Політика
Чому підписання Україною Угоди про відкрите море на конференції ООН у Ніцці в червні є важливим
Україна нині зазнає нападу з боку Росії і бореться за своє виживання. Ми цілковито усвідомлюємо, що негайний захист України є пріоритетом номер один.
Франція підтримує боротьбу українського народу за свою свободу та наші спільні цінності. Наші пріоритети лежать у площині підтримки справедливої боротьби України на всіх рівнях, як про це чітко заявляв президент Еммануель Макрон, зокрема під час свого нещодавнього візиту до Києва, 10 травня, разом із лідерами Великої Британії, Німеччини та Польщі.
Втім, навіть у цьому контексті, підписання Угоди про відкрите море було б чудовою можливістю для України.
У 2023 році ООН ухвалила Угоду про відкрите море – договір про раціональне використання біорізноманіття в ділянках океанів за межами національної юрисдикції країн. Ця угода запроваджує правові інструменти для створення морських природоохоронних територій, оцінки впливу на довкілля та справедливого доступу до генетичних ресурсів океану. Більше того, Угода захищає величезні екосистеми, від яких залежні всі жителі планети.
Незважаючи на те, що Україна не має прямого виходу до океану, вона має свій інтерес в цій Угоді, позаяк захист океанів – в інтересах всіх жителів планети, адже ми всі залежимо від них. Ми всі зацікавлені в тому, аби розумне управління океанами захищало ці екосистеми від забруднення пластиком, понаднормового вилову риби та іншого шкідливого впливу. Зрештою, Україна не ізольована від усіх цих негативних впливів, які є довготривалими і впливають на всю планету. Тому ми заохочуємо наших українських партнерів розглянути можливість підписання і ратифікації Угоди.
Крім того, Угода про відкрите море – у прямих наукових інтересах України. Якщо ми подумаємо про доступ до генетичних даних, то українським науковцям ці можливості дуже цікаві і корисні. Адже йдеться і про передачу технологій, пов’язаних з цим.
Вочевидь, є ще й політичний бік справи. Підписання Угоди – це можливість вчергове продемонструвати, що Україна відкрита до багатосторонньої міжнародної співпраці. Угода про відкрите море – це продовження Конвенції ООН про морське право (UNCLOS), яку вже було підписано і ратифіковано Україною. До речі, з-поміж інших країн-підписантів Угоди – всі країни-члени ЄС, США, Канада, Китай, Індія. Йдеться про глобальні зусилля задля збереження біорізноманіття. Між іншим, без участі Росії, яка відмовилась підписати Угоду. Тож для України це також питання вибору позиції, обрання шляху.
Усі країни-члени Європейського Союзу вже підписали Угоду, деякі вже завершили процедуру ратифікації. Підписали навіть ті країни, які повністю оточені суходолом і не мають доступу до моря: усередині Євросоюзу є розуміння і усвідомлення, що всі члени повинні сприяти підписанню угоди задля спільного блага. Якщо Україна підпише Угоду, це стане потужним сигналом про її приєднання до позиції Євросоюзу.

9 червня у французькій Ніцці проходитиме Третя Конференція ООН з Океанів, де Україна також буде представлена й де можна буде висловити свою позицію щодо підписання Угоди. Конференція – це можливість для України засудити екологічні злочини в Чорному морі, спричинені повномасштабною агресією з боку Росії. Як, наприклад, в грудні минулого року розлив мазуту, що розтікся через усе море, знищуючи екосистеми. Чітка позиція України щодо підписання Угоди про відкрите море на Конференції допоможе привернути увагу до шкоди, що завдається довкіллю у Криму й Чорному морі з моменту окупації півострова. Ми переконані, що робота в цьому напрямку – безпосередньо в інтересах України.
Закликаємо наших українських партнерів розглянути можливість підписання та ратифікації Угоди якнайшвидше. Ми вважаємо, що цей інтерес збігається з інтересами України в сфері біорізноманіття в Чорному морі, а також її боротьбою проти його забруднення.
На французькому національному рівні ми надзвичайно віддані підтримці цієї Конвенції. Ми виступаємо за швидку ратифікацію Угоди. Наразі потрібно 60 ратифікацій для ухвалення Угоди як об’єкта міжнародного законодавства, щоб вона почала діяти.

