Про це народна депутатка, колишня постійна представниця Президента України в АР Крим Таміла Ташева розповіла в коментарі Укрінформу на полях сесії ПАРЄ у Страсбурзі.

Ташева наголосила, що нинішні удари України спрямовані на об’єкти, які обслуговують російську воєнну машину.

«Зараз Україна б’є по конкретних об’єктах, які пов’язані з військовою інфраструктурою, з обслуговуванням воєнної машини Росії. Звісно, у них накопичилися проблеми з електроенергією, тому що були точкові удари по електромережах, які фактично живлять російські військові бази на території півострова», – зазначила вона.

За словами депутатки, Україна робить успішні мідлстрайки також по нафтогазовій та портовій логістичній інфраструктурі, яку Росія використовує для забезпечення своїх військ.

«З п’яти поромних переправ три фактично знищені. Я думаю, що з рештою станеться теж саме. Керченський міст іще стоїть, але він уже не має тієї спроможності. Плюс по цьому мосту не ходить залізничний транспорт, яким вони перевозили нафтопродукти, щоб, знову ж таки, живити свою армію», – додала вона.

За інформацією, яку має депутатка, у багатьох районах Криму системні проблеми зі світлом, водою, транспортом, пальним і продуктами, а окупаційна влада фактично запровадила на півострові режим, близький до воєнного стану.

«Зараз у людей немає світла, а через це у багатьох районах немає і води, у магазинах дуже мало продуктів, люди змітають продукти тривалого зберігання. Немає бензину, відповідно, став навіть міський транспорт. Тролейбуси частково не ходять. Вони де-факто ввели режим воєнного стану на території півострова, хоча цього не говорять. Навіть не говорять про надзвичайний стан. Але комендантська година до дев’ятої години, обмеження роботи магазинів, обмеження роботи транспорту, неможливість відпочинку для дітей – це по суті вже напіввоєнний стан. Фактично воєнний», – пояснила Ташева.

За її інформацією, росіяни, які незаконно переїхали до Криму після окупації, нині масово залишають півострів. Насамперед ідеться про родини військових, працівників ФСБ, російських силових структур, а також так званих бюджетників.

«Сталось те, про що ми попереджали всі 12 років з моменту окупації: Крим у якийсь момент перетвориться на острів. Тому що він інфраструктурно вписаний у материкову частину України і без неї не зможе вижити», – заявила депутатка.

Як повідомляв Укрінформ, воїни Центру спецоперацій “Альфа” СБУ завдали успішних ударів по засобах протиповітряної оборони російських військ у районі Керченської протоки, а також по інфраструктурі військових аеродромів “Саки” і “Гвардійське” у тимчасово окупованому Криму.

Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS), експерт Європейського політичного інституту в Києві (EPIK) Андреас Умланд.

За його словами, Україна посідає центральне місце в російському імперському проєкті.

“Україна є найважливішим елементом цього імперського проєкту. Без України Росія значною мірою втрачає свої претензії на статус великої держави або навіть наддержави”, – сказав він.

Саме тому, як підкреслив Умланд, питання України для Кремля виходить далеко за межі територіальних суперечок.

“Конфлікт стосується не лише території чи державності. Йдеться про ідентичність, культуру, історію, релігію та саме визначення того, що означає бути росіянином і що означає бути українцем”, – наголосив аналітик.

Він погодився з тим, що будь-яке майбутнє перемир’я може виявитися лише тимчасовою паузою.

“На жаль, так. Російська агресивність і претензії щодо України виникатимуть знову і знову. Тому Україні потрібні не лише перемир’я чи мир, їй потрібне стримування: сильна армія, гарантії безпеки, а в ідеалі – членство у військовому альянсі”, – заявив Умланд.

Він додав, що за відсутності ефективного стримування Москва знову спробує атакувати Україну. “Якщо Росію не стримувати, якщо вона побачить шанс захопити Україну, вона нападе знову”, – сказав експерт.

На його думку, остаточне усунення російської загрози можливе лише за умови фундаментальних змін усередині самої РФ.

“Ця загроза зникне лише тоді, коли або російська держава розпадеться, або відбудеться дуже глибока трансформація російського режиму – формування значно більш децентралізованого й справді нового політичного порядку, який кардинально відрізнятиметься як від системи Путіна, так і від системи Єльцина”, – зазначив Умланд.

На його думку, “лише тоді Росія, можливо, стане менш агресивною щодо України”.

Як повідомляв Укрінформ, керівник Офісу Президента Кирило Буданов вважає, що зміна режимів у Кремлі не змінить агресивної сутності РФ – стратегічною метою має бути поділ країни-агресорки на кілька держав, оскільки лише викорінення імперських амбіцій Москви гарантуватиме безпеку світу.

Про це Постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький розповів у коментарі власному кореспондентові Укрінформу.

За словами Точицького, процес створення компенсаційної комісії рухається, однак повільніше, ніж хотілося б українській стороні.

«На даний момент нам би, звісно, хотілося, щоб це було швидше. Однак процес рухається повільніше, ніж зі Спеціальним трибуналом. Станом на зараз ми маємо шість країн, які ратифікували відповідні документи, а також Європейський Союз. Окрім цього, на підході ще три країни, які найближчим часом виконують свої внутрішньодержавні процедури, щоб підтримати цей процес», – сказав він.

Точицький нагадав, що для запуску механізму необхідно щонайменше 25 ратифікацій. Воночас у кожній демократичній державі є власні внутрішні процедури, тому частина рішень потребує часу.

«Я думаю, що до осені рух буде дещо пришвидшено, тому що всі ці питання непрості. Франція вже практично допрацьовує цей процес, і це одна з тих великих країн, на яку ми чекаємо. Нам дійсно потрібно буде дуже сильно адвокатувати саме тут», – зазначив постійний представник.

Паралельно, за словами Точицького, Рада Європи працює над новим Планом дій для України на період з 2027 до 2030 року.

«Він уже сформований у першій пропозиції і буквально кілька днів тому був направлений українській стороні. Затвердити його планують на початку осені. Фінансування Плану дій складатиметься з двох джерел – бюджетних коштів самої Ради Європи та добровільних внесків держав. І вже понад 17 країн зробили такі – від символічних сум до значних фінансових пакетів, як у випадку Німеччини», – пояснив він.

Водночас він підкреслив, що Україна має постійно працювати з партнерами, пояснюючи їм значення підтримки конкретних напрямів Плану, серед яких підтримка ветеранів, допомога людям з інвалідністю, подолання наслідків війни, а також відбудова.

«Наш план є дуже амбітним і великим – як з точки зору тематики, так і з точки зору фінансового наповнення. Йдеться про понад 60 мільйонів євро. Кожна країна шукає в ньому ту тему, яка є цікавою для її держави, інвестора або фінансового донора», – додав Точицький.

Як повідомлялось, заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра заявила, що 2026-й має стати роком практичного запуску роботи Компенсаційної комісії, яка перші рішення зможе ухвалити наприкінці 2026 — на початку 2027 року.