити ці інноваційні еритроцити у медичну практику до 2030 року, що може повністю змінити підхід до переливання крові та врятувати безліч життів.

РОЗРОБЛЕНО ШІ-РУЧКУ, ЯКА ВИЯВЛЯЄ ХВОРОБУ ПАРКІНСОНА, АНАЛІЗУЮЧИ ПОЧЕРК

Міжнародна група науковців розробила ручку зі штучним інтелектом, яка може виявляти ранні ознаки хвороби Паркінсона, аналізуючи почерку людини.

Як зазначає видання Independent, письмо – це складний процес, що вимагає координації між мозком і рукою. Дослідники виявили, що за допомогою системи на основі штучного інтелекту ручка успішно «відрізнила» зразки почерку трьох пацієнтів із хворобою Паркінсона від почерку 13 здорових учасників. Вони дійшли висновку, що цей пристрій зміг ідентифікувати хворобу Паркінсона у пацієнтів з точністю у більш як 95% у невеликій групі з 16 осіб.

Також дослідники висловили надію, що цю ручку можна буде перетворити на «недорогу, точну та широко поширену технологію» для покращення діагностики хвороби Паркінсона серед великих груп населення та у місцях із обмеженими медичними ресурсами. «Це особливо корисно для осіб, які ще не знають, що вони є потенційними пацієнтами з хворобою Паркінсона», – заявили науковці.

ГАЛАКТИКА-МОНСТР, ВДЕСЯТЕРО МАСИВНІША ЗА ЧУМАЦЬКИЙ ШЛЯХ

Астрономи виявили галактику, яка з’явилася «на початку Всесвіту» і схожа за формою на наш Чумацький Шлях, але є набагато масивнішою.

Для вивчення галактики дослідники використовували дані Атакамської антенної решітки (ALMA), що базується в Чилі, та космічного телескопа Вебба компанії NASA. Вони виявили, що далека галактика під назвою J0107a з’явилася 11,1 мільярда років тому, коли вік Всесвіту становив приблизно п’яту частину від його нинішнього віку. Маса галактики, включаючи і зірки, і газ, більш як у 10 разів перевищує масу Чумацького Шляху. Вона утворює зірки зі швидкістю приблизно в 300 разів більшою, ніж Чумацький Шлях. Хоча J0107a компактніша за Чумацький Шлях, вони мають деякі спільні риси, кажуть науковці.

У відомому Всесвіті існує кілька галактик, де триває процес зореутворення, майже всі вони перебувають у процесі галактичного злиття або зіткнення. На відміну від таких галактик J0107a не подає жодних ознак підготовки до злиття.

Телескоп «Вебб» також виявив, що галактики спіральної форми з’явилися набагато раніше, ніж було відомо. Тому, за словами дослідників, теорії про формування сучасних галактичних спіралей, можливо, доведеться переглянути, оскільки J0107a дуже схожа на сучасні спіральні галактики, хоча була утворена у більш ранню космічну епоху.

У ЧЕРВНІ УКРАЇНЦІ ЗМОЖУТЬ ПОБАЧИТИ НИЗКУ УНІКАЛЬНИХ АСТРОНОМІЧНИХ ПОДІЙ

Перед світанком 3 червня українці змогли побачити рідкісне явище – одночасне розташування шести планет у ряд. Меркурій, Юпітер, Марс, Уран, Нептун і Сатурн створили надзвичайне видовище – справжній космічний парад.

Його можна було бачити неозброєним оком, без телескопів, але за чистого неба. У червні українці можуть побачити й інші унікальні астрономічні явища.

7 червня – пік метеорного потоку Арієтиди

Одним із найпотужніших метеорних потоків року є Арієтиди. Пік цього явища припадає на 7 червня, і хоч спостерігати метеори досить складно через світло дня, перед світанком можна помітити кілька яскравих «падаючих зірок».

11 червня – Повня «Полуничного Місяця»

Цей місяць названо так за часом збору полуниці. Попри романтичну назву, місяць не змінює свого кольору, але точно додасть чарівності літнім ночам.

