За новою системою учні навчатимуться або в академічних ліцеях, або в закладах професійної чи фахової передвищої освіти. У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що це дозволить кожному школяру обрати освітню траєкторію, яка найкраще відповідає його цілям — чи то вступ до університету, чи здобуття конкретної професії.

У 10–12 класах академічних ліцеїв учні навчатимуться за обраним профілем. У межах закладу можна буде комбінувати курси з різних галузей, наприклад, поєднувати філологію з фізикою або біологію з інформатикою. Водночас у школах залишаться й обов’язкові дисципліни: українська мова, математика, історія України, іноземна мова тощо.

Що передбачає реформа навчання для старшокласників 

Особливістю нової системи стане велика кількість годин, відведених на вибіркові предмети. У 10 класі на це передбачено 140 годин, у 11 — 315, а у 12 — 420. Учень зможе фактично сформувати індивідуальний розклад, виходячи з того, ким хоче стати в майбутньому.

Реформа також охоплює професійні заклади освіти, де учні зможуть не лише здобути повну загальну середню освіту, а й опанувати робітничу професію, яка дозволить швидко розпочати кар’єру. Водночас після завершення навчання випускники таких закладів зможуть вступати до закладів вищої освіти.

Зазначимо, що пілотування нової моделі стартує вже з 1 вересня 2025 року. До нього залучені 30 академічних ліцеїв, які стануть осередками змін. У цих закладах уже створюються нові курси, тестуються навчальні матеріали, а вчителі проходять спеціальну підготовку. Згодом, саме вони консультуватимуть інші школи.

Однак, варто зауважити, що зміни не торкнуться початкової школи — навчання в 1–4 класах залишиться без змін. Гімназії теж продовжать працювати, проте старші класи функціонуватимуть окремо — у форматі великих академічних ліцеїв із сучасною базою та потужними освітніми командами. У таких закладах передбачено не менше 100 учнів на паралелі.

Ба більше, для дітей, які навчатимуться в ліцеях далеко від дому, буде організовано підвезення. За це відповідатимуть місцеві органи влади. Якщо ж відстань до ліцею перевищує 30 кілометрів, у закладі можуть створити пансіон, де учні зможуть жити й навчатися в комфортних умовах.

Загалом, у МОН підкреслюють, що мета реформи — створити умови для якісної та доступної освіти, яка готуватиме учнів до життя та професійної реалізації, а також даватиме можливість кожному зробити усвідомлений вибір ще у старших класах.

Раніше Фокус писав, що абітурієнти стали частіше звертати увагу на університети на сході та півдні України. Попри близькість до зони бойових дій, ці виші не лише продовжують працювати, а й пропонують привабливі умови: додаткові бали, пільги, підвищені гранти та конкурентну вартість навчання.

Окрім цього, в липні Фокус повідомляв, що українські підлітки починають навчання в 11 класі очно, а закінчують дистанційно, щоб мати змогу виїхати за кордон до того, як їм виповниться 18 років.

Як повідомила синоптик Наталія Діденко, дощі тимчасово припиняться, однак ввечері та вночі можливі опали на Чернігівщині, Сумщині та Полтавщині. Водночас південь, схід та Дніпропетровська область залишаються в зоні сухого повітря.

Температура вдень коливатиметься у межах +23…+26° у більшості регіонів. На півночі місцями буде прохолодніше — +20…+23°, у південних областях — до +28…+32°, а на сході очікується спека до +30…+33°.

У Києві синоптик прогнозує комфортну погоду — без дощів, із північно-західним вітром та температурою +22…+24°.

Також синоптик нагадала, що в Україні трапляються землетруси, але сильні — рідко. Найбільш сейсмічно активними залишаються Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Одеська області та Крим. Причиною є близькість до сейсмічної зони Вранча в Румунії. Цунамі ж на території України практично виключені.

“А взагалі Україна лежить на Українському кристалічному щиті, тому ще й про це хвилюватися не варто”, – зауважила Наталія Діденко.

Як негода вплинула на ситуацію в столиці

Нагадаємо, що 30 липня Київ накрила сильна злива з грозами, яка спричинила справжній транспортний колапс. Вулиці міста перетворилися на річки — у соцмережах кияни публікували відео, де автівки буквально “пливуть” дорогами. Дощ ішов у першій половині дня, супроводжуючись гучним громом.

Наслідки негоди кияни відчували й раніше. Так, 29 липня в Дарницькому районі сильний вітер зірвав частину обшивки фасаду житлового комплексу “Патріотика”. Будматеріали розлітались просто на людей та припарковані автівки.

Цього ж тижня затопило станцію метро “Лук’янівська” та окремі райони столиці, де вода сягала рівня дверей авто. У місті спостерігалися перебої з електропостачанням і значні затори.

Варто зазначити, що Укргідрометцентр попереджав про небезпечні метеорологічні явища, які триватимуть до кінця 28 липня. У прогнозах були — зливи з грозами, місцями град і шквали до 15–20 м/с. Ба більше, цього дня у Києві та області оголосили перший, “жовтий” рівень небезпеки.

Найбільше нових сімей утворилося у столиці — 14 411 пар, йдеться у повідомленні Міністерства юстиції України.

У топ-5 регіонів також увійшли:

• Дніпропетровська область — 5 795 шлюбів,
• Львівська область — 4 735,
• Київська область — 4 163,
• Одеська область — 4 099.

Найменше шлюбів уклали в Херсонській області — лише 217 пар, а також у Донецькій — 544.

Решта регіонів продемонстрували стабільний рівень одружень. Наприклад, у Харківській області одружилися 3 709 пар, у Вінницькій — 2 824, у Полтавській — 2 560, у Хмельницькій — 2 486, а в Черкаській — 2 447.

Нагадаємо, шлюб в Україні ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Проте навіть за цієї умови не всі люди можуть одружуватись один з одним.

Фокус також писав, що в Україні планують змінити оплату за адмінпослуги: більшість із них стануть платними, з фіксованими тарифами від 20 до 200 гривень. Наприклад, реєстрація шлюбу коштуватиме 200 гривень, оформлення документів на бізнес чи землю — теж до 200. Водночас соціальні та дитячі послуги залишаться безкоштовними.

В 2024 році в Україні кількість розлучень була фактично такою ж, як і кількість укладених шлюбів. За даними Міністерства юстиції та судової влади, минулого року українці уклали 150,2 тисячі шлюбів, а кількість розлучень склала 141,8 тисячі. Статистика за попередні роки теж не була оптимістичною, але останні дані називають “найбільшим сумним рекордом українців”.