Гаель Весьєр, посол Франції в Україні
Перше фото: Facebook/Greenpeace Ukraine
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Політика
Україна та ЄС працюють над посиленням взаємодії у сфері оборони в межах інструменту SAFE
Україна розраховує на ефективну співпрацю з державами Європейського Союзу в межах інструменту SAFE для задоволення критичних оборонних потреб.
Як передає Укрінформ з посиланням на Офіс Президента, про це заступник керівника ОП Ігор Жовква заявив під час зустрічі з делегацією Євросоюзу на чолі з керуючою директоркою Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Бенедиктою фон Зехерр-Тосс і заступником директора Генерального директорату Єврокомісії з оборонної промисловості та космосу Геральдом Рюйтерсом.
Жовква подякував за підтримку державам – членам ЄС і зазначив, що Україна готова зробити свій внесок у розвиток ініціативи Євросоюзу «Вартовий східного флангу» / «Європейська ініціатива протидії дронам».
За його словами, Президент Володимир Зеленський уже обговорював із партнерами готовність України ділитися досвідом для зміцнення оборонного потенціалу всього ЄС.
Особлива увага під час зустрічі була приділена ініціативі SAFE. Сторони погодилися, що важливо реалізувати всі можливості для спільного виробництва в межах цього інструменту.
«Розраховуємо на ефективну співпрацю з державами – членами Євросоюзу в межах нового інструменту SAFE для задоволення критичних коротко- та середньострокових оборонних потреб України. Очікуємо, що держави-члени, які беруть участь в інструменті SAFE, наприкінці листопада передбачать у своїх національних інвестиційних планах у сфері безпеки та оборони «український елемент» із конкретними цифрами та видами обладнання», – зазначив заступник керівника ОП.
Делегація Євросоюзу поінформувала про перелік країн, які вже запевнили в готовності інвестувати у спільні оборонні проєкти з Україною в межах SAFE.
Кінцевий термін подачі національних планів – 30 листопада. Україна і Євросоюз домовилися збільшити спільні зусилля, щоб забезпечити суттєвий відсоток кожної з країн для підтримки України ракетами, дронами та артилерійськими боєприпасами.
Як повідомлялось, SAFE («Безпека і дії заради Європи») – це новий фінансовий інструмент Євросоюзу на суму 150 млрд євро для посилення оборонних спроможностей. Механізм надає довгострокові позики для фінансування оборонних проєктів держав-членів і партнерів, насамперед України.
Про готовність узяти кредити вже заявили 19 країн: Польща, Румунія, Франція, Угорщина, Італія, Бельгія, Литва, Португалія, Латвія, Болгарія, Естонія, Словаччина, Чехія, Хорватія, Кіпр, Фінляндія, Іспанія, Греція, Данія.
Інструмент SAFE доповнить ініціативи Євросоюзу на підтримку України, які вже існують, та посилить здатність держав-членів передавати Україні необхідне озброєння і військову техніку.
Фото: ОП
Політика
Сибіга обговорив посилення далекобійних можливостей України з делегацією постпредів країн НАТО
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга обговорив із делегацією постійних представників держав-членів НАТО в Організації Північноатлантичного договору, очолюваною постійним представником США Меттью Вітакером, кроки з посилення далекобійних спроможностей України.
Як передає Укрінформ, про це повідомило МЗС.
До делегації також увійшли представники Великої Британії, Італії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Польщі та Франції.
Сторони приділили особливу увагу практичним крокам із посилення далекобійних спроможностей України. Глава МЗС наголосив, що продумана та ефективна українська кампанія з ураження легітимних військових цілей на території РФ уже зараз приносить конкретні результати та послаблює військовий потенціал агресора. Він закликав союзників до посилення української далекобійності для примусу Росії до припинення війни.
«Бачимо, що Росія не демонструє готовності до дипломатичного врегулювання. Україна має бути в сильній позиції, і ми вдячні всім союзникам, які нас посилюють, за їхню підтримку. Важливо зараз додатково посилити спроможності Сил оборони України, аби здобути паритет і перевагу на полі бою», — зауважив міністр.

