Суспільство

Уламки російського безпілотника пошкодили будівлю державного архіву Одеської області Анонси

Published

6 місяців ago

10.06.2025

Будівля Державного архіву Одеської області постраждала в результаті влуання уламків російського безпілотника вночі 10 червня.

Про це повідомив голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.

Він зазначив, що обійшлося без жертв та втрат документів. Також посадовець зазначив, що Внаслідок російської атаки – зафіксовані уламки боєприпасів на території окремих центральних архівів.

“Можливе тимчасове закриття доступу для користувачів до архівів на час роботи піротехників”, – наголосив він.

Державний архі́в Одеської області — головна архівна установа Одеської області, структурний підрозділ Одеської обласної державної адміністрації, який підзвітний та підконтрольний голові обласної державної адміністрації та Державній архівній службі України. Головний корпус архіву за адресою вулиці Святослава Караванського 18 — стара синагога Бродського, яку збудували 1860 року за проєктом архітектора Колловича. У 1920-х роках в Одесі закрили всі наявні на той момент сім синагог. У Бродській розмістили єврейський клуб. Після Другої світової війни будинок передали архіву.

У 2024 році на будівлі Державного архіву Одеської області розмістили міжнародний пам’ятно-охоронний знак “Блакитний щит” у рамках проєкту зі збереження культурної спадщини, у зв’язку із включенням історичного центру Одеса до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У серпні 2022 року Виконавчий комітет Одеської міської ради затвердив перелік визначних будівель-пам’яток Одеси для розміщення на них відмітного знака “Блакитного щита”. Утім будівля на Святослава Караванського туди не потрапила.

У грудні 2016 року Одеська обласна рада повернула будівлю Юдейський релігійній громаді “Хабад-Шомрей Шабос” й у 2018 році громада почала оформлювати землю під будівлею у користування.

Своєю чергою Державна архівна служба та обласна влада почали шукати приміщення для перенесення архіву.

Кирило Бойко

Джерело

Суспільство

Уряд розширив перелік безкоштовних медпослуг для ветеранів

Published

1 годину ago

17.12.2025

Головний з новин

Із січня 2026 року ветерани зможуть отримати довготривалий медичний догляд та послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків.

Про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграмі, передає Укрінформ.

За її словами, Україна створює систему медичних послуг, орієнтованих на реальні потреби захисників і захисниць. Серед таких програм – безоплатне лікування та протезування зубів. У 2025 році послугою скористалися майже 94 тисячі пацієнтів.

Отримати можна стоматологічні послуги від первинного огляду та лікування карієсу до складного протезування. Держава має подбати про відновлення здоровʼя зубів після складних умов служби чи повернення з полону, зазначила Свириденко.

Послуга доступна незалежно від місця проживання чи реєстрації — у медичних закладах, які мають договір із Національної служби здоров’я України. Її надають вже понад 500 медичних закладів по всій країні.

За словами очільниці уряду, Кабмін продовжує розвивати й інші медичні ветеранські послуги:

програму розширених послуг з первинної медичної допомоги;

психологічну підтримку;

реабілітацію за кордоном та офтальмологічну допомогу.

З нового року також почнуть діяти нові ініціативи: довготривалий медичний догляд та послуги з корекції рубцевих змін шкіри після травм та опіків.

Читайте також: Понад 200 українських ветеранів цьогоріч пройшли лікування за кордоном – Калмикова

Більше можливостей для ветеранів, ветеранок та їхніх родин можна знайти та оформити на платформі “Ветеран.Про”.

Як повідомляв Укрінформ, Кабінет міністрів схвалив спільний проєкт Міністерства охорони здоров’я, Міністерства у справах ветеранів та Національної служби здоров’я України щодо довготривалого медичного догляду ветеранів та ветеранок війни.

Фото: Юлія Свириденко / Телеграм

Джерело

Суспільство

Як Одеса готує інфраструктуру до блекаутів: в етері Інтент.Інсайт розбирали досвід світу Анонси

Published

1 годину ago

17.12.2025

Головний з новин

В Одесі досліджують шляхи адаптації міської інфраструктури до надзвичайних умов енергопостачання. Експерти обговорили світовий досвід та перші кроки для підвищення стійкості міст уже сьогодні.

Сьогоднішній етер Інтент.Інсайт присвячений темі перспектив систем життєзабезпечення міст у воєнний час.

Гостями етеру стали Роман Зінченко, засновник мережі енергетичних інновацій Greencubator, та Сергій Лейвіков, спеціаліст систем життєзабезпечення.

В етері обговорюватимуть, чи є в Україні та світі приклади міст, які вже перебудовують енергосистеми з урахуванням війни, і що з цього можна застосувати зараз.

Також експерти спробували дати відповіді на ключові питання: чи може криза стати шансом, чи змінить війна підхід до того, як виглядатимуть міста після неї, а також що потрібно починати робити вже зараз, не чекаючи її завершення.

Глядачі можуть долучитися до обговорення, поставивши своє запитання під час трансляції або залишивши його у коментарях. Початок етеру о 17:00 на YouTube-каналі та Facebook-сторінці Інтент.

Водночас Програма захисту ключових енергетичних підстанцій у південних областях України від російських обстрілів за два роки фактично провалилася. Упродовж 2023–2024 років в Одеській і Миколаївській областях виконали лише два з двадцяти договорів, укладених Укренерго та Державною агенцією з відновлення інфраструктури.

В Одеській та Миколаївській областях проєктами передбачали укріплення шести енергетичних підстанцій. Миколаївське агентство підписало дві закриті угоди на 1,9 мільярда і 243 мільйони гривень, тоді як Одеське уклало чотири договори загальною вартістю понад 5 мільярдів. Втім, станом на жовтень 2025 року жоден із контрактів так і не був реалізований, а дедлайни виконання неодноразово зсувалися.

Нещодавно в Одесі відбулося обговорення Зеленої та Білої книг — аналітичних матеріалів, які ляжуть в основу нової стратегії розвитку міста на 2026–2027 роки. Експерти під час етеру Інтент.Інсайт зауважили, що значна частина одеситів недооцінює важливість цього процесу.

Водночас чинна версія документа майже не містить безпекових рішень, у ній відсутні програми розбудови укриттів, не враховані потреби внутрішньо переміщених осіб та трансформація економіки міста.

Анна Бальчінос

Джерело