16 червня – зоряне скупчення «Метелик»

У другій половині червня на небі стане помітним зоряне скупчення М6, яке за формою нагадує метелика. Це одне з найкрасивіших скупчень у сузір’ї Скорпіона, яке можна буде розглянути навіть в аматорський телескоп.

21 червня – літнє сонцестояння

Найдовший день у році відкриє літо в Північній півкулі. Це чудовий час для нічних спостережень за зірками.

27 червня – метеорний потік Бутіди

Червневі Бутіди – метеорний потік, який зазвичай не дуже активний, але іноді дивує видовищними спалахами. Найкраще спостерігати після настання темряви, якомога далі від міських вогнів.

ЯК ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ ВПЛИВАЄ НА РОЗВИТОК ІНФАРКТУ І ДІАБЕТУ

Найчастіше забруднення атмосфери асоціювалося із захворюваннями легенів. Але останні дослідження показали, що в першу чергу від мікрочастинок, які викидають у повітря промислові підприємства і автомобілі, страждає серце і обмін речовин.

Кардіологи з Університету Case Western Reserve у Клівленді (штат Огайо) провели дослідження, в результаті якого підтвердився вплив забрудненого повітря на розвиток кардіометаболічних процесів в організмі людини, що відповідають за несприйнятливість до інсуліну, діабет другого типу, а також ослаблення міокарда.

Вчені наситили повітря в замкненому просторі частинками розміром до 2,5 мікрона і змусили дихати їм лабораторних мишей. У результаті у тварин, які при цьому споживали насичений жирами корм, розвинувся діабет і дистрофічні процеси в міокарді, розповів один з авторів дослідження, директор Інституту серцево-судинних досліджень.

Експерти називають забруднення повітря «невидимим вбивцею», який щогодини забирає життя 800 осіб, і якщо негайно не вжити ефективних заходів, то до 2050 року смертність від забруднення повітря зросте на 50-100 відсотків.

СТВОРЕНО «ЖИВИЙ» МАТЕРІАЛ З ГРИБІВ, ЩО МОЖЕ ПОВНІСТЮ ЗАМІНИТИ ПЛАСТИК

Науковці зі Швейцарії розробили грибну альтернативу пластику – новий матеріал, виробам з якого можна надавати практично будь-яку форму. Він не лише біорозкладний, а й залишається «живим», зберігаючи унікальні властивості завдяки природним процесам.

Дослідники створили гелеподібну речовину, яку назвали «живими волоконними дисперсіями» (Living Fiber Dispersions або LFD). В основі матеріалу – розгалужені грибниці гриба Schizophyllum commune, відомого як щілинний гливоподібний гриб. Міцелій цього гриба вже давно використовується у виробництві екологічного пакування, біобудівельних матеріалів і навіть їжі. Однак зазвичай його піддають хімічній обробці, що знижує екологічність і погіршує деякі властивості.

Замість цього дослідники з Empa вирішили зберегти грибницю неушкодженою. Команда обрала гнучкий і міцний штам Schizophyllum commune і на його основі почала експериментувати з новим матеріалом. Їм вдалося висушити LFD у тонкі, міцні на розрив смужки – такий матеріал може стати основою для екологічних сумок.

Оскільки гриб їстівний, створений з нього матеріал можна застосовувати й у харчовій або косметичній промисловості як емульгатор – речовину, що з’єднує інгредієнти.

Головна особливість LFD – те, що матеріал залишається живим. На відміну від більшості емульсій, які з часом руйнуються, гриб продовжує виділяти молекули, що стабілізують структуру. За словами дослідників, це, ймовірно, єдиний тип емульсії, яка з часом стає тільки стабільнішою.

На тлі глобальної проблеми забруднення пластиком поява біорозкладної, універсальної та стійкої альтернативи з грибів виглядає особливо перспективною.

Підготувала Мар’яна Рабченюк (за матеріалами з відкритих джерел)

Перше фото: ScienceAlert