Глава МЗС також поінформував союзників про першочергові потреби української армії та закликав до подальшої активної підтримки ініціативи PURL, яка вже довела свою цінність та ефективність.
«PURL повинна ефективно функціонувати і давати швидкі, відчутні результати. Важливість PURL обумовлена оперативною необхідністю. Ми вдячні всім союзникам, які вже беруть участь в ініціативі, та закликаємо інших приєднатися або розширити участь», – зазначив міністр.
Важливим елементом посилення українського війська є інвестиції в українську оборонну промисловість. Очільник МЗС запросив іноземні компанії до розширення спільного виробництва, зокрема дронів та ракет.
Глава МЗС також підкреслив, що з посиленням російських атак на об’єкти цивільної інфраструктури Україні необхідні додаткові засоби протиповітряної оборони, здатні забезпечити надійне прикриття енергетичних об’єктів та стабільність енергопостачання напередодні зимового періоду.
Сибіга підкреслив необхідність посилення санкційного тиску на Росію як ефективного інструменту стримування агресора та закликав союзників ухвалити рішення щодо використання заморожених російських активів за кордоном для оборони та відбудови України.
За його словами, спільні зусилля союзників є запорукою не лише безпеки України, а й стабільності всього демократичного світу, який сьогодні проходить випробування єдністю та рішучістю у протидії агресору.
«Безпека України та євроатлантичної спільноти — неподільна, тому зміцнення нашої держави також зміцнює наших союзників», — підкреслив міністр.
Як повідомляв Укрінформ, Президент України Володимир Зеленський і представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Польщі, Канади та Нідерландів при НАТО обговорили можливості для зміцнення захисту енергосистеми України перед зимою.
Постійний представник Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер в ході візиту в Україну наголосив на необхідності якнайшвидшого припинення війни.
Фото: МЗС
Політика
Посол ЄС сподівається на швидке досягнення згоди для відкриття всіх переговорних кластерів з Україною
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова сподівається на досягнення у найближчому майбутньому політичної згоди для офіційного відкриття всіх переговорних кластерів з Україною щодо вступу до євроспільноти.
Про це Матернова сказала в інтерв’ю Укрінформу.
За словами дипломатки, Україна зробила все необхідне для відкриття кластерів, особливо першого кластера «Основи», але оскільки цього досі не сталося «з дуже відомих причин», вона розуміє суспільне розчарування. Саме тому Європейська комісія у звіті дуже прямо заявляє, що Україна готова до переговорів по кількох кластерах, нагадала посол ЄС.
«Але зрештою, коли скринінг, успішно завершений наприкінці жовтня, буде офіційно оформлений, я вважаю, що Україна зможе вести переговори в рамках усіх шести кластерів. Про це заявлено дуже чітко, і, сподіваюся, це допоможе розвіяти розчарування», – сказала Матернова.
Вона зауважила, що наразі важливо зосередитися на впровадженні реформ «не заради Європейського Союзу, а заради модернізації України».
«Я дуже сподіваюся, що в найближчому майбутньому буде досягнута достатня політична згода, щоб офіційно розпочати відкриття кластерів, але ми ще не здобули цю мету», – зазначила посол ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила про готовність до кінця листопада відкрити всі переговорні кластери з Україною щодо її вступу у Євросоюз, однак вказала на блокаду, яка триває з боку Угорщини.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Усі новини7 днів agoЖінка відмовила в житлі батькам, які продали будинок в очікуванні кінця світу: думка соцмереж
-
Війна1 тиждень agoПам’яті історика, журналіста і воїна Костянтина Пономаренка (позивний «Ван Гог»)
-
Суспільство1 тиждень agoОплата праці посадовцям та ліквідація Мунварти: в Одесі скликали сесію міськради Анонси
-
Події6 днів agoВ Україні оцифрували унікальний Острозький Коран
-
Політика7 днів agoСибіга вручив главі МЗС Словенії відзнаку «Бурштинове серце»
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Світовий банк обговорили роботу над Стратегією житлової політики
-
Суспільство1 тиждень agoВиконком Одеси розгляне підготовку до зими та стан культурної спадщини Анонси
-
Події6 днів agoНа участь у Нацвідборі на Євробачення-2026 подали понад 450 заявок
